Теоретико-методологічні основи вивчення водно-ресурсного потенціалу Північного В"єтнаму. Сучасний стан господарського використання водних ресурсів. Спеціалізоване водогосподарське районування території. Рекомендації щодо збереження, охорони водоймищ.
Аннотация к работе
Сучасний соціально-економічний стан Вєтнаму, швидка індустріалізація економіки та зміни її структури обумовлюють залучення у господарську діяльність все більш зростаючих обємів водних ресурсів. Водні ресурси дуже чутливо реагують на будь-які зміни у водокористуванні і водоспоживанні і тому швидко змінюють свої якісні та кількісні показники. Незважаючи на те, що у Вєтнамі водогосподарська проблема ще не набула гостроти, але швидкий розвиток економіки та зріст добробуту населення визначає у перспективі появу проблем у господарчому використанні водних ресурсів. Цим і визначається актуальність дисертаційної роботи, що направлена на створення теоретичної і практичної бази раціонального і комплексного використання водно-ресурсного потенціалу країни, територіальної організації водного господарства та спеціального водогосподарського районування. Головною метою досліджень є визначення та впровадження шляхів удосконалення територіальної організації раціонального використання та охорони водних ресурсів на базі спеціального водогосподарського районування, яке забезпечить всебічне урахування регіональних особливостей у вирішенні водогосподарських питань Північного Вєтнаму.Водні ресурси представлені поверхневим стоком, який формується з атмосферних опадів, як у межах самого Вєтнаму, так й за його межами (річковий приток), а також підземними водами. Використання такої води у господарстві потребує значних капіталовкладень для попередньої очистки. Встановлено, що значний твердий стік та замуленість річок Північного Вєтнаму призводить до постійного збільшення донних відкладів і підвищення рівнів води. Результатом вивчення тенденцій у розвитку найважливіших галузей господарства Північного Вєтнаму, а також показників виробництва та сільського господарства стали прогнозні розрахунки виробництва основних видів промислової продукції на 2005-2010 рр. Шляхом співставлення сумарних доступних для використання водних ресурсів з сумарними потребами населення й господарства у воді на рівні розрахункового 2010 р. було розраховано водогосподарській баланс водогосподарських районів і Північного Вєтнаму в цілому. Подальше економіко-географічне вивчення господарського використання водних ресурсів щодо виявлення у межах ТВО районних водогосподарських комплексів дозволило авторові виділити 13 водогосподарських районів: Даський, Ром-Маський, Хонг-Хаський, Тхао-Тяйський, Ло-Гамський, Кау-Конський, Тхионг-Лукнамський, Кикунгський, Бангзианський, Куангнинський, Ма-Тьюський, Каський, Куангбинський.Водні ресурси будь-якої держави, у тому числі Вєтнаму є невідємною частиною природно-ресурсної складової територіальних соціально-економічних систем, формування і розвиток яких здійснюється безперервно у часі і просторі. Визначено, що за характером використання водних ресурсів та ступенем впливу на природне і, перш за все, водне середовище, усі споживачі на території Північного Вєтнаму розділяються на дві групи: водоспоживачі (населені пункти, промисловість, сільське господарство), які використовують воду безпосередньо у процесі життєдіяльності, або у технологічних процесах, внаслідок чого частина її вилучається з водних джерел або повертається назад якісно зміненою та водокористувачі (водний транспорт, рибне господарство), які використовують воду у якості середовища. Враховуючи специфіку водного господарства таке районування було віднесено до особливого природно-економічного виду районування. Теоретично було обгрунтовано, що водогосподарське районування території Північного Вєтнаму необхідно здійснювати у дві стадії: на 1-й - виділити безпосередньо райони, на 2-й - зони єдиного водокористування. Вперше розрахунки водогосподарського балансу для території Північного Вєтнаму було проведено диференційовано, за трьома варіантами : згідно першому варіанту для усієї території Північного Вєтнаму розрахунки було проведено з урахуванням усіх водних ресурсів, у т.ч. і притоку з-за кордонів Вєтнаму і сусідніх районів.
Вывод
Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Водні ресурси будь-якої держави, у тому числі Вєтнаму є невідємною частиною природно-ресурсної складової територіальних соціально-економічних систем, формування і розвиток яких здійснюється безперервно у часі і просторі. Водне господарство країни як складова такої системи має усі її властивості та розвивається згідно її законів.
2. Визначено, що за характером використання водних ресурсів та ступенем впливу на природне і, перш за все, водне середовище, усі споживачі на території Північного Вєтнаму розділяються на дві групи: водоспоживачі (населені пункти, промисловість, сільське господарство), які використовують воду безпосередньо у процесі життєдіяльності, або у технологічних процесах, внаслідок чого частина її вилучається з водних джерел або повертається назад якісно зміненою та водокористувачі (водний транспорт, рибне господарство), які використовують воду у якості середовища. Важливою формою водогосподарської діяльності для Північного Вєтнаму є боротьба з водною стихією, яка розглядається у країні як “проблема №1”.
