Коротка біографічна довідка про життєвий шлях київського князя XII століття - Володимира Мономаха. Зміст напрямків політики видатного державця і полководця. Принципи реформування влади. Зовнішня експансія Київської держави. Спадок Мономаха в історії.
Аннотация к работе
Володимир Мономах - онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни, дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, звідки й походить його прізвище. За дорученням князя Всеволода брав участь у походах проти половців, допомагав полякам у війні з чехами, виконував дипломатичні доручення. У 1093 році помер його батько, великий князь Всеволод Ярославич, який активно боровся за єдність Київської держави. Володимир, прагнучи припинити їх і обєднати князів на спільну боротьбу, був одним з ініціаторів Любецького (1097), Витичівського (1100) та Долобського (1103) зїздів князів.За час свого владарювання на київському великокнязівському престолі Володимир Мономах утвердив централізовану монархічну владу по всій давньоруській землі й на деякий час зупинив процес роздроблення Київської держави, що почала занепадати після смерті Ярослава Мудрого. Час князювання Володимира Мономаха на великому київському престолі характеризується розквітом світського та церковного будівництва, літератури, малярства. Видатний державець і полководець, що брав участь у 83 походах, був ще й талановитим письменником, написав близько 1117 року «Повчання» своїм дітям, яке, подаючи ряд цікавих фактів з життя самого князя, містить сформовані на основі християнської моралі та кодексів честі й звитяги життєві правила та закони співжиття тогочасного суспільства, закликає князів утриматися від усобиць і чвар заради цілісності держави.Володимир Мономах виступив на арену політичного життя у пятнадцятирічному віці, з 1078 року, коли його батько, Всеволод Ярославич, почав князювати у Києві. Саме в ті часи особливо загострилася міжусобна боротьба поміж князями, які не могли вирішити між собою спадкові справи. За старшим сином Ізяславом він закріпив Київ і Новгород, другому, Святославу, віддав Чернігів, третьому, Всеволодові, - Переяслав, четвертому, Вячеславові, - Смоленськ, найменшому, Ігореві, - Володимир-Волинський.За умов чвар і розбратів, нерідко й збройних сутичок між спадкоємцями, коли іноді й самі князі запрошували собі на допомогу кочовиків, державі загрожувала катастрофа, яку міг відвернути лише сильний і вольовий зверхник. Найважливішим завданням на той час було встановлення порядку і злагоди між князями і, найголовніше, згуртування всіх сил Київської держави на захист проти зовнішньої експансії. Відтоді молодий князь Мономах повів запеклу війну, як із внутрішніми ворогами, бездільними князями, синами Ростислава Володимировича, так і з полоцькими князями, які, використовуючи допомогу кочовиків, сіяли смуту в державі.Не бажаючи бути призвідником нових чвар, Володимир відмовляється від свого законного права на київський престол і сам прикликає на київське князювання Ізяславового сина Святополка з Турова. Разом із Святополком, а після його смерті вже й як київський князь, Володимир незмінно проявляв мудрість і розважливість у складних взаєминах із непокірними князями та половцями, які дедалі частіше пустошили й плюндрували Руську землю, особливо після жорстоких поразок русичів від кочовиків під Трипіллям 20 травня 1093 року і 23 липня того самого року між Києвом та Вишгородом. Досі Володимир намагався вмовляннями залагодити стосунки між князями, а після цих поразок він починає особливо рішуче боротися з половцями, спрямовує увесь свій дипломатичний хист на переговори з руськими князями, організовує їх на боротьбу з ворогом.У «Слові про загибель Руської землі», літературній памятці XIII століття, що славить блискуче минуле Русі, Мономаха названо одним з найвідоміших князів, з яким шукали дружби правителі багатьох країн світу, зокрема й візантійський імператор. Дочка Мономахова Марія була одружена з Леоном Діогеновичем з імператорського дому Романа IV Діогена. А візантійський імператор Іоанн II у 1120 році взяв собі за дружину онуку Мономаха, дочку його сина Мстислава. Гучну славу й популярність Володимир завоював не тільки завдяки своїй мудрості як державного діяча або полководця, який хоч і на короткий час, а проте зумів обєднати розрізнені руські сили на переможні походи проти половців, а й завдяки широким просвітницьким заходам. Зокрема, в той час було збудовано і прикрашено Михайлівський Золотоверхий і Видубицький монастирі у Києві, а також чудову церкву на річці Альті, на місці загибелі князя Бориса.19 травня 1125 року великий князь київський Володимир Мономах помер поблизу Переяслава, біля своєї улюбленої церкви на березі Альти, яку сам збудував. В історії Володимир Мономах залишився як взірець доброчесності, державної мудрості й звитяги.
План
План
1. Великий князь київський (1113-1125)
2. Діяльність князя
3. Реформи у розподілі влади
4. Згуртування всіх сил Київської держави на захист проти зовнішньої експансії
5. Мудрість князя під час володарювання
6. Просвітницька діяльність князя Володимира Мономаха
7. Смерть князя Володимира Мономаха
Література
1. Великий князь київський (1113-1125)
Список литературы
1. Жадько В.О. Український некрополь. - К., 2005. - С. 147.
2. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000.
3. Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. - К.: Ґенеза, 1993.
4. Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. - К.: Либідь, 1997.
5. Історія України в особах: IX-XVIII ст. К.: Видавництво «Україна», 1993, 396 с.