Структура ризиків комерційних банків, особливості методики проведення аудиту банківської діяльності з врахування вимог, що пов"язані з управлінням ризиками. Мінімізація банківських ризиків як наслідок розвитку. Організація системи ризик-менеджменту.
Аннотация к работе
Сьогодні, у звязку з глобальною тенденцією до збільшення кількості фінансових проблем у банків надзвичайної актуальності набуває проблема управління ризиками. Ефективне управління ризиками в банку забезпечується функціонуванням системи внутрішнього контролю в банку, найважливішим елементом якого є внутрішній аудит. І хоча проблематиці фінансового контролінгу, внутрішнього аудиту, управління ризиками у фаховій літературі присвячено чимало уваги, необхідність запровадження управління ризиками в банках регламентується низкою нормативно-правових актів, невирішених питань у цій сфері ще немало. У банках система управління ризиками носить формальний характер, оскільки бракує інтеграції між системою планування та управління, ризиками та плановими показниками ліквідності, прибутковості, не розмежовано компетенції між контролінгом та внутрішнім аудитом тощо. Складнощі виникають також у питаннях чіткого формулювання цілей та завдань управління ризиками, підбором адекватних інструментів нейтралізації ризиків, організації системи ризик-менеджменту, зі здійсненням контролю ризиків.Особлива увага надається питанням якості систем управління ризиками і внутрішнього контролю, корпоративного управління, обліку та звітності, а також проблемі капіталізації банків при збереженні пріоритетного значення якості капіталу. Правове регулювання банківських ризиків здійснюється на підставі як Закону України «Про банки і банківську діяльність», так і нормативно-правових актів Національного банку України. Так, Стаття 30 «Структура капіталу банку» Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає: Капітал банку включає: 1) основний капітал; Відповідно до статті 44 «Управління ризиками» Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк створює постійно діючий підрозділ з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рішень правління (ради директорів) з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку. Під контрагентом потрібно розуміти будь-яку особу (фізична чи юридична), яка має з банком відносини фінансового характеру (банк надає кошти у вигляді безстрокових або строкових депозитів; надає кредит; продає цінні папери власної емісії; має дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку та банками, у тому числі за нарахованими та простроченими доходами).Зміна кредитного рейтингукорпорации-емитента цінних паперів буде спричинить зміни вартості облігації протягом визначеного періоду, тому корпоративним інвесторам необхідний розрахунок можливих втрат. До того ж методологія розрахунків дозволяє враховувати ефекти кореляції між кредитним рейтингом окремого емітента і кредитним рейтингом галузі, і навіть рейтингами інших емітентів. Це лише окремі з можливостей оцінки кредитного ризику Історично що склалася практика розглядає кредитний ризик окремо від інших ризиків, у звязку з ніж нормативи по достатності банківського капіталу, зазвичай, встановлюються без будь-якого на наукове обґрунтування. У звязку з цим перед банками йдеться про розробці єдиної системи оцінки ризику бракує сукупного портфеля банку, котра враховує як ринкові, і кредитні ризики. Небезпека отримання несприятливих результатів для банку виявляється у отриманні збитків чи недоотримання прибутку, або у падінні вартості банку.Під ризиками банківську діяльність розуміється можливість втрати ліквідності і (чи) фінансових втрат (збитків), що з внутрішніми зовнішніми чинниками, впливають на діяльність банку. Перелічення й визначення ризиків наводяться відповідно до рекомендаціями Базельського комітету з питань банківському нагляду "Основні принципи ефективності банківського нагляду": ризики, викликані наслідками неправомірних чи некомпетентних рішень окремих працівників. Ці ризики творяться у умовах перевищення виконавчими особами банку встановлених повноважень із прийняттю рішень, недотримання співробітниками банку встановлених процедур проведення операцій, і навіть порушення правив і етичних норм. Ризик ліквідності - ризик, обумовлений тим, що банк може досить ліквідний або занадто ліквідний. Ризик недостатньою ліквідності - це ризик те, що банк зможе своєчасно й без втрат виконати свої зобовязання.Отже, розгляд найвідоміших видів банківських ризиків показав їх розмаїтості та складну вкладену структуру, тобто одна частка ризику визначається набором інших. Дуже важливо було, щоб у організації розроблено й впроваджені процедури із управління ризиками, і навіть моделі, їх оцінки - у тому основне завдання функціїриск-менеджмента. Статистичні моделі для прогнозу ризиків дають суперечливі і необєктивні прогнози, недооцінюючи ризик спільного падіння різних активів.Вибрана краща міра ризику, тоді як кращі моделі ризику існують.
План
План банк комерційний аудит ризик
Вступ
1. Поняття та види банківських ризиків
2. Оцінка бінківських ризиків. Методи оцінки банківських ризиків
3. Мінімізація банківських ризиків як наслідок розвитку
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Отже, розгляд найвідоміших видів банківських ризиків показав їх розмаїтості та складну вкладену структуру, тобто одна частка ризику визначається набором інших. Наведений перелік далеко ще не вичерпний. Його розмаїтість в значною мірою визначається всеувеличивающимся спектром банківських послуг CSFB. Розмаїття банківських операцій доповнюється розмаїттям клієнтів - іизменяющимися ринковими умовами.
Дуже важливо було, щоб у організації розроблено й впроваджені процедури із управління ризиками, і навіть моделі, їх оцінки - у тому основне завдання функціїриск-менеджмента. До завдань належить і твердження методик кількісних оцінок ризиків, моніторинг лімітів та збільшення ризиків, розробка адекватних форм звітності, створення плану роботи у нестандартних умовах.
Статистичні моделі для прогнозу ризиків дають суперечливі і необєктивні прогнози, недооцінюючи ризик спільного падіння різних активів.Вибрана краща міра ризику, тоді як кращі моделі ризику існують. Необхідна розробка перспективніших моделей і лобіювання відповідних програмних засобів з оцінки кредитних ризиків фізичних юридичних осіб, які мають суттєвими перевагами точності,робастности, прозорості й можливості автоматизації аналізу, оцінки й управління ризиками
Нині фінансову кризу призвів до зростання банківських ризиків, виникненню значних збитків, які створюють загрозу фінансової стійкості кредитних організацій корисною і російської банківської системи загалом.
Підсумовуючи роботі, слід зазначити таке. Сучасний банк не боїться ризику, він трактується як із елементів своєї діяльності, з яким необхідно методично працюватимете, і яких можна і треба управляти.
Список литературы
1. Приходько Р. М. Проблеми організації та методики проведення аудиту комерційних банків. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2005. - №77 -78. - с. 52 - 54.
2. Приходько Р. М. Напрямки вдосконалення організації внутрішнього аудиту банків України. //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2005. - №77 -78. - с. 81 - 83.
3. Швець Н. Р. Внутрішній аудит у банку: сучасні тенденції в Україні. // Банківська справа. - 2007. - №2. - с. 105 - 112.