Властивості нейродинамічних та психомоторних функцій у студентів з різним рівнем спортивної кваліфікації - Автореферат

Успіх у спорті в значній мірі залежить від індивідуальних психофізіологічних властивостей спортсмена. Спеціалісти з фізичного виховання та спорту вказують на необхідність вивчення та впровадження у практику занять, тренувань і спортивних змагань наукових розробок з питань вивчення індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності (ВНД), а саме: сили та функціональної рухливості нервових процесів, а також ряду особистісних властивостей [J.Strelay, 1990; Б.А.Вяткин, 1993; Е.П.Ильин, 2001; Л.В.Волков, 2002]. Ось чому одним з основних завдань розкриття мети роботи було визначення сили та функціональної рухливості нервових процесів, як і властивостей сенсомоторних функцій та властивостей особистості, у спортсменів різних видів спорту і рівня спортивної кваліфікації. Крім того, визначення і врахування індивідуально-типологічних властивостей, психофізіологічних функцій та властивостей особистості спортсмена може стати тим фактором, який дозволяє суттєво підвищити ефективність тренувального процесу [Л.В. Метою досліджень було вивчення властивостей основних нервових процесів (функціональної рухливості та сили нервових процесів), їх звязок з особливостями психофізіологічних функцій і особистісними властивостями у спортсменів різної спортивної кваліфікації та різного характеру мязової діяльності.Обстежено 160 практично здорових студентів віком 17-18 років, які за рівнем спортивної кваліфікації розділили на 4 групи: до першої увійшли спортсмени, які мають кваліфікацію майстра спорту (МС) у кількості 30 осіб, до другої - спортсмени, які мають кваліфікацію кандидата у майстри спорту (КМС) - 50 осіб, до третьої - спортсмени, які мають перший чи другий розряди (І-ІІ) - 45 осіб. Четверту групу склали студенти, які спортом професійно почали займатися нещодавно - новачки (Н) у кількості 35 осіб. До першої групи ввійшли особи, характер мязової діяльності яких був повязаний з швидкісними (Ш) видами спорту у кількості 22 осіб; до другої - спортсмени, у характері мязової діяльності яких переважали швидкісно-силові (Ш-С) вправи - 32 особи; до третьої - ті, що розвивали швидкісно-витривалі (Ш-В) якості - 30 осіб; до четвертої - ті, що займалися ігровими (І) видами спорту - 31 особа. Отримані дані дозволяють вважати, що, можливо, зайняття спортом впливає на покращення стану властивостей основних нервових процесів у студентів з різним рівнем спортивної кваліфікації та різними властивостями основних нервових процесів [Д.М. Порівняння латентних періодів ПЗМР у спортсменів з різним рівнем розвитку функціональної рухливості та сили нервових процесів свідчать про відсутність цих відмінностей між групами обстежуваних.Високому рівню функціональної рухливості та сили нервових процесів відповідає більш результативна спортивна діяльність. Спортсмени з низьким рівнем розвитку цих властивостей характеризуються більш низькою спортивною кваліфікацією. Властивості основних нервових процесів знаходяться у відповідному звязку з характером спортивної діяльності, в якій тренується спортсмен. Тісніші звязки з силою нервових процесів мають спортсмени, що займаються швидкісно-силовими видами спорту та стрільці. Виявлено відсутність звязку результативності максимального руху кисті від рівня спортивної кваліфікації та спортивної спрямованості (окрім представників швидкісно-витривалих видів спорту), як і відсутність статистично значимих відмінностей максимального руху кисті з властивостями функціональної рухливості та сили нервових процесів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Встановлено, що індивідуально-типологічні властивості ВНД та властивості психофізіологічних функцій людини становлять нейрофізіологічну основу результативності спортивної діяльності. Високому рівню функціональної рухливості та сили нервових процесів відповідає більш результативна спортивна діяльність. Спортсмени з низьким рівнем розвитку цих властивостей характеризуються більш низькою спортивною кваліфікацією.

2. Властивості основних нервових процесів знаходяться у відповідному звязку з характером спортивної діяльності, в якій тренується спортсмен. Види спорту, що розвивають швидкісно-силові та швидкісні якості в більшій мірі повязані з рівнем функціональної рухливості. Тісніші звязки з силою нервових процесів мають спортсмени, що займаються швидкісно-силовими видами спорту та стрільці.

3. Існує певна залежність між властивостями основних нервових процесів та особистісними характеристиками спортсменів. Особам з сильною нервовою системою властиве переважання середнього рівня екстраверсії, а особам, які мають слабку нервову систему - помірна екстроверсія. Встановлено також залежність між нейротизм і властивостями нервових процесів: для осіб з високим рівнем нейротизму властива слабка нервова система і низький рівень функціональної рухливості.

