Загальна характеристика операції проти Югославії. Забезпечення негайного припинення всіх бойових дій, насильства та репресій в Косові. Демонстрація необмежених можливостей Північноатлантичного альянсу як інструмента забезпечення європейської безпеки.
Аннотация к работе
Початковий план операції на концептуальному рівні передбачав наявність пяти окремих фаз, кожна з яких повинна була зіграти свою окрему роль:-“ Нульова фаза ”, яку було реалізовано в період з 20 січня по 24 березня 1999 р. Операція (“Місгівінг форс” / “Сила залякування” /), передбачала розгортання і активну навчально-бойову діяльність могутнього угруповання ОЗС НАТО в безпосередній близькості від кордонів СРЮ з метою політичного попередження югославського керівництва про максимальну рішучість НАТО застосувати силу для досягнення своєї мети. Загальне керівництво операцією було покладено на ГК ОЗС НАТО на ПДЄ ТВД (Неаполь, Італія),яке здійснювало управління через командувача ОВПС НАТО на ПДЄ ТВД( Неаполь, Італія).Безпосереднє управління силами та засобами ОВПС НАТО та ВПС Франції було покладено на командувача 5 ОТАК(Віченца, Італія). В результаті цього поетапного процесу, до моменту припинення повітряних ударів (на Д78 операції) угруповання ОВПС НАТО нараховувало близько 1100 літаків та вертольотів (з них - до 620 бойових літаків), розташованих на 39 авіабазах 10 країн НАТО, а також на борту авіаносіїв "Рузвельт", "Фош", "Гарібальді" та ДКУ "Кірсардж" (АВЛ "Інвінсібл" брав участь в операції у період з 17.04 по 21.05.99 р.). В цілому, оцінюючи сипи та засоби, що залучалися до операції "Союзницька сила", слід відзначити такі основні особливості: - операцію було розпочато мінімально необхідними силами, що у випадку швидкого успіху дозволяло заощадити великі кошти. В ударі було випущено 110 КР, з них: 80 - повітряного базування (пуск було зроблено і чотирьох літаків В-52 з району над Адріатичним морем), 30 - морського базування (пуск було зроблено з чотирьох НК та трьох ПЧА, які знаходились в Адріатичному морі.