Внесок Олександра Домбровського в розвиток української історичної науки в діаспорі - Автореферат

бесплатно 0
4.5 155
Фактори, що вплинули на формування та становлення О. Домбровського як історика, періодизація його життя та творчості. Внесок О. Домбровського в дослідження давньої історії України. Характеристика поглядів історика на різні аспекти історичного процесу.


Аннотация к работе
В умовах антропологізації історичного знання серед історіографічних проблем одне із чільних місць посідає проблема реконструкції наукової біографії, інтересів вченого, основних напрямів його діяльності в різних галузях історичної науки. За роки незалежності України цей стереотип розвінчано, зявилася низка досліджень, присвячених українській зарубіжній історіографії (І. Визначення внеску видатних материкових та діаспорних істориків у розвиток української історичної науки вимагає написання наукових праць, які б всебічно висвітлювали основні напрями їх діяльності. Серед діаспорних науковців, чия творчість потребує дослідження - Олександр Домбровський - відомий історик, дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) та Наукового товариства ім. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної роботи, яка проводиться кафедрою історії Національного університету “Острозька академія” “Актуальні проблеми української історії та історіографії модерної доби”.У першому параграфі “Теоретико-методологічні засади роботи” висвітлено основні підходи до створення наукової біографії історика і визначення його внеску в розвиток історичної науки. Домбровського у взаємозвязку та часовій послідовності з фіксацією змін, що в них відбувались, автор застосовувала хронологічний метод у поєднанні з діахронним. Використовуючи дані методи, можна виділити окремі періоди в житті та діяльності О. Домбровського. У другому параграфі “Історіографія проблеми” подається аналіз досліджень, присвячених вивченню життя та наукової діяльності О. Домбровського. Домбровського до цього часу головна увага зосереджувалася на оглядовому вивченні життєвого і творчого шляху та давньої історії як провідного напряму наукової діяльності.Важливою складовою джерельної бази є спогади дослідника, бо в них знаходиться інформація до біографії історика і до історії української зарубіжної історичної науки другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Введені до наукового обігу джерела дали можливість відтворити цілісну картину життя і діяльності О. Домбровського. У цей період вчений написав велику кількість праць з давньої історії України, історіографії та історії церкви, які сформували його творчий доробок, брав участь у наукових конференціях, став активним учасником наукового життя. Домбровського повязаний із навчанням в Академічній гімназії у Львові та Львівському університеті, з яких він виніс захоплення історією, а також досконале знання грецької й латинської мов. Він належить до співзасновників УІТ, з 1964 р. входив до редакційної колегії журналу “Український історик” і відповідав за праці з давньої історії та історії церкви й релігійних рухів, довгий час обіймав посаду секретаря-скарбника товариства.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вывод
Проведений історіографічний аналіз дає підстави зробити висновок, що наукова діяльність і творча спадщина О. Домбровського досі не була предметом спеціального комплексного дослідження. Незважаючи на наявність декількох ювілейних статей, присвячених О. Домбровському, основні аспекти його творчості вимагають комплексного ґрунтовного аналізу з метою виявлення поглядів та встановлення місця вченого в історіографічному процесі. Розвязання цих проблем стало можливим на основі дослідження комплексу джерельних матеріалів. В якості таких джерел були використані, в першу чергу, праці історика, його особисті документи та епістолярій. В листах міститься додаткова інформація про розвиток української історичної науки в діаспорі, дуже часто обговорюються різні ідеї з приводу проведення наукових конференцій, уточнюються назви доповідей та публікацій тощо. Важливою складовою джерельної бази є спогади дослідника, бо в них знаходиться інформація до біографії історика і до історії української зарубіжної історичної науки другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Введені до наукового обігу джерела дали можливість відтворити цілісну картину життя і діяльності О. Домбровського.

Аналіз життєвого та творчого шляху вченого дозволяє виокремити два періоди: І. 1914-1945 рр. - доеміграційний період, на який припадає дитинство, юнацькі та студентські роки й початковий етап творчості О. Домбровського, зокрема поява перших літературних та історичних творів. ІІ. 1945-2006 рр. - праця в діаспорі, зокрема активна діяльність О. Домбровського в НТШ, УВАН та УІТ. У цей період вчений написав велику кількість праць з давньої історії України, історіографії та історії церкви, які сформували його творчий доробок, брав участь у наукових конференціях, став активним учасником наукового життя.

Високий рівень фахової підготовки О. Домбровського повязаний із навчанням в Академічній гімназії у Львові та Львівському університеті, з яких він виніс захоплення історією, а також досконале знання грецької й латинської мов.

Громадсько-наукова робота О. Домбровського знайшла своє втілення на посаді голови секції Античної історії УВАН, яка у 50-х рр. ХХ ст. була найдієвішою. Одночасно з цим, вчений обіймав посади секретаря комісії з дослідження історії українсько-єврейських відносин та заступника голови Історичної секції УВАН. За редакцією О. Домбровського вийшло ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю УВАН та три частини періодичного видання академії “Вісті УВАН”. Він належить до співзасновників УІТ, з 1964 р. входив до редакційної колегії журналу “Український історик” і відповідав за праці з давньої історії та історії церкви й релігійних рухів, довгий час обіймав посаду секретаря-скарбника товариства.

