Вивчення та оцінка основних індивідуальних психофізіологічних властивостей людини на основі інформаційного навантаження з метою її проведення серед заходів професійного відбору на операторські спеціальності із застосуванням принципу зворотного зв’язку.
Аннотация к работе
Розробка даного напрямку тісно звязана з дослідженнями в області функціональних станів, що розвиваються в процесі напруженої розумової діяльності, у тому числі й у стресогенних умовах. Про зростання актуальності вивчення особливостей впливу на організм підвищених інформаційних та психоемоційних навантажень в світовій науці в останні роки свідчать факти відкриття таких феноменів як синдром “кароші” - миттєва смерть на робочому місці (T. Робота є частиною багаторічної науково-дослідної роботи, замовленої Головним військово-медичним управлінням Міністерства оборони України (№ держреєстрації 01984007269), яка проводилась науково-дослідною лабораторією гігієни та фізіології праці військових спеціалістів Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України та була спрямована на дослідження впливу інтенсивних інформаційних потоків на стан психофізіологічних функцій операторів і розвиток адаптаційного синдрому. Метою даної роботи була розробка методики моделювання умов переробки інформації різного ступеню складності та вивчення, на основі визначення показників сенсомоторної реактивності, властивостей психофізіологічних функцій людини і їх ролі в успішності операторської діяльності. Обґрунтувати і розробити методику виявлення та оцінки індивідуальних психофізіологічних якостей людини щодо переробки інформації різного ступеню складності на основі визначення показників сенсомоторної реактивності на зорові сигнали.Час подачі наступного сигналу реалізується в 2-х режимах, перший, коли міжклавішний інтервал дорівнює латентному періоду (ЛП) складної зорово-моторної реакції і другий в якому інтервал часу між сигналами, програмується експериментатором. Зведений звіт містить дані про середні величини і їхні стандартні відхилення, максимальні і мінімальні значення експозицій і тривалості латентного періоду правильних і помилкових відповідей для кожної серії тестування до допущення першої помилки і після її допущення, а також зафіксований поточний час учинення першої помилки (її експозиція і реакція), кількість усіх відповідних реакцій. В кожній серії виводили середні величини таких показників: середній відсоток помилкових реакцій, як критерій якості роботи випробуваного; середнє значення латентного періоду правильних реакцій, як корелят продуктивності роботи обстежуваного. Це наштовхнуло дослідників на проведення серії експериментів зі ступінчатим підвищенням інформаційного навантаження, враховуючи встановлений рівень сенсомоторної реактивності в попередньому експерименті, де брали участь 11 чоловік (6 жінок та 5 чоловіків) у віці від 23 до 30 років, адаптованих до тесту, які мали однакову матеріальну мотивацію у вигляді грошової винагороди. І серія - (оптимум) інформація подавалась на рівні індивідуального латентного періоду правильних реакцій, тобто пауза між появою сигналів була рівно в 2 рази довшою від латентного періоду попередньо виявленого за кілька сеансів до даного експерименту;Створена і науково обґрунтована методика вивчення та оцінки індивідуальних психофізіологічних властивостей людини на основі зорового інформаційного навантаження із застосуванням принципу зворотного звязку при дії якого людина найбільш якісно здійснює переробку зорових сигналів за рахунок оптимального режиму надходження інформації, при чому отримана досить широка варіативність показників швидкості та якості переробки інформації, що надає можливість використання методики серед заходів професійного психофізіологічного відбору на спеціальність операторів, що контролюють рухомі обєкти. Поступове збільшення інтенсивності надходження сигналів відносно встановленого індивідуального оптимального рівня переробки інформації, достатнього у відношенні оцінки придатності до даної професійної групи, дає, при подальшому вивченні індивіда, можливість встановлення функціональних резервів його психофізіологічних властивостей щодо переробки інформації різного ступеню складності. Виявлена відносно низька тренованість методики у відношенні визначення рівня сенсомоторної реактивності (швидкості) завдяки складному алгоритму прийняття рішення обстежуваним, що надає можливість використання методики як надійного інструменту встановлення рівня сенсомоторної реактивності серед заходів профвідбору кандидатів так і у динаміці робочого циклу та повторних або тривалих досліджень осіб, що належать до операторів рухомих обєктів. Виявлена динаміка рівня психофізіологічних властивостей з переробки інформації, рівня психоемоційного напруження (з використанням аналізу сигналу ШГР), рівня активації регуляторних систем (з використанням варіаційної пульсометрії та спектрального аналізу кардіоритму), функціональних змін серцево-судинної та дихальної систем за умов ступінчатого підвищення інформаційного навантаження свідчить про поступове погіршення якості обробки інформації від оптимального до найважчого рівня навантаження, зростання психоемоційного напруження, перехід рівня управління серцевим ритмом від автономного (продовгуватий мозок) до центрального, зниж