Особливості формування воєнної політики країнами СНД. Різниця між президентським та парламентським підходами з розвитку воєнно-політичної сфери держави. Специфіка воєнної політики РФ, спрямованої на забезпечення регіонального та глобального домінування.
Аннотация к работе
Розкрито особливості формування воєнної політики країнами СНД. Доведено різницю між президентським та парламентським підходами щодо розвитку воєнно-політичної сфери держави.Маємо ситуацію розвитку воєнної політики країн СНД за такими сценаріями: колективного забезпечення воєнної безпеки шляхом вступу до НАТО (країни Балтії - Латвія, Литва, Естонія); ситуативної адаптації до російських впливів (країни ОДКБ); повного або часткового ігнорування російських інтересів у намаганні захистити власний геостратегічний вибір (Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан); проголошення нейтралітету (Туркменістан). Дисперсія воєнно-політичних траєкторій колишніх радянських республік не дозволяє сподіватись на їх реінтеграцію в цільну оборонно-безпекову структуру, яка б позитивно сприймалася усіма ними без винятку. Президентська республіка Росія здатна створити обмежені формати залучення інших президентських держав до спільних воєнних приготувань у межах кордонів СНД. Воєнно-політичне домінування РФ над частиною СНД деякий час може підтримуватися за рахунок виключно кількісних показників в особовому складі, озброєнні, техніці, проте вважати російське лідерство пролонгованим на максимально можливу перспективу в умовах глобалізованого світу аж ніяк не варто.
Вывод
Маємо ситуацію розвитку воєнної політики країн СНД за такими сценаріями: колективного забезпечення воєнної безпеки шляхом вступу до НАТО (країни Балтії - Латвія, Литва, Естонія); ситуативної адаптації до російських впливів (країни ОДКБ); повного або часткового ігнорування російських інтересів у намаганні захистити власний геостратегічний вибір (Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан); проголошення нейтралітету (Туркменістан).
Дисперсія воєнно-політичних траєкторій колишніх радянських республік не дозволяє сподіватись на їх реінтеграцію в цільну оборонно-безпекову структуру, яка б позитивно сприймалася усіма ними без винятку. Президентська республіка Росія здатна створити обмежені формати залучення інших президентських держав до спільних воєнних приготувань у межах кордонів СНД. Проте змушувати їх брати участь у «далеких війнах», ініційованих Москвою (на кшталт сирійської), наявна російська еліта неспроможна. Наявний стан ОДКБ, де, наприклад, узбецькі і білоруські військовослужбовці практично не взаємодіють, можна визначити як «тихий занепад». Воєнно-політичне домінування РФ над частиною СНД деякий час може підтримуватися за рахунок виключно кількісних показників в особовому складі, озброєнні, техніці, проте вважати російське лідерство пролонгованим на максимально можливу перспективу в умовах глобалізованого світу аж ніяк не варто.
За чверть століття після розпаду попередньої держави, що обєднувала так звані «республіки-сестри», відбулася російсько-грузинська, триває російсько-українська війни. «Російський слід» чітко позначено на карті розчленованої Молдови. Москва безпосередньо причетна до багаторічного підігрівання азербайджано-вірменського конфлікту. Країни Балтії кілька років поспіль відчувають «гібридний» тиск з боку РФ у вигляді воєнних, інформаційних та інших провокацій. Не існує жодного сумніву, що воєнна політика Росії й надалі відбиватиме бажання Москви повернути пострадянські держави в зону власного впливу [18]. Відповіддю може стати осучаснена, міжнародно підтримана воєнна політика республік, що обрали західний вектор розвитку, з відповідним інституційним оформленням цього доленосного рішення.
Список литературы
1. Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. - К. : Парлам. вид-во, 2011. - 808 с.
2. Політологічний енциклопедичний словник / Уклад.: [Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін.] ; за ред. М. П. Требіна. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
3. Государственное управление в сфере национальной безопасности : словарь- справочник / под общ. ред. Г. П. Сытника. - Киев : НАДУ, 2012. - 496 с.
4. Кармазіна М. С. Президентство: український варіант / М. С. Кармазіна. - К. : Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Кураса, 2007. - 365 с.
5. Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори / за заг. ред. Н. М. Хоми. - Львів : Новий світ - 2000, 2015. - 492 с.
6. Горбулін В. П. Реформа воєнної організації держави. Концептуальні підходи /
B. П. Горбулін // Дзеркало тижня. - 2001. - 8 груд. - № 48 (372).
7. Семенченко А. І. Поняття «сектор безпеки» та «воєнна організація держави»: методика розробки й обґрунтування призначення, складу, структури та взаємозвязків / А. І. Семенченко // Стратегічна панорама. - 2007. - № 3. -
C. 54-69.
8. Білошицький В. І. Демократичні засади цивільно-військових відносин: зарубіжний досвід і Україна : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / Володимир Іванович Білошицький ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - К., 2015. - 200 с.
9. Требін М. П. «Гібридна» війна як нова українська реальність / М. П. Требін // Укр. соціум. - 2014. - № 3(50). - С. 113-127.
10. Сизов В. Ю. Военная политика и военная безопасность России [Електронний ресурс] / В. Ю. Сизов // Интернет издание Россия и Америка в ХХІ веке. - Режим доступу: http://www.msus.m/?act=read&id=191.
11. Требін М. П. Армія наступного сторіччя: можлива модель для України / М. П. Требін // Людина і політика. - 2000. - № 2. - С. 39-44.
12. Чорний В. С. Військова організація України: становлення та перспективи розвитку : монографія / В. С. Чорний. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. - 368 с.
13. Операція «самоліквідація»: влада цілеспрямовано послаблює обороноздатність країни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/55286.
14. Указ Президента України № 555/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2.09.2015 р. «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fleet.sebastopol.ua/ artides/ukaz_prezidenta_ukrajini_5552015/.
15. Світова гібридна війна: український фронт : монографія / за заг. ред. В. П. Горбуліна. - Х. : Фоліо, 2017. - 496 с.
16. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України : Указ Президента України від 14.03.2016 № 92/2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/922016-19832.
17. Barnes K. Civil Society Oversight of the Security Sector and Gender (Tool 9) [Електронний ресурс] / K. Barnes, P. Albrecht // DCAF, OSCE/ODIHR, UN-INSTRAW 2008. - Режим доступу: http://www.dcaf.ch/Publications/.
18. Требін М. П. Україна перед воєнними викликами сучасності / М. П. Требін // Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол.: А. П. Гетьман та ін. - Х. : Право, 2014. - Вип. 4 (23). - С. 246-251.