4. Виявлено відсутність звязку результативності максимального руху кисті від рівня спортивної кваліфікації та спортивної спрямованості (окрім представників швидкісно-витривалих видів спорту), як і відсутність статистично значимих відмінностей максимального руху кисті з властивостями функціональної рухливості та сили нервових процесів. Це є підтвердженням експериментальних даних останніх років, що методика “тепінг-тест” не адекватна для визначення властивостей основних нервових процесів.

5. Властивості основних нервових процесів суттєво впливають на розвиток сенсомоторних функцій і мають достовірний звязок з параметрами властивостей цих функцій. Особам з високим та середнім рівнем ФРНП властиві дещо коротші латентні періоди складних сенсомоторних реакцій. Звязку між типологічними властивостями ВНД і латентними періодами ПЗМР не виявлено, що підтверджує дані, отримані іншими авторами.

6. Встановлено, що вищі показники короткотривалої зорової памяті характерні особам з високим та середнім рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів, хоча кореляційний аналіз не підтвердив цієї залежності. Виявлено звязок властивостей уваги з рівнем спортивної кваліфікації. Висококваліфіковані спортсмени (майстри спорту) мають і вищі показники уваги: в осіб з високим рівнем ФРНП та СНП вони достовірно вищі, ніж в осіб з низькими властивостями.

7. Існують відмінності у показниках властивостей уваги та видів запамятовування інформації між групами обстежуваних різної спортивної спрямованості. Показано, що спортсмени, які займаються стрільбою, характеризуються вищими показниками стійкості, переключення, розподілу уваги і продуктивністю короткотривалої зорової памяті на слова та фігури.

8. Отримані результати звязку індивідуально-типологічних властивостей ВНД, властивостей сенсомоторної сфери, психологічних функцій і якостей особистості з результативністю спортивної діяльності можуть бути науковим підѓрунтям для здійснення спортивного відбору, використання їх під час розробки індивідуальних засобів і методів тренування та у змагальній діяльності.

1. Макаренко М.В., Голяка С.К. Індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності та характер сенсомоторного реагування у студентів з різним рівнем спортивної кваліфікації // Фізіол. журн. - 2005. - Т.51, №4. - С.70-74. (Особисто здобувачем здійснене експериментальне дослідження, статистична обробка отриманих даних, обговорення результатів).

2. Голяка С.К., Спринь О.Б. Стан індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності студентів // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2003. - №1. - С. 79-84. (Особисто здобувачем здійснене експериментальне дослідження, статистична обробка отриманих даних, обговорення результатів)

3. Голяка С.К. Властивості основних нервових процесів та динамічна мязова витривалість у студентів з різним рівнем спортивної кваліфікації // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2004. - №.6. - С. 39-46.

4. Голяка С.К., Спринь О.Б. Звязок нейродинамічних і психомоторних функцій з характером спортивної діяльності // Природничий альманах. Біологічні науки. Вип.2. Збірник наукових праць. - Херсон: Персей, 2002. - С. 61-66. (Особисто здобувачем здійснене експериментальне дослідження, статистична обробка отриманих даних, обговорення результатів.)

5. Голяка С., Князька Т., Спринь О. Залежність властивостей психомоторних функцій студентів від рівня спортивної кваліфікації // Збірник наукових праць “Метода”. Випуск “Освіта”. - Херсон, 2003. - С.23-27. (Особисто здобувачем здійснене експериментальне дослідження, статистична обробка отриманих даних, обговорення результатів).

6. Голяка С.К. Звязок індивідуально-типологічних властивостей ВНД з особистісними властивостями людини // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки. - Черкаси, 2003. - Вип.52. - С. 30-34.

7. Голяка С.К., Спринь О.Б., Сягровець І.П. Властивості нейродинамічних і психомоторних функцій та їх звязок із спортивною кваліфікацією // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Культура здоровя як предмет освіти”. - Херсон: Персей, 2002. - С.65-70. (Особисто здобувачем здійснене експериментальне дослідження, статистична обробка отриманих даних, обговорення результатів).

8. Голяка С.К., Спринь О.Б. Стан властивостей нейродинамічних та психомоторних функцій у студентів // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. - К., 2002. - С. 37.

9. Голяка С.К., Спринь О.Б., Сягровець І.П. Онтогенез нейродинамічних функцій у студентів // Матеріали симпозіуму “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”. - Київ-Черкаси, 2003. - С.26.

10. Голяка С.К., Спринь О.Б., Русінко В.С. Властивості основних нервових процесів та їх звязок з функціями памяті та уваги у студентів з різною спортивною кваліфікацією // ІІІ Новорічні біологічні читання. Збірник наукових праць. - Миколаїв: МДУ, 2003. - С. 19-22. (Особисто здобувачем здійснене експериментальне дослідження, статистична обробка отриманих даних, обговорення результатів).