Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу - Автореферат

Актуальність обраної теми дослідження визначена вокальною практикою професійного співацького мистецтва, в якому апробація нових ідей, нової техніки, спроб аутентичного виконання старовинних композицій вирішується на базі камерного вокалу. Названі, а також інші твори свідчать про атрибутивність камерно-вокального виконавства в умовах антитрадиціоналістичного мистецтва не менш, ніж в академічному руслі, що продовжує класичні та романтичні традиції у даному жанрово-видовому раскладі. В представленій роботі акцент зроблено на творах вітчизняних та зарубіжних композиторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи та автора даного дослідження, що апробувала в особистих концертних виступах і виступах своїх вихованців камерно-вокальний репертуар певного кола імен та стилістичних настанов їх озвучування. Завдання дослідження: · виділення суттєвих показників специфіки камерного співу, виходячи з історичної генези типології вокального циклу; Наукова новизна роботи визначена наступними положеннями: - теоретичною новизною ряду характеристик типології вокального циклу, який концентрує, з одного боку, звязок та відмінності від оперної стилістики, з іншого - реанімує традиції духовного співу та є реактивним по відношенню до популярної сфери мистецтва;У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, сформульовані предмет, обєкт, мета, основні завдання та методи дослідження, визначені наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи."Камерний спів та його жанрово-видові параметри у співвідношенні з театрально-оперним мистецтвом" вміщує огляд літератури, повязаної з еволюцією явища камерності у європейській музиці останніх століть, зокрема, камерного співу, а також із загально культурологічним та музикознавчим аспектами поняття циклічності у мистецтві. Епоха романтизму "підіймає на щит" пісенно-романсову галузь творчості, зокрема вокальний цикл, в якому "память жанру" віднині змикається з різними проявами музично-творчої індивідуальності композитора. суттєвий сенс цього жанру камерної вокальної музики узгоджується також з етимологією слова "цикл", що у культурологічній символіці уособлює "коло" (втілення "Нескінченності", "Бога", "Космосу") досить значущих життєвих явищ, тобто "життя Серця, Духу, Душі", найбільш повно таємно реалізованих в епоху романтизму саме засобами камерного вокалу; синтез національних традицій та авторського індивідуального у вокальному циклі, сповідність висловлювання, що межує з автобіографічністю, - все це формує умови для інтерпретації в цьому жанрі "великих" тем "малими" засобами, створюючи певну "ілюзію спрощення" музичного вираження, що відрізняє його від оперного вокального мистецтва, орієнтує на популярне музиціювання та спрямовує на масового слухача; Камерний спів демонструє інше співвідношення звукових мас, оскільки вокаліст у цьому випадку звільнений від "опору матеріалу" оркестрової потужності, гучність та міць якого компенсовані у камерному вокалі "щільністю художньої інформації", тобто сукупним поєднанням демонстративної майстерності, техніки, виключної рухливості нюансировки та ін.Узагальнення відомостей відносно специфіки розвитку камерного вокального циклу свідчить про самостійність місця та виразних якостей даного жанру у європейській музичній культурі XIX - XX ст. Семантичним показником вокального циклу стає ідея життєвого "Шляху" людини, усвідомлення його найважливіших етапів, відбитих у послідовності фіксованих моментів субєктивно-ліричного переживання, показових для мистецтва романтизму та інших напрямків музичної культури, що фіксують поєднання життєво-реального та божественно-містичного, нескінченого. Дослідження ідеї художнього буття камерно-вокального циклу, а також специфіки його виконавської інтерпретації дозволяє зробити наступні висновки: по-перше, типологічні та смислові показники камерного вокального циклу повязані з історичними еволюційними аспектами поняття "камерності" у європейській музиці Нового часу, сенс якого у різні періоди фіксувався через антиномії "духовне - світське", "велике - мале"; по-третє, еволюція камерного вокального циклу демонструє його контактність з іншими жанрами, зокрема, з оперою, симфонією, кантатою, що визначає також орієнтацію даного жанру в різні історичні періоди на пісенність-вокальність, декламаційність або "інструменталізм" камерного вокалу; по-шосте, камерний вокальний цикл, завдяки своїм типологічним показникам та певним виконавським задачам, займає проміжне місце у жанрово-видовій специфіці камерного вокалу між одиничними вокальними опусами (пісні, романси) та великими вокально-сценічними композиціями.

