Внутрішньоособистісні конфлікти у хворих на артеріальну гіпертензію - Автореферат

При тривалому вивченні артеріальної гіпертонії із застосуванням діагностичних методів в умовах спеціалізованого стаціонару було встановлено, що хворі на артеріальну есенціальну гіпертензію складають більше 90 % всіх хворих на артеріальну гіпертензію, хворі на симптоматичну артеріальну гіпертензію - 5 - 10 % (Передерій В.Г., Ткач С.М., 1998). На значення психологічних факторів в етіології і патогенезі АЕГ вказується в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців (К.М. Будучи психосоматичним захворюванням, в розвитку якого істотна роль належить психотравмуючим факторам, гіпертензія поки ще залишається недостатньо вивченою в плані розуміння психологічних механізмів цього захворювання, знання яких може забезпечити вихід на конкретні методи психологічного втручання в межах профілактики та реабілітації. Зокрема, недостатньо розробленою є поки що проблема внутрішньоособистісних конфліктів хворих на АЕГ, дослідження якої дозволило б змістовно розкрити спонукальні установки особистості цих хворих, особливості їх психологічної дезадаптації в системі „особистість - хвороба”. Таким чином, актуальність дисертації визначається необхідністю для медичної психології більш детального вивчення внутрішньоособистісних конфліктних тенденцій у хворих з артеріальною гіпертензією, розуміння специфіки емоційних проявів цих конфліктів для вибору адекватних форм лікування та профілактики.У першому розділі - „Внутрішній конфлікт в етіології хвороби” - докладно схарактеризовано психологічний концепт внутрішньоособистісного конфлікту; розглянуто сутність внутрішньоособистісного конфлікту як чинника виникнення психосоматичного розладу; систематизовано внутрішньоособистісні конфлікти, зумовлені зіткненням протилежно спрямованих рис характеру, які характерні для кожного „класичного” психосоматичного захворювання; проаналізовано теорії вітчизняних та зарубіжних дослідників в контексті уточнення ролі внутрішньоособистісних конфліктів в генезі соматичних розладів (зокрема АЕГ). Аналізуючи погляди науковців щодо внутрішньоконфліктих переживань хворих на гіпертензію, ми дійшли висновку, що дослідження внутрішньоособистісних конфліктів слід здійснювати через аналіз: а) розузгодження між ціннісними смислоутворюючими структурами особистості та реалізацією сформованих на їх основі смислоутворюючих мотивів діяльності (стан „розриву” між внутрішньо значущими цінностями та їх наявністю в різних життєвих сферах); б) негативних емоційних проявів, що можуть виступати емпіричними показниками внутрішньоособистісних конфліктів; в) психологічних рис-комплексів, сформованих в процесі переживання психосоціальних конфліктів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до АЕГ . Внутрішньоособистісний конфлікт визначається рівнем розузгодження (дезінтеграції) між „цінностями” та їх „наявністю” в різних життєвих сферах, таких як: 1) активне, діяльне життя; 2) здоровя; 3) цікава робота; 4) сприймання краси природи та мистецтва; 5) кохання; 6) матеріально забезпечене життя; 7) наявність друзів; 8) впевненість у собі (свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів); 9) пізнання (можливість інтелектуального розвитку); 10) свобода як незалежність у вчинках і діях; 11) щасливе родинне життя; 12) можливість творчої діяльності. В ході дослідження було виявлено, що у хворих на гіпертензію порівняно зі здоровими особами значно вищий загальний рівень (р <0,05) розузгодження (дезінтеграції) між „цінностями” та їх „наявністю” в різних життєвих сферах. За загальними показниками (у %) внутрішніх конфліктів та нейтральних зон було виявлено, що для хворих (3-я стадія АЕГ) порівняно зі здоровими є характерним достовірно (р <0,05) підвищений показник внутрішнього конфлікту і достовірно (р <0,05) знижений показник нейтральної зони (сфери, де потреби бажаного і можливості їх задоволення співпадають).Однак ранжування стресогенних чинників (в різних життєвих сферах) за силою їх впливу, за їх значущістю вимагає враховувати індивідуальні, культуральні, соціальні особливості, а також ті психологічні механізми, котрі опосередковують руйнівний вплив несприятливих умов. Аналізуючи погляди науковців щодо внутрішньоконфліктих переживань хворих на гіпертензію, ми здійснювали дослідження внутрішньоособистісних конфліктів через аналіз: а) розузгодження між ціннісними смислоутворюючими структурами особистості та реалізацією сформованих на їх основі смислоутворюючих мотивів діяльності (стан „розриву” між внутрішньо значущими цінностями та їх наявністю в різних життєвих сферах); б) негативних емоційних проявів, що можуть виступати емпіричними показниками внутрішньоособистісних конфліктів; в) психологічних рис-комплексів сформованих при переживанні психосоціальних конфліктів, що зумовлюють вразливість до дії загальних стресогенних чинників та визначають психологічну схильність до есенціальної гіпертензії. У хворих на гіпертензію (2-ої і 3-ої стадій АЕГ) порівняно зі здоровими особами значно вищий рівень дезінтеграції між „ці

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