Внутріпородні поєднання генотипів свиней великої білої породи вітчизняної та зарубіжної селекцій на етапі закладки нових генеалогічних структур - Автореферат
Стан та особливості формування генеалогічної структури стада свиней великої білої породи, їх генетико-популяційні параметри. Вплив різних варіантів поєднань генотипів на репродуктивну здатність свиноматок, модальна селекція при створенні нових ліній.
Аннотация к работе
Одним з перспективних шляхів створення таких генеалогічних структур слід вважати залучення генотипів великої білої породи зарубіжної селекції (Березовський М. Д., Хатько І. В., 1996; Герасимов В., Пронь Е., 2000). Тому аналіз впливу свиней великої білої породи зарубіжної селекції на продуктивні якості вітчизняного поголівя та пошук найбільш ефективних поєднань з метою створення нових генеалогічних структур мають значний науковий та практичний інтерес. Метою досліджень було вивчити особливості формування стада свиней племзаводу “Маяк” Глобинського району Полтавської області, ефективність різних внутріпородних поєднань свиней великої білої породи української, естонської, англійської та німецької селекцій, а також можливість використання прийомів модальної селекції для закладки нових генеалогічних структур. В звязку з цим поставлено завдання вивчити: - стан та особливості формування генеалогічної структури стада свиней великої білої породи племзаводу “Маяк”; На основі проведених досліджень встановлено доцільність поєднання свиноматок великої білої породи української селекції з кнурами великої білої породи естонської та англійської селекцій для покращення відгодівельних та мясних якостей і закладки нових генеалогічних структур.Найгіршим цей показник був у тварин IV групи, відставання склало 17% (Р <0,05). 2) була зафіксована в ІІ групі - 10,6 голів, але це лише на 1% більше проти контролю і різниця між цими групами статистично не вірогідна. В IV групі було відлучено тільки 8,9 поросяти з гнізда, що на 15,2% менше в порівнянні з контрольною і на 16% менше ніж в II групах. Але через те, що в цій групі кількість поросят при відлученні була порівняно низькою (на 11,4% менше проти контролю), маса гнізда при відлученні в контрольній групі значно більша (на 12,2%, при Р <0,05). Слід відзначити досить високий відсоток збереження поросят (90,34-93,37%), тобто навіть в найгіршій за цим показником групі він був значно вищим від мінімальних зоотехнічних вимог, що свідчить про високий рівень годівлі і відповідні умови утримання.Аналіз стада племзаводу „Маяк” показав, що воно має достатній потенціал для створення заводських ліній і родин в складі заводського материнського типу. Значно поступались контрольній групі за цими ознаками підсвинки четвертої групи (на 15-22%). Поєднання свиноматок ВБУ з кнурами ВБА та ВБУ?ВБН сприяло, в певній мірі, зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення мясних форм з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та мясності. Найкращими відгодівельними якостями характеризувались тварини поєднання ВБУ?ВБА: вони досягли живої маси 100 кг на девять днів (4,25%) раніше контролю (Р<0,01); за середньодобовими приростами підсвинки цього поєднання перевершили контрольну групу на 43 г або на 7%. Поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) виявилось найгіршим: відставання від контролю за віком досягнення живої маси 100 кг склало 16,1 дня, або 8%; за середньодобовими приростами - 46,8 г, або 7,7%.
Вывод
Аналіз генеалогічної структури стада. Більшість господарств, з яких формувалась материнська основа племзаводу „Маяк”, відрізнялись високим рівнем відтворювальних якостей. Сюди слід віднести такі господарства, як племзаводи „Вирішальний”, „Степне”, „Старий Коврай”, „Велика Бурімка”, „Комсомолець”, „Чутове”. Стада названих господарств у 80-х роках ХХ століття були апробовані в складі внутріпородного материнського типу УВБ-1. Однак у звязку з різними ситуаціями, які негативно вплинули на роботу цих господарств, окремі з них різко знизили рівень своєї роботи, а деякі навіть перестали існувати (племзаводи „Чутове”, „Степне”).
Таким чином, виникає нагальна необхідність продовжити селекційну роботу щодо підтримання генеалогічної структури внутріпородного типу УВБ-1 шляхом створення в його складі заводських структур. В цьому відношенні таким обєктом може бути племзавод “Маяк”, який має досить велике стадо в кількісному відношенні, а його генеалогічна структура, - в методичному плані, дозволяє вести роботу по створенню заводського материнського типу з високими відтворювальними якостями.
