Зміни в державному устрої українського суспільства у ході всенародного повстання 1648 р. Дипломатичні переговори взимку 1649 р., діяльність Б. Хмельницького. Битва під Зборовом. Поразка під Берестечком та її наслідки. Переяславська рада 1654 року.
Аннотация к работе
Контрольна робота з дисципліни: «Історія України» Тема контрольної роботи: Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. Зміст контрольної роботи 1.Створення нової Української держави 2.Дипломатичні переговори взимку 1649 р. 3.Війна на два фронти. Поразка під Берестечком та її наслідки 5. Список літератури 1.Створення нової Української держави Результативність повстанського руху 1648 р. змушує висловити сумнів щодо трактування радянською історіографією цієї події як початку визвольної війни. Залежно від спрямованості вона могла мати або соціальний, або національно-визвольний чи змішаний характер. Хоча в її роботі могли брати участь лише козаки, але в умовах вільного доступу в ряди козацтва інших верств населення рада мала загальнонародний характер. Дорадчі права при гетьмані мала рада генеральної старшини, до якої входили обозний (керував постачанням армії), суддя (очолював генеральний суд, вищу судову інстанцію), писар (займався діловодством і зарубіжними звязками), підскарбій (відав фінансами, скарбом і податковою політикою), осавул (відповідав за організацію і боєздатність військових частин), хорунжий (частково відав військовими справами і відповідав за збереженість головного військового прапора), бунчужний (оберігав гетьманський бунчук). Чисельність української армії доходила до 100-150 тис. чол. Як правило, полчани самі обирали полковника з-поміж иайталановитіших організаторів, мужніх і хоробрих ватажків. Разом з тим гетьман призначав полковників І на власний розсуд з числа непримиренних ворогів польської шляхти. Більшість з них загинула в перші місяці війни або втекла до Польщі. З шляхтичів походили гетьман Богдан Хмельницький, полковники Данило Нечай, Іван Богун, Михайло Кричевський, Станіслав Мрозовецький та ін. Хвиля всенародного повстання винесла на командні посади представників із народних низів Полковники Максим Кривоніс, Іван Тиша, Мартин Небаба та інші вийшли з ремісників, Степан Пободайло - з драгунів, Матвій Гладкий-з козацтва. Козацьку старшину згуртовувала ідея визволення України й створення незалежної держави. Визнаючи перемоги козацтва у війні з Річчю Посполитою, уряди зарубіжних країн почали зондувати грунт для встановлення звязків з Україною.