Розвиток взаємовідносин української діаспори Канади та Америки з історичною батьківщиною за роки становлення її як незалежної держави. Внесок українців в розвиток економіки, науки, освіти України і країн поселення. Сутність феномену "українська діаспора".
Аннотация к работе
Перш за все це стосується використання інтелектуального, політичного та економічного потенціалу діаспори для встановлення дружніх і тісних стосунків України з державами проживання зарубіжних українців, посилення ролі, яку відіграє Україна у світовому співтоваристві. Незаперечним є те, що українська діаспора, особливо західна, робить вагомий внесок у розвиток економіки, культури, науки, мистецтва, літератури як України, так і країн проживання. Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в тому, що передусім вперше зроблена спроба показати роль та місце української діаспори Канади та країн Латинської Америки в становленні і розвитку незалежної Української держави; введені у науковий обіг досі невідомі архівні документи та періодичні видання, доповнена та уточнена бібліографія праць з даної теми; проаналізовано взаємини канадської та латиноамериканської української діаспори з материковою Україною у сфері зовнішньополітичної діяльності; встановлено напрямки економічної допомоги української діаспори Канади та країн Латинської Америки в розвитку незалежної України; показано внесок української діаспори Канади та країн Латинської Америки у розвиток загальнонаціональної науки, літератури, мистецтва; реалізовано спробу обєктивно обґрунтувати необхідність розвитку взаємовідносин України з українською діаспорою. Так, Відділенням етносоціологічних та етнополітичних досліджень Інституту соціології НАН України, у складі якого створено спеціалізований відділ дослідження української діаспори, здійснено ряд комплексних досліджень сучасного стану української діаспори у країнах, де зосереджено більшу її частину. Вагомий внесок в історичну науку з української еміграції зробили спільними зусиллями вчені з України та діаспори, підготувавши збірники "Українські канадці в історичних звязках із землею батьків" та "Українці в Аргентині".У становленні політики України щодо діаспори пройдено ряд послідовних кроків, які в своїй сукупності й сформували чинне нині правове поле взаємовідносин з діаспорними громадами, визначили головні напрями та основні завдання стосовно розвитку цих взаємовідносин. До Конституції України внесено статті 11 та 12, де зазначається, що "Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави". Ефективно працювали державна програма "Українська діаспора на період до 2000 р." та Національна програма "Закордонне українство" на період до 2005р. Багато роблять для зарубіжного українства Товариство "Україна - Світ", органи влади, неурядові організації та ін.: - Українська діаспора Канади та країн Латинської Америки гідно відстоювала Україну як суверенного члена світового співтовариства. Але головним є те, що українська діаспора сказала своє вагоме слово в утвердженні українського міжнародного іміджу, піднесенні престижу України і українства у світі, розбудові політичних, економічних і культурних звязків України з країнами своїх поселень. На перехідному етапі до ринкових відносин вкрай важливими для України стали надходження інвестицій від зарубіжних українських бізнесменів в економіку та культуру, створення спільних підприємств, розвиток взаємовигідної кооперації, допомога у відкритті торгівельних, культурно-просвітницьких установ на історичній батьківщині, забезпечення технічним та медичним обладнанням, гуманітарною допомогою сиротинців, шкіл-інтернатів, загальноосвітніх, музичних шкіл, лікарень, потерпілих від Чорнобильської катастрофи; фінансування виступів українських спортсменів на світовій арені; встановлення премій за значні досягнення української еліти в розвитку освіти, науки, літератури, мистецтва; оплата навчання в престижних науково-освітніх центрах Америки та Європи української молоді, вчених, представників різних професій, надання стипендій та наукових дотацій тощо.
План
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках викладено результати дослідження, обґрунтовано положення, основний зміст яких виноситься на захист.
- Відсутність у вітчизняній історіографії комплексного дослідження взаємовідносин канадської та латиноамериканської діаспори з історичною батьківщиною в період її становлення обумовлювало неможливість створення обєктивної і цілісної картини визначення місця та ролі української діаспори в становленні незалежної української держави. Розпорошення джерельної бази обумовило те, що внесок діаспори Канади та країн Латинської Америки в розвиток економіки і культури незалежної України дотепер не був досліджений в повному обсязі. Провідним завданням пропонованого дослідження є показати роль української діаспори Канади та країн Латинської Америки у становленні і зміцненні новітньої Української держави.
Для розвязання означеного наукового завдання дослідження було залучено значну джерельну інформацію (архівні матеріали, поточні архіви і фонди бібліотек, музеїв, матеріали періодичних видань тощо.) Суттєвим для української історичної науки є аналіз та введення до наукового обігу комплексу джерел, що залишалися поза увагою попередніх дослідників.
- У становленні політики України щодо діаспори пройдено ряд послідовних кроків, які в своїй сукупності й сформували чинне нині правове поле взаємовідносин з діаспорними громадами, визначили головні напрями та основні завдання стосовно розвитку цих взаємовідносин.