Репродуктивні якості свиноматок. За найважливішим показником відтворювальної здатності - багатоплідністю кращими виявились свиноматки І і ІІ груп: відповідно 11,3 та 11,4 голів (табл. 2). На 8% поступаються їм тварини ІІІ групи і на 13% - IV (Р < 0,05). В групах які відзначаються найбільшою багатоплідністю зафіксовано мінімальне значення великоплідності, - між цими ознаками встановлено відємний корелятивний звязок високого рівня (r від -0,69 до -0,77).
Стадо племзаводу „Маяк” характеризується досить високим рівнем молочності (див. табл. 2). Максимальні значення цієї ознаки спостерігались в ІІ групі - 58,04 кг, що на 8,2% більше у порівнянні з контрольною. Найгіршим цей показник був у тварин IV групи, відставання склало 17% (Р < 0,05). Взагалі, поросята з долею німецької крові, не дивлячись на найбільшу масу при народженні, в подальшому значно відставали від ровесників з інших груп.
Найбільша кількість поросят при відлученні (див. табл. 2) була зафіксована в ІІ групі - 10,6 голів, але це лише на 1% більше проти контролю і різниця між цими групами статистично не вірогідна.
Таблиця 2
Показники продуктивності свиноматок, М±m
Група Багатоплідність, голів Великоплідність, кг Молочність, кг При відлученні Збереженість, % Вирівняність гнізд* Оціночні індекси кількість поросят, голів маса гнізда, кг середня маса поросяти, кг
* - в середньому по трьох визначеннях: при народженні, в 21 день і при відлученні.
В IV групі було відлучено тільки 8,9 поросяти з гнізда, що на 15,2% менше в порівнянні з контрольною і на 16% менше ніж в II групах. Третя група займає проміжне положення, поступаючись І та ІІ на 11-12% і випереджаючи четверту на 5%.
За середньою масою відлученого поросяти кращою виявилась ІІІ група. Але через те, що в цій групі кількість поросят при відлученні була порівняно низькою (на 11,4% менше проти контролю), маса гнізда при відлученні в контрольній групі значно більша (на 12,2%, при Р < 0,05). Найвищим цей показник був у ІІ групі.
Встановлено, що маса гнізда при відлученні тісно повязана з молочністю (r = 0,91) та багатоплідністю(r = 0,71), тоді як висока великоплідність не сприяє її покращенню (r = -0,47); відємний звязок зафіксовано між масою гнізда при відлученні та вирівняністю гнізд (r = -0,26). Виявлені високі коефіцієнти кореляції (від 0,90 до 0,92) між масою гнізда при відлученні та оціночними індексами підтвердили думку щодо важливості цієї ознаки.
Слід відзначити досить високий відсоток збереження поросят (90,34-93,37%), тобто навіть в найгіршій за цим показником групі він був значно вищим від мінімальних зоотехнічних вимог, що свідчить про високий рівень годівлі і відповідні умови утримання.
Визначення оціночних індексів підтвердило, що поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) поступається іншим групам за комплексом репродуктивних ознак. Однак, хоча між двома індексами і встановлено високий рівень звязку (r = 0,78), але рангові оцінки за цими індексами повністю не співпадають. Якщо за індексом відтворювальних якостей (І) кращим виявилось поєднання ВБУ?ВБЕ, то за комплексним (Р) - ВБУ?ВБУ. Це пояснюється низькою вирівняністю гнізд свиноматок ІІ групи.
Отже, найкращими відтворювальними якостями відзначаються поєднання тварин української селекції між собою та з кнурами ВБЕ. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБУ?ВБА і значний негативний вплив на репродуктивні якості мало прилиття крові кнурів ВБУ?ВБН.
Вікова динаміка живої маси і лінійних промірів піддослідного молодняку. Найбільшою живою масою в усі вікові періоди (табл. 3) характеризувались тварини ІІ та ІІІ груп. Різниця отримана між ними несуттєва. З самого початку поступалися їм підсвинки поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН). Відставання складало від 11,7 до 18,5%. Наведені дані свідчать, що з віком абсолютні прирости підвищуються, а відносні знижуються, що узгоджується з результатами, отриманими М. Д. Березовським (1968), О. О. Висланько (2003).
