Методологічні основи формування і галузеве використання водогосподарського комплексу. Районування за належністю території до басейнів великих річок. Територіальні особливості галузевого водокористування і політика економії у водному господарстві України.
Аннотация к работе
Актуальність теми моєї роботи полягає в тому, що водогосподарський комплекс є однією із найважливіших і найскладніших ланок народногосподарського комплексу країни. Водогосподарський комплекс охоплює всю територію України, тому що жодна сфера життя і діяльності населення не обходиться без використання води. З обєкту дослідження випливає предмет - це фактори, що впливають на розвиток даного комплексу, а також водно галузеве водокористування в Україні. Метою даної роботи є дослідження водогосподарського комплексу України, а також проблем, що виникають в процесі його розвитку. З мети курсової роботи випливають завдання: § Дослідити сучасний стан водогосподарського комплексу України.Натомість деякі сформовані крупні регіональні водогосподарські комплекси мають нераціональну природо руйнівну структуру їх функціонування супроводжується значними антропогенним навантаженням на водні ресурси, негативними еколого-економічними і соціальними наслідками для суспільства. Державний облік вод здійснюється з метою встановлення інформації про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл між водокористувачами та розробляються заходи з раціонального використання і охорони вод та водних ресурсів. За співвідношенням споживання води та можливостей місцевого водозабору характеризують загальний водний баланс території. Так в Україні водні ресурси формуються з місцевого стоку річок на свій території, а також стоку, що надходить з суміжних територій по Дунаю, Дніпру і його притоках, Сіверському Дінцю. За розрахунками гідрологів, у середній за водністю рік ресурси місцевого стоку України становлять 50км3. із суміжних з нею територій надходить 159 км3 води.Територіальна структура відображає певні сполучення в розміщення водних ресурсів, будову та відповідні форми виробничих утворень. Функціональна структура характеризується співвідношенням і роллю певної сукупності водних ресурсів і субєктів водокористування в структурі водогосподарського комплексу будь-якої території і їх окмплексоутворюючим значенням.Даний підхід дає змогу виділити такі типи регіональних водогосподарських комплексів за масштабами території (регіону) розміщення: § Великомасштабні (макромасштабні, макрорегіональні). До цього типу входять такі види регіонального регіональних водогосподарських комплексів: розміщені у межах великої річки (площа водозабору більше 50 тис. км2), економічного району чи природно-господарської зони. § Середньомасштабні (мезомасштабні або мезорегіональні) регіональні комплекси, просторові параметри яких відповідають масштабам басейну середньої річки (площа водозабору від 2-х до 50 тис. км2) адміністративної області або відповідних територій. В Україні виділяють також регіональні водогосподарські комплекси за провідними видами водокористування: гідроенергетика і водний транспорт; теплоенергетика; комунікально-побутова і промислове водокористування; осушення переосушених і заболочених земель і рибництво; зрошення земель і рибництво; запобігання і ліквідація наслідків шкідливої дії води; рекреація та інші сполучення провідних видів водокористування. Тому в подальших дослідженнях має бути приділена у вага глибокому обґрунтуванню типології регіональних водогосподарських комплексів на якісно новій основі, що враховує структуру водокористування і його вплив на водоресурсний потенціал, так і вплив останнього на розвиток суспільства.Районування здійснювалось за належністю території до басейнів великих річок або по економічних районах. В результаті районування автором виділено 36 водогосподарських районів, згрупованих у 6 типів. Донгополова, в якому послідовно набувають розвитку економічні і природні аспекти водогосподарського районування.Басейнові одиниці водогосподарського районування території України включають: площі водозбору, з яких вода надходить до моря (Чорного, Азовського й Балтійського); басейн головної річки або басейни середніх і малих річок приморської території (Південного Бугу, Дніпра, Дністра, Дону, Дунаю, Вісли, та території Північного Причорноморя і Північного Приазовя); водогосподарську ділянку (частина басейну головної річки й басейни її приток 1-го порядку та басейни середніх річок, що впадають в море); водогосподарську підділянку (частина басейну приток 1-го порядку, басейни приток 2-го порядку та наступних порядків. У відповідності з цим територія України розділена на 70 водогосподарських районів, що характеризуються одно типовою цілісністю формування водних ресурсів, в межах виділяється 213 підрайонів.Споживчі властивості водних ресурсів обумовлюють можливість багатоцільового і комплексного їх використання різними галузями економіки. В структурі водопотреб найбільша питома вага належить промисловість. У структурі безповоротного споживання води найбільша питома вага належить сільському господарству (51-70%). Водоспоживання великою мірою залежить від розвитку зрошування у регіоні: це найбільш динамічна складова у структурі споживання води.Комунальне господарство за допомогою водопро
План
Зміст україна водогосподарський водокористування територія
Вступ
Розділ І. Методологічні основи формування водогосподарського комплексу
Розділ ІІ. Водогосподарське районування
2.1 Типи регіональних водогосподарських комплексів за масштабом території
2.2 Районування за належністю території до басейнів великих річок
2.3 Сучасне районування, розроблене для ведення державного водного кадастру
Розділ ІІІ. Галузеве використання водогосподарського комплексу
3.1 Роль водогосподарського комплексу в житлово-комунальному господарстві
3.2 Особливості використання водогосподарського комплексу промисловості
3.3 Особливості використання водогосподарського комплексу у сільському господарстві
Розділ IV. Територіальні особливості галузевого водокористування в Україні
Розділ V. Нові підходи до формування економічної політики у водному господарстві України