Визначення традиційних українських геополітичних цінностей. Базові цінності, інтереси й пріоритети розвитку України. Дослідження сутності, особливостей та шляхів утвердження цінностей геополітичного ствердження сучасної України, модернізаційні процеси.
Аннотация к работе
Основні зміни стосуються зміни місця держави в системі міжнародних відносин, яка підтримується не лише державами, але й сукупністю інших взаємозалежних, різнорідних елементів - наддержавних утворень, міжнародних організацій, у тому числі й недержавних, транснаціональних корпорацій тощо. Відповідно до класифікації, прийнятої в науковій літературі з геополітики й міжнародних відносин, Україна є державою середнього рівня, зовнішньополітичні дії якої локалізуються переважно на регіональному рівні. Хоча позиції зарубіжних дослідників щодо геополітичного призначення України різняться від підходів вітчизняних мислителів, між ними є й спільне, зокрема, більшість бачили нашу державу самостійною, а також поєднували її долю із створенням федеративного союзу країн Центрально-Східної Європи, який мав відіграти вирішальну роль у підтримці стабільність і безпеки в регіоні. Що стосується пошуку пріоритетів розвитку України, то він має відбувати з орієнтацією на внутрішні геополітичні чинники, адже саме всередині держави, в цінностях й інтересах її народу, а не у зовнішньополітичній конюнктурі, лежить той «геополітичний код», який визначає призначення держави, пріоритети її внутрішньої і зовнішньої політики. Основними напрямками демократизації політичної системи в Україні мають стати наступні: ствердження представницького характеру державної влади, що означає делегування громадянами своїх владних повноважень обраній ними особі чи політичному обєднанню; легітимність влади, тобто її ствердження за рахунок перемоги на періодичних виборах; чіткий та ефективний розподіл гілок влади, незалежність судової системи; плюралізм і конкурентність політичних сил у представленні і висловленні інтересів соціальних груп; дотримання і захист природних та громадянських прав людини будь-якого соціального статусу через функціонування зрілого діючого громадянського суспільства; наявність розвиненої політичної культури суспільства, яка передбачає певні знання й компетентність у сфері політики, емоційні орієнтації щодо політичної системи («національна гордість»), ціннісні орієнтації і політичну активність, участь.
Список литературы
Співак В.М. Політико-правовий та соціокультурний виміри глобалізації: Монографія. - K.: Логос. 2011.-416 с.