Найбільшими абсолютними та відносними приростами на початковому періоді досліджень (2-3 місяці) характеризувались підсвинки II групи. В кінці ж відгодівлі та вирощування (5-6 міс.) найбільший відносний приріст зафіксовано у тварин поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН), тут спостерігається явище компенсаційного росту. Але за абсолютними приростами кращими в цей період були підсвинки ІІІ групи. Таким чином, можемо зробити висновок, що відставання в рості на початкових етапах не може бути повністю компенсовано пізніше.
Таблиця 3
Зміни живої маси та приростів молодняку на відгодівлі та вирощуванні в залежності від віку
Групи Показники Вікові періоди, місяців
2 3 4 5 6
І Жива маса, кг 16,2 30,6 43,6 59,8 79,0
Абсолютний приріст, кг - 14,4 13,0 16,2 19,3
Відносний приріст, % - 62% 35% 31% 28%
ІІ Жива маса, кг 16,2* 32,4* 46,3** 64,3*** 85,1**
Абсолютний приріст, кг - 16,1 13,9 18,0* 20,9
Відносний приріст, % - 66% 35% 33% 28%
ІІІ Жива маса, кг 16,3 31,8 46,5** 63,8** 85,2***
Абсолютний приріст, кг - 15,6** 14,7** 17,3 21,5**
Відносний приріст, % - 65%** 37% 31% 29%
IV Жива маса, кг 14,3*** 26,8*** 37,9*** 54,2*** 73,0***
Абсолютний приріст, кг - 12,6 11,1*** 16,3 18,8
Відносний приріст, % - 61% 34% 35%*** 29%*
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Найбільш високою інтенсивністю формування та напругою росту характеризувались тварини третьої групи (табл. 4), які перевершили контрольну групу за цими показниками відповідно на 24% та 21,8%. Але за рівномірністю росту найкращим виявилось поєднання ВБУ?ВБЕ, де різниця в порівнянні з контрольною групою склала 8,6%. Значно поступалися контролю за інтенсивністю формування та напругою росту (на 15-22%) підсвинки IV групи.
Порівняння показників лінійних промірів виявило, що за всіма промірами підсвинки поєднання ВБУ?ВБА переважали своїх ровесників з І, ІІ та IV груп. Особливо помітною була перевага над контрольною групою за такими промірами як довжина тулубу, ширина та напівобхват заду - від 8 до 14%. Це свідчить про добре виражені мясні форми тварин ІІІ групи. Поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) поступається контролю за обхватом пясті на 1-7%, що може вказувати на послаблену конституцію цих тварин.
Таблиця 4
Показники інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту свиней, М±m
Групи Інтенсивність формування, ?t Індекси напруги росту рівномірності росту
I 0,253±0,016 0,102±0,006 0,407±0,008
II 0,257±0,016 0,111±0,007 0,442±0,011*
III 0,320±0,020** 0,136±0,008** 0,432±0,011
IV 0,215±0,022 0,079±0,008* 0,399±0,008
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Найкращими мясними формами характеризувались тварини четвертої групи, про що свідчить найвище, серед інших груп, значення індексів мясності та розтягнутості (табл. 5). Також значно кращі, в порівнянні з контролем, індекси мясності та розтягнутості спостерігались у тварин поєднання ВБУ?ВБА, тоді як підсвинки з долею естонської крові за тілобудовою майже не відрізняються від свиней вітчизняної селекції.
Індекс збитості (збільшення якого характерно для свиней мясо-сального напрямку продуктивності) в шестимісячному віці виявився найвищим в контрольній групі, що цілком закономірно.
Таблиця 5
Індекси тілобудови піддослідних тварин
Група Індекси розтягнутості масивності збитості глибокогрудості широкогрудості костистості високоногості мясності
4 місяці
І 177,8 160,1 90,0 54,2 91,3 30,5 45,8 118,6
ІІ 185,5** 162,4 87,6** 51,5*** 94,0** 29,7 48,5*** 119,8
ІІІ 185,4** 167,2* 90,2 54,2 90,5 30,3 45,8 130,6***
IV 179,1 156,2 87,1*** 53,8 93,2 29,0** 46,2 130,8***
6 місяців
І 186,3 172,9 92,7 49,5 90,7 27,6 50,5 113,0
ІІ 189,0 169,2 89,7*** 48,4 93,4** 26,8 51,6 115,6
ІІІ 201,5*** 181,7** 90,2*** 52,6*** 91,3 28,3 47,4*** 121,7***
IV 204,1*** 187,4*** 92,0 52,4** 90,7 29,3** 47,6** 125,6***
Примітка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001.
