Вивчення проблеми структурування та функціонування влади в некласичних формах демократії. Аналіз напрямків політико-антропологічної методології дослідження транзитивної влади. Моделювання схеми інтерпретації некласичної демократії посткомуністичного типу.
Аннотация к работе
Відповідно, навіть такі класичні транзитологічні концепції, які належать Г.ОДОННЕЛЛУ, А.Пшеворському, Д.Растоу, Р.Сакві, Ф.Шміттеру, С.Хантінгтону, але також не виходять за межі такої спеціалізованості, є вразливими і з позиції можливостей адекватного аналізу змістовних параметрів влади у некласичних демократіях та динаміки її трансформації. Враховуючи, що всі прояви останньої (клановість, патрон-клієнтелізм, патримоніальні архетипи владарювання) мають домодерну ідентифікацію, безумовно, продуктивним буде осмислення транзитивних форм демократії за допомогою політико-антропологічного підходу, який вивчає їх з точки зору традиційних (патримоніальних) моделей влади. Цілком очевидно і те, що вибір саме політико-антропологічної дослідницької перспективи, яка висвітлює взаємодію сучасних і традиційних структур влади, є більш адекватною теоретичною базою для проектування стратегії оптимізації транзитивного процесу, його системного моделювання й прогнозування. У галузі практичної політики відсутність інтегрованого теоретичного осмислення значною мірою обумовлює те, що Україна має очевидні труднощі із здійсненням демократичних перетворень і зазнає посилення таких вкрай негативних явищ, як нарощування моносуб?єктності політичної системи, поширення неформальних практик відправлення влади, зрощування влади і власності. Серед теоретиків сучасних перехідних процесів особливу цінність становлять дослідження О.Бєльського, В.Горбатенко, В.Заріна, Н.Зарубіної, О.Зубова, Г.Кіма, В.Лі, Г.Мирського, Г.Мюрдаля, Г.ОДОННЕЛЛА, Н.Сімонії, О.Фісуна, В.Хороса, В.Цапфа, М.Чешкова, М.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито сутність та стан наукової розробки проблеми, сформульовано мету, завдання, авторське бачення наукової новизни, теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження, визначено його обєкт, предмет та теоретико-методологічні засади, подано дані про структуру, обсяг та апробацію одержаних результатів. У першому розділі “Політико-антропологічний вимір влади”, який структурно складається з трьох підрозділів, визначається політико-антропологічна модель дослідження влади, її базові складові, теоретичні та методологічні засади. Обґрунтовуючи актуальність методології політико-антропологічного виміру влади, автор позначає ту перспективу плідного використання результатів політико-антропологічних досліджень у концептуальному осмисленні влади, що була задана Е.Дюркгеймом, М.Фуко і Ю.Хабермасом. Висвітлюється необхідність і логічність включення до евристичної сфери транзитології декілька базових напрямків політико-антропологічного дослідження: проблематики адаптації, інкорпорації й трансформації традиційних потестарно-політичних інститутів і механізмів, проблеми тенденцій і форм взаємодії традиціональних і сучасних інститутів та структур, проблеми ментально-антропологічного наповнення запозичених структур. Згідно з цим, патримоніалізм визначається як політична система або порядок, в межах якого права і прерогативи суто політичного походження розглядаються як приватні права субєкта влади.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Список литературы
Шевчук В.О. Типологія влади у політико-антропологічній перспективі // Вісн. Харк. держ. ун-ту. Сер.: Питання політології. - № 412?1998. - С. 23-31.
Шевчук В.О. Посткомуністичне владоструктурування у контексті веберівської теорії патримоніалізму // Людина і політика. - 2000. - № 2. - С. 7-12.
Шевчук В.О. Патрон-клієнтелізм як державоструктуруючий фактор // Нова політика. - 2000. - № 3. - C. 19-24.
Шевчук В.О. Феномен “влади-власності” в концептуальному моделюванні транзитивної демократії посткомуністичного типу // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер.: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м.Харкова. - № 456?2000. - С. 24-26.
Шевчук В.О. Знаково-символьні рівні влади у транзитивних процесах посткомуністичного типу // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер.: Питання політології. - № 470?2000. - С. 65-78.
Шевчук В.О. Інститут держави на гребені третьої “хвилі”: структурно-функціональна специфіка // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - № 487?2000. - С. 138-140.
Шевчук В.О. Патрон-клієнтська інтерпретація пострадянського лобізму // Соціально-політичний механізм правотворчості: Зб. наук. ст. (за мат. IX Харк. політолог. читань). - Харків, 1999. - С. 46-47.
Шевчук В.О. Вибори в контексті шумпетеріанської моделі демократії // Українська державність: становлення, досвід, проблеми: Зб. наук. ст. (за мат. ХІІ Харк. політолог. читань). - Харків, 2001. - С. 154-156.