Функціональні зміни в складі рекламних прагматонімів у російських рекламних текстах початку ХХ ст. і початку ХХI ст. як наслідок дії основних соціальних і культурних процесів у житті суспільства. Порівняння власних назв у російських рекламних текстах.
Аннотация к работе
Дифузійна, розмита межа подібних сфер становить значний інтерес для досліджень, особливо в мовному аспекті. Окремого розгляду вимагають власні назви (ВН - власна назва, власні назви) в складі рекламного тексту (РТ - рекламний текст, рекламні тексти) як ядерні компоненти його структури чи деякі згустки лінгвокультурних знань людини про світ. Онімія певної мови є відбитком культури та ідеології суспільства, тому виникає потреба в лінгвістичних дослідженнях власних назв у соціолінгвістичному, психолінгвістичному, функціональному й інших аспектах. Власну назву можна назвати одним з ефективних засобів психолінгвістичного тиску на реципієнта, оскільки вона містить великий блок інформації, що впливає під час рекламної сугестії на підсвідомий рівень людської психіки. Для вирішення поставлених у роботі завдань, окрім загальнонаукових (спостереження, індукція, аналіз, синтез), використовувалися такі методи: описовий дав можливість охарактеризувати склад ВН у РТ двох часових зрізів, а також виділити одиниці аналізу - власні назви,-та класифікувати й інтерпретувати зазначені одиниці; порівняльний застосовано при дослідженні шляхів поповнення ВН в РТ початку ХХ ст. та початку ХХІ ст., а також при висвітленні функціонування рекламних прагматонімів у художніх творах обох історичних епох.Якщо ж у структурі рекламного слогану немає ВН, то вона, внаслідок частого вживання взагалі в рекламі і як результат акту рекламної сугестії і тотального навязування мовцю, підсвідомо “викликається” з його памяті слідом за слоганом. У другому розділі роботи “Власні назви в рекламних текстах: структурно-семантичний аспект” досліджено основні шляхи поповнення складу ВН у ролі рекламних прагматонімів у російських РТ початку ХХ ст. і початку ХХІ ст.: відапелятивний, відонімний, композитивний і запозичення. При графічному оформленні сучасних прагматонімів, створених на базі прізвищ, спостерігається тенденція до імітації “ретро”-реклами: у кінці слів ставиться Ъ, який використовувався в дореволюційній графічній системі російської мови, наприклад: “Бондаревъ” (С, 29.01.2001), “Балашовъ” (Б, №8, 2003). З розглянутого фактичного матеріалу випливає, що міфоніми й астроніми в ролі рекламних прагматонімів у РТ як початку ХХ ст., так і початку ХХІ ст. при всьому їхньому міфопоетичному потенціалі слабко виконують рекламну функцію: вони не мають сильної експресивності, що потрібна для реклами, хоча й викликають різні асоціації і є естетично значущими. На основі результатів аналізу стилістичної диференціації відапелятивних прагматонімів у складах РТ початку ХХ ст. і початку ХХІ ст. можна стверджувати, що в РТ початку ХХ ст. переважають лексеми, що належать до книжної лексики (“Выписывайте бритву “Прогресс” (ГЮ, №81, 1907); “Часы 1-й сорт.