Таким чином, використання генотипів ВБУ?ВБН та ВБА сприяє зміні пропорцій тілобудови їх нащадків у напрямку покращення мясних форм, особливо це помітно в шість місяців.
Відгодівельні якості піддослідного молодняку. Найбільш скоростиглими виявились тварини поєднання ВБУ?ВБА, порівняно з контрольною групою вони досягали живої маси 100 кг на девять днів, або на 4,25% раніше, при високій достовірності різниці (табл. 6). Слід зазначити, що тварини другої групи майже не поступались кращому поєднанню - різниця між ними недостовірна. Підсвинки поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) відставали від контролю на 16,1 дня, або 8%.
Таблиця 6
Відгодівельні якості молодняку
Група Вік досягнення живої маси, днів Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.
І 213,9±2,27 608,6±10,28 4,45±0,07
ІІ 205,4±2,85* 646,2±14,89* 4,19±0,09*
ІІІ 204,9±2,56** 651,6±15,07* 4,30±0,06
IV 230,0±2,72*** 561,8±10,40** 4,73±0,06**
Примітка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001.
З метою визначення впливу генотипу на вік досягнення живої маси 100 кг нами було проведено однофакторний дисперсійний аналіз. Сила впливу організованого фактору (?2х),- в даному випадку ним є генотип тварин, склала 28%, при Р < 0,001.
Забійні та мясо-сальні якості піддослідних тварин. Найменша товщина шпику була у тварин поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН), вони перевершували за цим показником аналогів з інших груп як при забої живою масою 100 кг, так і 120 кг (табл. 7). Також у цій групі зафіксовані найкращі показники довжини півтуші та забійного виходу. Майже не відставали від них тварини ІІІ групи, різниця між ІІІ та IV групами за цими показниками статистично невірогідна. За площею „мязового вічка” значну перевагу, проти контрольної групи, мали тварини поєднань ВБУ?(ВБУ?ВБН) та ВБУ?ВБА, тоді як між цими двома поєднаннями достовірної різниці не встановлено.
Обвалування туш показало (табл. 8), що як при забої в 100 так і в 120 кг вихід мяса був найвищим в ІІІ та IV групах. Тварини поєднання ВБУ?ВБЕ хоч і перевершували за цим показником контрольну групу, але різниця не достовірна.
Тварини з ІІІ та IV груп, як при забої в 100 так і в 120 кг, переважали підсвинків української селекції за виходом задньої та середньої частин півтуші, що свідчить про їх високі мясні якості.
Таблиця 7
Забійні якості піддослідних тварин, М±m
Група Товщина шпику, мм Забійний вихід, % Довжина півтуші, см Площа "мязового вічка", см2 жива маса 100 кг
І 32,80±0,37 63,48±0,48 92,10±0,10 28,22±0,93
ІІ 31,80±0,37 64,34±0,56 93,00±0,36 28,92±0,63
ІІІ 28,80±0,37** 65,51±0,52* 95,56±0,60** 32,56±1,14*
IV 28,40±0,51** 65,89±0,60* 95,72±1,03* 33,06±0,93* жива маса 120 кг
І 36,80±0,37 64,66±0,55 98,50±0,67 29,64±0,60
ІІ 35,40±0,24* 65,80±0,53 99,70±1,40 31,60±0,98
ІІІ 34,80±0,58* 67,42±0,39* 102,78±1,33* 34,24±1,06*
IV 34,40±0,24** 68,13±0,38** 103,38±1,20* 34,78±0,48**
Примітка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001.
Таблиця 8
Морфологічний склад туш свиней при забої в 100 і 120 кг, М±m
Група Склад туші, % Співвідношення мясо : сало мясо сало кістки жива маса 100 кг
І 55,63±0,33 31,22±0,79 13,14±0,70 1,78
ІІ 56,63±0,46 29,51±0,60 13,86±0,30 1,92
ІІІ 58,87±0,20** 27,53±0,84* 13,60±0,65 2,14
IV 59,11±0,20*** 27,65±0,47* 13,24±0,48 2,14 жива маса 120 кг
І 54,66±0,61 32,49±0,50 12,85±0,29 1,68
ІІ 56,42±0,91 31,93±0,54 11,65±0,90 1,77
ІІІ 57,98±0,27** 30,43±0,43* 11,59±0,46 1,91
IV 58,71±0,38** 29,59±0,54* 11,70±0,32 1,98
Примітка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001.
