Типи ландшафтів та основні райони Хмельницької області. Підземні та мінеральні води. Проблеми використання та збереження біологічних ресурсів. Радіаційний та температурний режими. Циркуляція атмосфери, вітер та опади. Агрокліматичне районування області.
Аннотация к работе
Природні ресурси - сукупність обєктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства. Природні ресурси класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання - на вичерпні (поновлювальні й непоновлювальні) і невичерпні та ін. В умовах сталого розвитку для раціонального використання природних ресурсів належить аналіз та оцінка клімату і погоди певних регіонів для нормальної діяльності людини. До біологічних (біотичних) ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світів. Актуальність теми курсової роботи полягає у визначення структури природно-ресурсного потенціалу Хмельницької області, особливо кліматичних, водних, біологічних та ландшафтних ресурсів; аналізі тенденцій використання населенням природних ресурсів Хмельниччини.Взаємостосунки людини і природи мають будуватися на засадах раціонального природокористування. Масштаби освоєння людською діяльністю природних ресурсів не повинні перевищувати швидкості їх оновлення, а засвоєння природних комплексів має враховувати стійкість їх внутрішньої структури. Оскільки окремі види природних ресурсів значно відрізняться між собою як за натуральною формою, так і рівнем та напрямками залучення до народногосподарського обороту, статистичні показники, необхідні для їх оцінки та характеристики, є вузькоспеціалізованими. Статистика водних ресурсів має забезпечити урядові органи, органи управління та планування необхідною інформацією, що відбиває водозабезпеченість окремих районів країни, водоспоживання (забір води), використання води в розподілі за галузями, призначенням, видами водних обєктів, характеризувати обсяг скинутих стоків за водокористувачами і рівень забрудненості стоків, а також заходи щодо захисту водних ресурсів від забрудненості й ефективність цих заходів. Інакше кажучи, статистика водних ресурсів за допомогою системи показників має характеризувати наявність і використання водних ресурсів, а також зміну їх стану, що виникає під впливом господарської діяльності людини і заходів щодо охорони водних ресурсів [7].Значна протяжність області з півночі на південь зумовлює деякі відмінності клімату між північними та південними районами, особливо щодо теплозабезпеченості [8]. На температуру приземного шару повітря певний впливає поверхня: рельєф, рослинність, водоймища. У звязку зі значною меридіональною протяжністю області найбільше температури змінюються з півночі на південь, особливо весною та восени, коли вони досягають 1,5ОС [1]. Річний хід температури повітря на території області найбільше змінюється від березня до квітня (зростає на 7°С), від вересня до жовтня у північній половині області (знижується на 5,5...6,0°С), від жовтня до листопада на південній половині (знижується на 6,1...6,2°С). Річна амплітуда температури повітря збільшується з північного заходу на південь і схід від 23,6°С (Ямпіль) до 24,5°С (Камянець-Подільський, Вовковинці), що свідчить про зростання континентальності клімату на південний схід.Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але в основному всі галузі забезпечені необхідною кількістю води, хоча якість не завжди відповідає вимогам [2]. Переважають річки з довжиною менше 10 км., тому що на території області лежать переважно верхівя річок Південного Бугу або притоки ще більших річок - Дністра та Горині. Річки області відносяться до басейну Дністра, Південного Бугу та Дніпра і відзначаються дуже характерними планами: ріки басейну Дністра всі течуть на південь, причому строго паралельно одна до одної; ріки центральної частини області (Південний Буг, його притоки та Случ і Хомора) течуть на схід, а ріки північної частини (Горинь, Корчик) - на північ.Флора Хмельницької області налічує понад 1500 видів вищих спорових і насінних рослин, що належать до понад 100 родин та 500 родів. Багато рослин на Хмельниччині знаходяться на межі знищення і тому занесені до «Червоної книги України»: мигдаль степовий, молодило руське, волошка східна, цибуля ведмежа, шафран Гейфелля, ясенець білий, самосил панонський, рутвиця мала, сон широколистий, ковила весняна, підсніжник звичайний та ін [16]. У межах інших географічних районів площа під лісом набагато менша і приблизно становить у Придністровї 17%, Подільському Побужжі 15%, північному Поділлі 12% від загальної лісовкритої площі. Вирубування цінних порід дерев (бук, дуб) призвело д