Характерною рисою О. Домбровського як науковця є широта його досліджень. Можна виділити три напрямки його наукової праці - давня історія, історіографія, історія церкви. Провідним напрямом наукової діяльності вченого є давня історія України. Працюючи в цій царині, О. Домбровський головну увагу звертав на проблеми словянського етногенезу, виникнення Київської Русі тощо. Відповідно до ґенези українського історичного процесу, дослідник подав орієнтовну схему періодизації давньої історії України, яка вплетена в контекст європейського історичного розвитку.

Зясовуючи проблеми давньої історії України, О. Домбровський притримувався і розвивав концепцію історії України М. Грушевського. Він виводив безперервність і нерозривність українського історичного процесу з IV тис. до н.е., а саме від трипільської культури.

Побічним напрямом наукової діяльності О. Домбровського є історія релігійних рухів, зокрема протестантизму. Монографія “Нарис історії Українського Євангельсько-Реформованого руху” має науково-популярний характер. В роботі вченого оглядово, без використання джерел, висвітлено історію виникнення та діяльності євангельської церкви. Позитивною стороною роботи є те, що О. Домбровський подав життєписи протестантських проповідників в США, Канаді й західноукраїнських землях та власну періодизацію Євангельсько-реформованого руху на території Західної України.

Значне місце у творчому доробку О. Домбровського займають біоісторіографічні студії. Дослідник вперше звернувся до вивчення постатей Любомира Винара, Неоніли Кордиш-Головко, Теофіла Коструби, Андрія Коцевалова, Маркіяна Смішка. На основі аналізу провідних аспектів їх роботи, методики та наукового доробку зроблено висновки щодо розвитку історичної науки певного періоду в цілому і встановлено їх місце та роль в історіографічному процесі.

У працях О. Домбровського, які присвячені діяльності наукових установ та товариств, а саме УВАН, НТШ та УІТ, подано історію виникнення, основні напрями роботи та структурні підрозділи вищевказаних інституцій, звернено увагу на відносини між ними. На сьогодні не існує комплексних досліджень з історії цих установ. Своїми працями О. Домбровський та його колеги започаткували вивчення їх діяльності.

Опрацювання рецензійних статей вченого дало можливість стверджувати, що в його доробку переважають фахові рецензії, в яких відображені власні підходи до розвязання порушуваних проблем. Рецензії О. Домбровського дозволяють певною мірою узагальнити бачення істориком стану вивчення давньої історії України після Другої світової війни в Радянському Союзі та діаспорі.

Дискусійні статті О. Домбровського переважно стосуються давньої історії та історіографії і вкотре засвідчили діяльну позицію вченого у обговоренні актуальних проблем історичної науки. Свій внесок зробив О. Домбровський і в розробку складної історіографічної проблеми “історична школа”.

Таким чином, комплексне дослідження життя і діяльності відомого українського історика дозволило зясувати, що О. Домбровський серед багатьох вчених у діаспорі другої половини ХХ ст. займає визначне місце. Він має досить значний за обсягом і змістом науково-історичний доробок. У своїх працях з давньої історії України дослідник послідовно дотримувався державницької концепції. О. Домбровський своїми персоналійними дослідженнями та працями про наукові установи створив певну основу для подальших досліджень в українській історіографії. Дискусійні статті вченого ще раз засвідчили, що дослідник не стояв осторонь проблем історичної науки в діаспорі. Засвоєння і ширше впровадження його теоретичних та історіографічних положень щодо дефініції “історична школа” сприятиме подальшому розвитку в галузі історичного наукознавства.

Обмежений обсяг дослідження визначає потребу вивчення в майбутньому певних аспектів, важливих для характеристики образу О. Домбровського як людини і вченого. Це, зокрема його доробок в галузі грушевськознавства, теологічні, публіцистичні та поетичні праці.

Список литературы
Статті у фахових наукових виданнях: 1. Атаманенко А., Клинова Г. Д-р Олександр Домбровський: (До 90-річчя від дня народження) // Український історик. - 2004-2005. - Ч. 3-4 / 1. - С. 240-252. (Особистий внесок автора: охарактеризовано діяльність в УВАН, УІТ, НТШ та проаналізовано науковий доробок вченого).

2. Клинова Г. Історіографічні праці Олександра Домбровського // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. Матеріали Першої Міжнародної наукової конференції “Українська діаспора: Проблеми дослідження”. - Острог; Торонто; Нью-Йорк, 2005. - Вип. 5. - С. 311-328.

3. Клинова Г. Публікації О. Домбровського на сторінках журналу “Український історик” // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. До 40-ліття Українського Історичного Товариства. - Острог; Торонто; Нью-Йорк, 2006. - Вип. 7. - С. 100-119.

Статті у наукових виданнях: 4. Клинова Г. Олександр Домбровський як дослідник ранньої історії України // Записки Наукового товариства ім. О. Оглоблина Національного університету “Острозька академія”. - Острог, 2002. - Т. 1. - С. 40-45.

5. Клинова Г. Олександр Домбровський як історик України // Студентські наукові записки Національного університету “Острозька академія”. - Острог, 2002. - Т. 3. - С. 45-54.

Публікації доповідей на наукових конгресах та конференціях: 6. Клинова Г. Рецензії у науковій творчості Олександра Домбровського // ІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку”. Камянець-Подільський, 17-18 вересня 2003 р. Доповіді та повідомлення. - Камянець-Подільський; К.; Нью-Йорк; Острог, 2006. - Т. 2. - С. 186-193.

7. Клинова Г. Діяльність Олександра Домбровського в Українській Вільній Академії Наук // Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: Тези доповідей Першої Міжнародної наукової конференції. Львів, 8-10 березня. - Львів, 2006. - С. 187-191.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?