Таким чином, використання плідників великої білої породи англійського та німецького походження покращило забійні якості і підвищило вихід мяса в тушах тварин ІІІ і IV груп.
Фізико-хімічні властивості продуктів забою. Вивчення фізико-хімічних властивостей мяса та сала виявило, що всі показники були в межах норми. Спостерігалась тенденція підвищення вмісту протеїну з одночасним зниженням вмісту жиру в мясі свиней з дослідних груп в порівнянні з контрольною, але різниця недостовірна. Проведений двофакторний дисперсійний аналіз показав, що більший вплив на якість мясо-сальної продукції мали випадкові фактори.
Отже, прилиття крові кнурів зарубіжних селекційне спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у піддослідних тварин.
Гематологічні дослідження. Аналізуючи дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності до тієї чи іншої групи, слід зазначити, що всі показники знаходились в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Вміст гемоглобіну, еритроцитів, загального білку; каталазний індекс були вищими в ІІІ групі. Перевага над контрольною групою складала 13-32%. Найвищий вміст холестерину в сироватці крові зафіксовано в контрольній групі - 7,99 ммоль/л.
Генетико-популяційні параметри стада свиней племзаводу „Маяк”. Визначення коефіцієнтів варіації виявило, що в стаді племзаводу „Маяк” є достатній потенціал для ведення селекції за відтворювальними та відгодівельними якостями.
При аналізі кореляційних залежностей встановлено, що між багатоплідністю і ознаками відгодівельних та мясних якостей звязок відсутній, або дуже слабкий. Тобто, при селекції за багатоплідністю можна не побоюватися погіршення інших показників. Між оціночними індексами відтворювальної здатності та показниками відгодівельних якостей звязок бажаного напрямку. Це свідчить про доцільність використання індексів у селекційному процесі.
Визначення коефіцієнтів успадкування показало, що ознаки репродуктивної здатності мають досить низький коефіцієнт успадкування (h? = 0,18-0,24), тоді як відгодівельні та мясні відповідають середньому і навіть високому рівням (h? = 0,69-0,87).
Таким чином, при покращенні відгодівельних якостей достатньо використовувати оцінку за фенотипом, тоді як селекція за репродуктивними якостями вимагає комплексного підходу.
Закладка нових генеалогічних структур. Проведені дослідження підтвердили зроблене нами на початку роботи припущення щодо доцільності використання генотипів естонської та англійської селекцій для отримання внутріпородного гетерозису та закладки на цій основі нових генеалогічних структур.
Отримані в ході дослідження дані, дозволяють нам дати характеристику не тільки тому чи іншому поєднанню, а й оцінити за якістю нащадків вісім плідників з числа піддослідних. Для більш точної оцінки кнурів-плідників нами були розраховані оціночні індекси, які характеризували репродуктивну здатність (І, Р), ріст та розвиток (?t, Ір, In), відгодівельні та мясні якості (Іа, Ів). Однак, ці індекси неможливо порівняти між собою і вивести підсумковий показник племінної цінності кнура-плідника. Тому, ми використали пробіт-метод. Після розрахунку середнього пробіту ми отримали комплексний показник племінної цінності кнура - Ік (табл. 9). В селекційній роботі доцільно використовувати плідників які мають значення Ік більше 5,0.
