Визначення порогового (мінімального) значення вмісту води в клітинах, нижче якого рослинний організм гине. Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Дослідження процесів транспірації.
Аннотация к работе
Значення води полягає у тому, що саме вода через свої унікальні фізико-хімічні властивості становить те внутрішнє середовище, де відбуваються всі життєві процеси, за образним визначенням Сент-Дьєрді вода - “матриця життя”. Добре розчиняються у воді також органічні речовини, з карбоксильними, гідроксильними і іншими групами в яких вода утворює водневі звязки. (0,1013 МПА) у води в проміжку від 0 до 4 °С при підвищенні температури обєм зменшується і максимальна густина її спостерігається при 4 °С (за такої температури 1 см3 води має масу 1 г, а густина дорівнює 1). На основі одержаних даних можна судити про швидкість надходження води в рослину та її пересування, проникність клітинних мембран, швидкість обміну води в клітинах та інше. До факторів, які сприяють зміні активності води, слід віднести транспортування води з однієї частини клітини до іншої, або з клітини в клітину; зміну вмісту осмотично активних речовин; реакції обміну, які відбуваються за участю води; зміну тургорного тиску; зміну стану води в протоплазмі.
Вывод
Було розглянуто молекулярну структуру та фізіологічні властивості води, що дає змогу зрозуміти чому саме вода є відмінним розчинником, має велику теплоємність, чому для її випаровування потрібна досить велика кількість енергії, та чому вона має найбільшу силу поверхневого натягу; [10]
Розглянуто процеси за допомогою яких вода пересувається по рослині, та встановлено, що переважна маса води надходить в рослину через кореневу систему із грунту;
Зясовано термодинамічні показники водного режиму рослин;
Розглянуто процеси транспірації - перехід води із рідкого стану у пароподібний і вихід води за межі рослини.
Зясовано особливості водного режиму у різних екологічних групах: водних рослин (гідратофіти), та наземних, яких поділяють на пойкілогідрові (бактерії, ціанобактерії та деякі інші нижчі водорості, лишайники), та гомойогідрові - (наземні папоротеподібні, голонасінні, квіткові), тобто більшість рослин суші.
Список литературы
1. Алексеев А.М., Гусев Н.А. Влияние корневого питания на водный режим. - М., 1957. - 220 с.
2. Вахмистров Д.Б. Питание растений. - М.: Знание, 1979. - 64 с.
3. Землеробство / С.А. Воробйов, О.М. Каштанов, А.М. Ликов, І. П. Макаров; Під ред. С. А. Воробйова. - М.: Агропромиздат, 1991.-527 с.: Іл.- (Підручники і навч. Посібник для студентів вищ. Навч. Закладів).
4. Колосов И.И. Поглотительная деятельность корневых систем растений. - М.: АН СССР, 1962. - 388 с.
5. Лебедев С.И. Физиология растений // М.: Агропромиздат. 1988. 544 с.
6. Леопольд А. Рост и развитие растений // М.: Мир. 1968. 494 с.
7. Максимов Н.А. Краткий курс физиологии растений, 1958.
8. Малиновский В.И. Физиология растений. Учеб. пособие. - Владивосток: Изд-во ДВГУ, 2004. 116 с.
9. Москаленко М.П. Фізіологія рослин. Частина II. Курс лекцій. Для студентів біологічних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів.- Суми: СУМДПУ ім. А.С. Макаренка, 2006. - 84 с.
10. Мусиенко Н.Н., Терневский А.И. Корневое питание растений: Учебное пособие. - К.: Высшая школа, 1989. - 203 с.