У Декларації про державний суверенітет України та в Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. "Про основні напрями зовнішньої політики України" підтримання контактів з українською діаспорою виділене як один із окремих напрямів зовнішньої політики України, а зарубіжне українство визначене як обєкт державної етнополітики України. До Конституції України внесено статті 11 та 12, де зазначається, що "Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави". В Україні сформована також сітка державних установ, які безпосередньо опікуються діаспорою. Це, окрім Державного комітету України у справах національностей та міграції (Управління у справах української діаспори), є Міністерство культури і мистецтв України (Управління культури етносів України та української діаспори), Міністерство освіти і науки України (Відділ освіти нацменшин та діаспори) та ін. українська діаспора внесок економіка
Ефективно працювали державна програма "Українська діаспора на період до 2000 р." та Національна програма "Закордонне українство" на період до 2005р. Багато роблять для зарубіжного українства Товариство "Україна - Світ", органи влади, неурядові організації та ін.: - Українська діаспора Канади та країн Латинської Америки гідно відстоювала Україну як суверенного члена світового співтовариства. Допомагала в становленні дипломатичних структур, зокрема українська діаспора Канади, Аргентини та Бразилії придбала для посольств України в даних країнах нові будинки. Але головним є те, що українська діаспора сказала своє вагоме слово в утвердженні українського міжнародного іміджу, піднесенні престижу України і українства у світі, розбудові політичних, економічних і культурних звязків України з країнами своїх поселень.
Завдяки українській діаспорі Канади та країн Латинської Америки Україна посідає особливе місце в мережі міжнародних відносин даних країн. Водночас економічна складова двосторонніх відносин, особливо інвестиційне співробітництво ще не цілком відповідає потенціалу, досягнутому в політичній сфері. Певний прорив у цьому напрямі було зроблено з розвитком прямих звязків із канадськими провінціями, бразильськими штатами, паранським департаментом та аргентинськими містами, але ці тенденції ще потребують постійного підсилення в повсякденній практиці двосторонніх відносин, які ще слід наповнювати конкретним змістом стратегічного партнерства.
- На перехідному етапі до ринкових відносин вкрай важливими для України стали надходження інвестицій від зарубіжних українських бізнесменів в економіку та культуру, створення спільних підприємств, розвиток взаємовигідної кооперації, допомога у відкритті торгівельних, культурно-просвітницьких установ на історичній батьківщині, забезпечення технічним та медичним обладнанням, гуманітарною допомогою сиротинців, шкіл-інтернатів, загальноосвітніх, музичних шкіл, лікарень, потерпілих від Чорнобильської катастрофи; фінансування виступів українських спортсменів на світовій арені; встановлення премій за значні досягнення української еліти в розвитку освіти, науки, літератури, мистецтва; оплата навчання в престижних науково-освітніх центрах Америки та Європи української молоді, вчених, представників різних професій, надання стипендій та наукових дотацій тощо.
- Історичний Акт 24 серпня 1991 р. відкрив нові можливості перед науковими інституціями західної української діаспори для безпосередньої співпраці з етнічною Батьківщиною. Широка наукова та педагогічна громадськість України фактично вперше отримала можливість познайомитися з доробками українознавчих центрів Заходу. Плідні взаємини з Україною почав розвивати Канадський інститут українських студій при Альбертському університеті, Саскачеванський університет, Торонтський університет. Крім цього, почали налагоджуватись звязки українських науковців Латинської Америки з материковою Україною.
Процес налагодження контактів між материковими та закордонними вченими набув динамічного характеру, і щоразу ці взаємозвязки виражаються у нових формах. Цей процес має позитивний характер, оскільки сприяє консолідації етнічних українців і представників діаспори, а крім цього, репрезентації нашої держави на міжнародному рівні та визнанні її на світовому освітньому ринку як повноцінного партнера.
- Українська еліта на Заході, живучи у країнах розвинутої демократії, зуміла не лише зберегти національну культуру i мову, а й примножити надбання своїх видатних попередників. Вона створила Український вільний університет (УВУ), Обєднання українських письменників на еміграції "Слово", відродила Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ), десятки українознавчих кафедр, сотні науково-освітніх центрів, організацій, національних товариств, її представники видали сотні тисяч книжок, журналів, часописів тощо.
Значну спадщину залишили українські письменники, поети, художники, скульптори української діаспори. Їх праці відзначаються глибокою патріотичністю та високою художністю і складають невідємну частину культурного надбання України.
З-за кордону Українська діаспора передавала в Україну не лише наукові, художньо-літературні цінності, а й рідкісні, безцінні твори мистецтва. Для українського народу отримання або повернення таких культурних цінностей не стало їх переміщенням з однієї країни в іншу, а дало змогу відродити національну культуру та мистецтво і сприяти їх подальшому розвитку.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Дибчук Л. Передумови формування української еміграції (на прикладі Канади) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2003. - Вип. 6. - С. 196-204.
2. Дибчук Л. Сприяння канадської і латиноамериканської діаспори в становленні дипломатичних інституцій України // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2004. - Вип. 7. - С. 203-207.
3. Дибчук Л. Благодійна допомога діаспори материковій Україні // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль, 2004. - Вип. 1. - С. 166-174.
4. Дибчук Л. Внесок західної української діаспори в розвиток українознавчої науки та культури // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2004. - Вип. 8. - С. 310-316.
5. Дибчук Л. Фінансова підтримка Канадським інститутом українських студій при Альбертському університеті сучасної українознавчої науки // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2006. - Вип. 10. - С. 404-408.
6. Дибчук Л., Мазило І. Формування книжкових колекцій діаспори в незалежній Україні // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. - Острог; Торонто; Нью-Йорк: Національний університет "Острозька академія", Світова Наукова Рада Світового Конгресу Українців, Українське Історичне Товариство. - 2005. - Вип. 5. - С. 185-201.
7. Дибчук Л. Допомога діаспори Україні в економічному розвитку // Держава і бізнес: шлях до партнерства і взаємодії: Матеріали третьої міжвузівської наук. -практ. конф. - Вінниця, 2003. - С. 127-132.