Таблиця 9
Оцінка кнурів з використанням пробіт-методу
№ кнура Пробіти
І Р ?t In Ір Іа Ів Ік
3371 5,58 5,86 5,12 5,18 5,17 5,18 5,15 5,32
3329 5,35 5,40 4,78 4,70 4,57 4,51 4,44 4,82
3089 6,11 5,72 4,62 4,72 5,43 5,09 5,06 5,25
3009 5,38 5,20 5,18 5,30 5,38 5,23 5,36 5,29
6221 4,89 4,54 5,91 5,86 4,56 4,90 4,89 5,08
6161 4,47 5,17 5,15 5,29 5,65 5,89 5,98 5,37
805 4,29 4,16 4,41 4,29 4,76 4,48 4,45 4,41
803 3,84 3,87 4,90 4,72 4,70 4,83 4,73 4,51
Методичною передумовою при створенні заводських ліній та родин є виділення високопродуктивних родоначальників та родоначальниць. Але важливого значення набуває не власна продуктивність тварин, а препотентність. При створенні внутріпородного типу УВБ-1 (М. Д. Березовський, 1990) визначали рівень препотентності родоначальниць родин за процентним співвідношенням числа дочок, які перевершували своїх матерів за тими ознаками що селекціонуються. Тобто, за критерій розподілу було взято напрямок центрального відхилення ознаки у дочок від значення тієї ж ознаки у матерів. Але при цьому, як тварини, які значно перевершують батьків, так і ті що майже не відрізняються від них, будуть віднесені до одного класу. Тому більш доцільно за критерій розподілу брати нормоване відхилення і проводити порівняння не з батьками, а з середнім по стаду (за всіма піддослідними тваринам). В такій редакції цю методику можна використовувати і для оцінки препотентності плідників, оскільки знімається питання щодо несумісності батьківських та материнських ознак.
Піддослідні тварини за кожною ознакою, яка підлягала вивченню, були розбиті на три класи, виходячи з принципу нормованого відхилення: М0, М-, М . В табл. 10 показано співвідношення класів за деякими селекційними ознаками.
Згідно з теорією модальної селекції, особини, що входять в центр розподілу, відрізняються більшою життєздатністю і плодючістю. Тобто, нащадки свиноматок з високою багатоплідністю та збереженістю поросят повинні за відгодівельними якостями відноситись до модального класу. Отримані нами дані (див. табл. 11) повністю підтверджують цей тезис. Також слід звертати увагу на те, щоб частка тварин, які належать до класу М була більшою, порівняно з класом М?.
Таким чином, при відборі родоначальників заводських ліній ми керувалися наступними принципами: 1. Комплексний показник племінної цінності кнура повинен бути більше пяти;
2. Спаровані з плідником свиноматки повинні відзначатися високою багатоплідністю;
3. Більша частина нащадків передбачуваного родоначальника за основними відгодівельними якостями (вік досягнення маси 100 кг, приріст за період відгодівлі, довжина тулубу) повинна відноситись до модального класу;
4. Як за репродуктивними, так і за відгодівельними якостями частина нащадків, котрі належать до плюс-варіантів, повинна бути більше, ніж віднесених до мінус-варіантів.
Вищезгаданим вимогам відповідають нащадки кнурів за номерами 3371, 3089, 3009 та 6161. Слід зазначити, що свиноматки, спаровані з кнуром 6161, не показали високої багатоплідності, однак ми вважаємо доцільним використання цього кнура в селекційній роботі з метою поліпшення відгодівельних та мясних якостей. Його нащадки мали найнижчу товщину шпику, з них 56% за цією ознакою відносяться до класу М- і 44% до модального класу (див. табл. 11), що свідчить про стійке покращення цього показника. Оскільки між багатоплідністю та товщиною шпику, а також між багатоплідністю та середньодобовим приростом на відгодівлі кореляційні звязки незначні, то селекцію за відгодівельними та мясними якостями можна вести одночасно з покращенням ознак репродуктивної здатності. А те, що коефіцієнт успадкування багатоплідності досить низький (h? = 0,21) дає нам підставу стверджувати, що зниження цієї ознаки у свиноматок спарованих з кнуром 6161 не буде передаватись нащадкам.
Виходячи з усього вищевикладеного, нами було розроблено схеми створення заводських ліній та родин.
Розрахунки з використанням коефіцієнта успадкування та селекційного диференціалу очікуваних селекційних зрушень показав, що при відборі родоначальників ліній за запропонованими нами критеріями можна досягти покращення майже всіх селекційних ознак вже в першому поколінні.
Економічний ефект від використання генотипів зарубіжної селекції. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1313,78 грн. прибутку. При поєднанні свиноматок ВБУ з кнурами англійської селекції, за рахунок покращення відгодівельних якостей можна додатково отримати 41,94 грн. чистого прибутку на одну голову.Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки: 1. Аналіз стада племзаводу „Маяк” показав, що воно має достатній потенціал для створення заводських ліній і родин в складі заводського материнського типу.
