Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) - Автореферат
Історико-педагогічні праці з дошкільного виховання періоду незалежності України. Внесок організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання. Напрями творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду виховання.
Аннотация к работе
Установлено, що перші дослідження з аналізу внеску громадських організацій, приватних осіб і асоціацій у розвиток дошкільного виховання в Україні зявилися ще наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Історія діяльності дитячих садків, ясел, притулків та інших типів закладів виховання дітей дошкільного віку, ініціаторами яких виступали приватні особи, асоціації, земські установи, замовчувалася; спотворювалися дані й щодо благодійної участі приватних осіб і громадських організацій у розбудові основ дошкільної педагогіки (В. Узагальнення результатів наукових пошуків вітчизняних дослідників дало можливість розглянути організаційну, матеріальну й діяльнісну участь приватних осіб і асоціацій різних типів і рівнів, а також виборних громадських організацій (органів місцевого самоврядування, церковних приходів тощо) як громадсько-приватну ініціативу, спрямовану на розвиток дошкільного виховання в межах другої половини - початку ХХ ст. Мета дослідження - на основі здійснення ретроспективного системного аналізу розвитку обраного історико-педагогічного феномена науково обґрунтувати здобутки громадських організацій, приватних осіб та асоціацій, котрі значно вплинули на розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., використання яких сприятиме активізації участі сучасної педагогічної громадськості у вирішенні складних проблем дошкільної освіти, збільшенню кількості громадсько-педагогічних обєднань, дошкільних закладів та установ недержавної форми власності, розробці й удосконаленню теоретичних основ їх функціонування. На різних етапах наукового пошуку використано комплекс методів дослідження, адекватних феномену, що вивчається, а саме: конкретно-пошукові - аналіз, синтез, класифікація архівних документів та історико-педагогічних джерел з проблеми внеску громадсько-приватної ініціативи у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині з метою вивчення процесу розвитку обраного історико-педагогічного явища; хронологічні та конструктивно-генетичні, які дали можливість простежити процес розвитку дошкільного виховання в межах зазначеного історичного періоду в динаміці, часовому просторі й послідовності, розподілити його на етапи; порівняльно-зіставний, що дозволив порівнювати й зіставляти соціально-педагогічні явища, події, відомості, факти і погляди щодо внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.У першому розділі «Теоретичні питання розвитку дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.» досліджено історіографію проблеми, визначено внесок вітчизняних педагогів, громадських діячів, письменників, учених другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у розробку теоретичних засад дошкільного виховання, науково обґрунтовано етапи та особливості розвитку досліджуваного явища. На підставі всебічного аналізу значного масиву наукових джерел угруповано такі напрями пошуків освітянської інтелігенції з обраного історико-педагогічного феномена: роботи вітчизняних педагогів, громадських, культурних діячів дореволюційного періоду, предметом дослідження яких став аналіз різних форм вияву громадсько-приватної ініціативи в освіті в цілому й виховання дітей дошкільного віку зокрема; історико-педагогічні праці теоретичного та прикладного характеру, видані за радянських часів; монографії, навчальні посібники та дисертації сучасних педагогів-науковців, на сторінках яких аналізуються різні аспекти розвитку дошкільного виховання в Україні в різні історичні періоди, зокрема й у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Дитяча садівниця (вихователька), завідувачка-наглядачка садків, притулків і ясел, за переконанням педагогів, повинна любити дітей і свою справу, мати загальну й спеціальну педагогічну освіту, володіти різносторонніми знаннями, методами та прийомами, уміти встановити порядок в установі та підтримувати його, доглядати за маленькими та зацікавити старших дітей, ретельно спостерігати й вивчати дітей, бути дотепною, уміти добре, ясно й цікаво говорити і розповідати, співати, тобто «…бути різнобічно освіченою і талановитою особою» (А. • Узагальнення досвіду організації закладів виховання дітей дошкільного віку в різних зарубіжних країнах, висвітлення здобутих матеріалів на сторінках періодичних видань того часу; • обговорення вимог щодо змісту та оформлення друкованих періодичних видань для дітей, перекладів книжок та інших видів дитячої літератури; • доведення значущості організації опіки дітей, які були позбавлені нормальних умов існування й розвитку, обґрунтування мети та принципів побудови дитячих притулків і сирітських будинків (боротьба проти жебрацтва, збереження здоровя та життя дитини, надання їй у подальшому гідного ремесла). 1907 р.) - етап розробки теоретичних основ виховання дітей дошкільного віку • Систематизація наукових розвідок, предметом аналізу яких стала дитина, організація та проведення безпосередніх наукових спостережень; • обґрунтування принципів, змісту,