Семантичні прирощення в лексичному значенні віддієслівних назв діяча. Визначення ступеню і характеру фразеологічності семантики віддієслівних похідних. Співвідношення характеру внутрішньої форми, семантичних нашарувань, словотвірного і лексичного значення
Аннотация к работе
Проблема визначення специфіки організації глибинної семантики віддієслівного похідного найменування і способів її представлення поверхневою структурою деривата набуває особливої актуальності у світлі когнітивних досліджень, спрямованих на вивчення функціональної динамічної парадигми мови. Проте залишається фактом відсутність однозначних вичерпних рішень, суперечливість думок відносно словотвірної семантики похідних слів, невизначеність специфіки цілісної структурно-семантичної взаємозумовленості окремих ділянок словотвірної системи, зокрема, семантичної організації назв діяча. Увага до проблеми зумовлюється необхідністю вирішення ряду теоретичних питань: адекватність визначення внутрішньої форми, активність внутрішньої форми в процесі номінації, співвіднесеність внутрішньої форми і словотвірного значення в дериватах із семантичними прирощеннями і ступінь їх облігаторності, співвідношення загальних і часткових словотвірних значень у рамках окремого словотвірного типу. Комплексний підхід до вивчення семантики похідного слова з погляду взаємозумовленості її структурних компонентів - внутрішньої форми (ВФ), смислових прирощень (СП), словотвірного (СЗ) і лексичного значення (ЛЗ) - відкриває нові перспективи розкриття сутнісних характеристик похідного слова. встановити співвідношення характеру внутрішньої форми, семантичних нашарувань, словотвірного і лексичного (прямого, переносного) значення в рамках віддієслівних назв діяча. назва діяч семантика віддієслівнийСтруктура роботи зумовлена її метою і завданнями: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що супроводжуються висновками, загальної частини, списку використаної літератури (239 найменувань).ВФ похідного слова, виявляючи структурно-семантичну співвіднесеність слів, звязаних відношенням похідності, являє собою мінімальний (поряд зі словотвірним значенням і семантичним нашаруванням) компонент глибинної структури похідного слова, що вступає у відносини синтагматичної субординації зі словотвірним значенням і значеннєвим нашаруванням і дозволяє системно співвідносити зовнішню оболонку (номінативна сторона) деривата із уявленням про його лексичне значення. Іншими словами, на рівні внутрішньої форми похідного найменування діяча реалізуються відносини роду і виду, інваріанта і варіанта, а саме: внутрішня гіперформа групи найменувань діяча знаходиться у відносинах дистрибуції включення й утворює привативну опозицію до внутрішніх гіпоформ похідних, які входять до складу виділеної групи. Так, у випадках, коли 1) внутрішня гіперформа вказує на образ визначеної субстанції (речовини), а 2) у значеннєвому нашаруванні приховується обєкт (його поверхня), на який спрямовує професійну дію діяч і 3) результатом співвідношення семантики твірного дієслова і похідного найменування є приватна реалізація загального категоріального значення діяч - особа, те похідне належить до словотвірних типів на =льщик, =щик, наприклад, мыльщик, бальзамировщик, никелировщик, эмалировщик, драпировщик, серебрильщик, золотильщик, пудрильщик, солильщик та ін. Якщо 1) внутрішня гіперформа вказує на якісну ознаку перетворення, до якого має відношення діяч, а 2) у значеннєвому нашаруванні приховується лексично обмежений обєктний актант речовини і 3) частковими реалізаціями інваріантного словотвірного значення діяч є речовина, то похідні належать до словотвірного типу на =тель, наприклад, обогатитель, загуститель, наполнитель, окислитель, смягчитель, восстановитель, замедлитель і т.д. Робиться акцент на тому, що на відміну від похідних з конкретним значенням, сформованих з переважною частиною денотативного компонента (внутрішня гіперформа - ознака прямого відношення до конкретної речовини, інструмента, машини, дії), у найменуваннях з метафоричним змістом сигніфікативний компонент домінує над денотативним (внутрішня гіперформа - ознака непрямого відношення до речовини, інструмента, машини, дії). Пор.: гаситель (прям.) - назва різних пристосувань для гасіння світла, припинення вогню (тех.) і гаситель (перен.)-той, хто гасить що-н., не дає розвиватися чому-н.; плакальщик (прям.) - у стародавньому народному побуті: людина, найнята за плату оплакувати на похоронах чи поминках небіжчика //узагалі всяка людина, що оплакує небіжчика або шкодує за ним, і плакальщик (перен.) - людина, яка завжди чим-н. не задоволена, на щось скаржиться, скиглій, та ін.
План
Зміст дисертації викладено у 6 статтях і 10 тезах наукових доповідей.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