3. Доказано, що синтетичною формою дослідження розміщення водного господарства та методом удосконалення його територіальної організації є водогосподарське районування. Враховуючи специфіку водного господарства таке районування було віднесено до особливого природно-економічного виду районування. При цьому, на погляд автора, з позицій теорії економічного районування воно - галузеве, а з позицій природно-економічних - інтегральне.
4. Вперше для Північного Вєтнаму були розроблені науково-теоретичні основи щодо виділення територіальних водогосподарських утворень, яким притаманна певна ієрархічність. Тому було запропоновано таксономічну систему інтегрального водогосподарського районування. Водогосподарський район є основною одиницею районування і займає у розробленій системі ІІІ ієрархічний рівень. Автором сформульовано дефініцію водогосподарського району. Теоретично було обгрунтовано, що водогосподарське районування території Північного Вєтнаму необхідно здійснювати у дві стадії: на 1-й - виділити безпосередньо райони, на 2-й - зони єдиного водокористування. Зони повинні включати два або більш водогосподарських районів, з яких одні надлишкові за запасами води, інші - дефіцитні.
5. Значно удосконалена загальноприйнята методика розрахунків водогосподарського балансу з метою її адаптації до специфічних умов Північного Вєтнаму. Для цього визначено і враховано показники кількості води, необхідної для того, щоб розвести стоки, які скидуються у річки та підтримувати води у екологічнобезпечному стані.
6. Вперше розрахунки водогосподарського балансу для території Північного Вєтнаму було проведено диференційовано, за трьома варіантами : згідно першому варіанту для усієї території Північного Вєтнаму розрахунки було проведено з урахуванням усіх водних ресурсів, у т.ч. і притоку з-за кордонів Вєтнаму і сусідніх районів. Згідно другому варіанту розрахунки внутрішньорайоних водогосподарських балансів було проведено з урахуванням водних ресурсів без закордонного притоку. Третій варіант передбачав врахування вод тільки місцевого формування. Такий підхід дозволив виявити надлишкові та дефіцитні щодо води райони Північного Вєтнаму та виконати водогосподарське зонування. Воно здійснювалося з використанням лінійного програмування шляхом вирішення транспортної задачі на мінімізацію витрат виду:
7. На основі розрахунків водогосподарського балансу на рівні 2010 року було створено географічне прогнозування розвитку й розміщення продуктивних сил і водного господарства Північного Вєтнаму та розроблено рекомендації щодо територіального (міжрайонного) перерозподілу водних ресурсів на базі водогосподарського районування з метою раціоналізації водокористування.
8. Визначено екологічні проблеми та їх обумовленість стихійними явищами чи експлуатацією ресурсів та водогосподарською діяльністю на території Північного Вєтнаму. Встановлено, що найбільшої гостроти набули екологічні проблеми водних ресурсів у звязку з людською діяльністю у Хонг-Хаському водогосподарському районі де має місце значне забруднення р. Толік та ділянки в межах функціонування іригаційної системи Хадонг-Ханам, куди скидаються стічні води декількох фабрик, а також р. Ньюз, яка є приймачем забруднених вод вище згаданої системи і де кількість хлористого натрію та фосфатів перевищує санітарні норми для води у 4-20 разів. Це свідчить про актуальність для країни питання охорони водних джерел від забруднення стічними водами міст та промислових центрів.
Список литературы
1. Водохозяйственные районы Северного Вьетнама и рационализация водопользования // Вісник Харківського ун-ту. Сер. Геологія. Географія. Екологія. - Харків: ХДУ, 1998. - №402. - С. 146-149.
2. Водохозяйственное районирование как механизм рационализации водопользования // Вісник Харківського ун-ту. Сер. Геологія. Географія. Екологія. - Харків: ХДУ, 1998. - №402. - С. 152-159 (співавтор Н.А. Казакова).
3. Водно-ресурсний потенціал як фактор розвитку й розміщення продуктивних сил // Вісник Харківського ун-ту. Сер. Геологія. Географія. Екологія. - Харків: Видавництво “Основа” при ХНУ, 1999 - №455. - С. 125-127 (співавтори А.П. Голіков, Н.А. Казакова).
4. Экологические проблемы водного хозяйства Северного Вьетнама // Міжрегіон. збірник наук. праць “Захист довкілля від антропогенного навантаження”. - Харків-Кременчук, 2000. - Вип. 2(4). - С. 36-41.
5. Водное хозяйство как объект изучения в системе школьного и вузовского образования // Матеріали міжнародного науково-методичного семінару “Безперервна географічна освіта: нове у змісті і методиці”. - Харків, 1996. - С. 88-89 (співавтори А.П. Голіков, Н.А. Казакова).
6. Еколого-економічні чинники та принципи регіонального водокористування // Матер. наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення”. - Полтава, 1997. - С. 88-91 (співавтор Н.А. Казакова).
7. Водогосподарське районування // Матер. наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення”. - Полтава, 1997. - С. 91-93 (співавтор Н.А. Казакова).