Висвітлення структури, штатів, принципів роботи та завдань підрозділів особистого Штабу гетьмана П.Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). Особиста охоронна команда гетьмана, яка підлягала гетьманському коменданту. Загін осібного призначення.
Аннотация к работе
Особиста охоронна команда гетьмана, яка також підлягала гетьманському коменданту, була окремою військовою частиною і прирівнювалася до полку. З точки зору інтересів контррозвідки це Положення містить лише основні принципи взаємодії особистої Охоронної команди Гетьмана із спеціальним органом - Особливим відділом Штабу гетьмана і місцевими розшуковими підрозділами. З цією метою у складі охорони було встановлено постійні нерухомі і перепускні пости у палаці гетьмана, розроблявся бойовий рахунок із залученням особистого конвою гетьмана та інших охоронних підрозділів, відпрацьовувалася система заходів з нагляду за місцевістю і спорудами, що безпосередньо прилягали до палацу, і за шляхами постійного проїзду гетьмана та його родини, встановлювався звязок з центральними та місцевими розшуковими установами для визначення засобів охорони в непередбачених випадках. Заступник генерального писаря І.Полтавця-Остряниці полковник Б.Неїло розповідав 10 листопада 1919 р. у Перемишлі Є.Чикаленку, що коли влітку 1918 р. гетьманськими спецслужбами було розкрито заколот проти гетьмана, «в якому були замішані члени конвою - українці, що мали звязки з деякими членами Національного союзу, то з того часу Скоропадський став з недовірям ставитись до українців, а натомість зблизився з російським офіцерством, яким оточив себе» [46,с.153]. Було вирішено, що «уся агентурна частина буде зосереджуватися у міністерстві внутрішніх справ, проте що при штабі Гетьмана буде вестись особлива агентура у так званому «осібному відділі штаба Гетьмана», на обовязки якого буде стежити за усіма особами та партіями, що готують замахи на мене [П.Скоропадського - П.Г.-Н.] і, взагалі, що прагнуть до перевороту» [10,с.207].