2. Найкращими репродуктивними якостями відзначаються свиноматки, спаровані з кнурами української та естонської селекцій. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБУ?ВБА і особливо негативно на репродуктивну здатність свиноматок впливало використання напівкровних кнурів ВБУ?ВБН. За багатоплідністю свиноматки І та ІІ груп перевершували аналогів з ІІІ і IV на 8-13% (Р<0,05), а за масою гнізда при відлученні - відповідно на 11 та 25 відсотків.
3. Найбільш високими показниками інтенсивності формування та напруги росту характеризувались тварини поєднання ВБУ?ВБА, які перевершували контроль на 24-21,8%. Значно поступались контрольній групі за цими ознаками підсвинки четвертої групи (на 15-22%). За рівномірністю росту найкращим виявилось поєднання ВБУ?ВБЕ ( 8,6% в порівнянні з контролем).
4. Поєднання свиноматок ВБУ з кнурами ВБА та ВБУ?ВБН сприяло, в певній мірі, зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення мясних форм з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та мясності.
5. Найкращими відгодівельними якостями характеризувались тварини поєднання ВБУ?ВБА: вони досягли живої маси 100 кг на девять днів (4,25%) раніше контролю (Р<0,01); за середньодобовими приростами підсвинки цього поєднання перевершили контрольну групу на 43 г або на 7%. Майже не відставали від них тварини ІІ групи (отримана різниця не достовірна). Поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) виявилось найгіршим: відставання від контролю за віком досягнення живої маси 100 кг склало 16,1 дня, або 8%; за середньодобовими приростами - 46,8 г, або 7,7%. Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що сила впливу генотипу тварин (?2х) на вік досягнення живої маси 100 кг складає 28%, при Р<0,001.
6. За більшістю ознак, які характеризують мясність тварин, перевага була на боці поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН). Майже не поступається четвертій групі поєднання ВБУ?ВБА. Після обвалування туш аналіз їх морфологічного складу показав, що найвищим виходом мяса характеризуються свині поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН): при забої в 100 кг вони перевершили контрольну групу на 3,5%, а в 120 кг - на 4,1%. Також для цієї групи є властивим найкраще співвідношення мяса і сала. Найбільший вихід сала зафіксовано в контрольній групі.
7. Вивчення фізико-хімічних властивостей мяса та сала показало, що прилиття крові кнурів зарубіжних селекційне спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у піддослідних тварин. За допомогою двофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що більший вплив на якість мясо-сальної продукції мали випадкові фактори.
8. Аналізуючи дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності до тієї чи іншої групи, слід зазначити, що всі показники знаходились в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Вміст гемоглобіну, еритроцитів, загального білку, каталазний індекс були вищими в ІІІ групі. Перевага над контрольною групою складала 13-32%. Найвищий вміст холестерину в сироватці крові зафіксовано в контрольній групі - 7,99 ммоль/л.
9. Визначення популяційно-генетичних параметрів показало, що ознаки репродуктивної здатності мають досить низький коефіцієнт успадкування (h? = 0,18-0,24), тоді як відгодівельні та мясні відповідають середньому і навіть високому рівням (h? = 0,69-0,87). Таким чином, при покращенні відгодівельних якостей достатньо використовувати оцінку за фенотипом, тоді як селекція за репродуктивними якостями вимагає комплексного підходу.
10. Проведені дослідження показали доцільність використання генотипів естонської та англійської селекцій для отримання внутріпородного гетерозису та закладки на цій основі нових генеалогічних структур. Були визначені родоначальники нових заводських ліній: Валле 3009, Кюукка 3089, Славутич 6161 та родоначальниці нових заводських родин: Волшебниця 1880, Тайга 1734, Соя 58.
11. При поєднанні свиноматок ВБУ з кнурами англійської селекції, за рахунок покращення відгодівельних якостей можна додатково отримати 41,94 грн. чистого прибутку на одну голову. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1313,78 грн. прибутку.
Список литературы
1. Ващенко П. А. Репродуктивні якості свиней великої білої породи при поєднанні генотипів вітчизняної і зарубіжної селекцій. // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2003. - № 1-2. - С. 165-166.
2. Ващенко П. Відгодівельні якості, ріст та розвиток свиней великої білої породи при поєднанні генотипів вітчизняної та зарубіжної селекцій. // Тваринництво України. - 2004. - № 3. - С. 18-19.
3. Ващенко П. А. Вивчення мясо-сальних якостей свиней великої білої породи при поєднанні генотипів вітчизняної та зарубіжної селекцій. // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - № 1. - С. 86-88.