Основний зміст дисертації

Узагальнення відомостей відносно специфіки розвитку камерного вокального циклу свідчить про самостійність місця та виразних якостей даного жанру у європейській музичній культурі XIX - XX ст. Сам факт існування камерної вокальної сфери заявляє також про особливу роль камерного вокального виконавства у салонній та концертній галузях буття музичного мистецтва. Семантичним показником вокального циклу стає ідея життєвого "Шляху" людини, усвідомлення його найважливіших етапів, відбитих у послідовності фіксованих моментів субєктивно-ліричного переживання, показових для мистецтва романтизму та інших напрямків музичної культури, що фіксують поєднання життєво-реального та божественно-містичного, нескінченого. Сказане узгоджено з архетипом циклічності у всіх його проявах, в тому числі і в вокальному, - як єдності кінцевого та нескінченого.

Дослідження ідеї художнього буття камерно-вокального циклу, а також специфіки його виконавської інтерпретації дозволяє зробити наступні висновки: по-перше, типологічні та смислові показники камерного вокального циклу повязані з історичними еволюційними аспектами поняття "камерності" у європейській музиці Нового часу, сенс якого у різні періоди фіксувався через антиномії "духовне - світське", "велике - мале";

по-друге, розглянутий жанр характеризується мобільними показниками, що очевидно і в кількості розділів циклу, і в можливості вибору фабули-концепції твору, а також у варіантності виконавського складу;

по-третє, еволюція камерного вокального циклу демонструє його контактність з іншими жанрами, зокрема, з оперою, симфонією, кантатою, що визначає також орієнтацію даного жанру в різні історичні періоди на пісенність-вокальність, декламаційність або "інструменталізм" камерного вокалу;

по-четверте, тенденція до відкритості, мінливості структурних показників жанру породжує також можливості формування "виконавських вокальних циклів", орієнтованих на темброві можливості та характер певного співацького голосу, що підтверджує вокально-педагогічна та виконавська практика автора даної роботи;

по-пяте, даний жанр дає можливість визначення принципової різниці між оперним та камерним вокалом. При цьому перший орієнтовано переважно на активну віртуозно-динамічну взаємодію голосу та оркестру, на функціонування вокалу у синтезі мистецтв, що репрезентують оперний жанр як такий, у той час як камерний вокал сконцентровано на виявленні багатства його нюансировки в обмеженому колі динамічної градації та на ансамблеву взаємодію з фортепіано або камерним ансамблем (камерним оркестром);

по-шосте, камерний вокальний цикл, завдяки своїм типологічним показникам та певним виконавським задачам, займає проміжне місце у жанрово-видовій специфіці камерного вокалу між одиничними вокальними опусами (пісні, романси) та великими вокально-сценічними композиціями.

Історія вокального циклу, його буття в рамках камерного вокального виконавського мистецтва XIX - XX ст., що символічно втілюють "життя Серця, Духу, Душі", дозволяють глибоко усвідомити ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, які виявляють через художню творчість та специфіку камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

Список опублікованих статей

1. У истоков детского музыкального театра. М.Мусоргский "Детская" // Теоретичні та практичні питання культурології. Випуск VIII. - Мелітополь, 2002. - С. 12-25.

2. Особливості інтерпретації вокальних творів К.Дебюсі у вітчизняному виконавстві // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Розвиток інноваційних процесів у навчально-виховних закладах. Збірник наукових праць. - Харків: Стиль-издат., 2003. - С.78-91.

3. "Вечерок" В.Гавриліна в світлі розвитку камерно-вокального жанру ХХ ст. // Науковий вісник. Випуск 40. Музичне виконавство. Книга десята. - Київ, 2004. - С. 91-101.

4. Модернізм "Трьох пісень на вірші Е.Сітуел" У.Уолтона в контексті анти традиціоналістичних установлень мистецтва ХХ ст. // Музичне мистецтво і культура. Випуск 5. - Одеса, 2004. - С.378-388.