Визвольні операції батальйону в період з серпня 1943 по березень 1944 року. План та причини висадки загону Ольшанського в тилу ворожих військ. Формування та спорядження загону ольшанців. Командир легендарного загону Костянтин Федорович Ольшанський.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ВОЄННИЙ ШЛЯХ 384-ГО ОКРЕМОГО БАТАЛЬЙОНУ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ 2.1 Початок діяльності десанту 2.2 Федір Євгенович Котанов - командир батальйону 2.3 Визвольні операції батальйону в період з серпня 1943 по березень 1944 року РОЗДІЛ 3. ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ ПО ВИЗВОЛЕННЮ МИКОЛАЄВА 3.1 План та причини висадки загону Ольшанського в тилу ворожих військ 3.2 Командир легендарного загону Костянтин Федорович Ольшанський 3.3 Формування та спорядження загону ольшанців 3.4 Невідомі сторінки операції ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальність теми дослідження. Духовна атмосфера Миколаєва пройнята вічно живою легендою про героїчний подвиг 68 моряків та солдатів десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Він був підготовлений всією попередньою бойовою діяльністю 384 окремого батальйону морської піхоти, зі складу якого було виділено основне ядро десанту. Командиром батальйону був капітан, згодом майор Федір Євгенович Котанов. А через декілька днів - десант біля Маріуполя. І знову бої, походи. А 13 березня 1944 року автоматники батальйону першими форсували Дніпровський лиман і висадилися біля Станіслава - тоді це прибережне селище входило до складу Миколаївської області. І ось уже видно Миколаїв, місто і порт, великий промисловий центр, на той час - гніздо ворожої оборони. Організація десанту проходила згідно організаційного наказу № 6 командира 384-го ОБМП Ф. Котанова від 25 березня 1944 року (с. Командиром загону призначено старшого лейтенанта К. Ольшанського. Всього у загоні було шістдесят сім осіб, з них п’ятдесят п’ять моряків 384-го ОБМП і дванадцять армійців. Згідно бойового наказу № 5 командира 384-го ОБМП Чорноморського флоту від 25 березня 1944 року десантному загону старшого лейтенанта Ольшанського необхідно було у ніч з 25 на 26 березня 1944 року на підручних плавзасобах вирушити з с. Богоявленськ та висадитись у районі елеватора міста Миколаєва, з метою підірвати бойове керування противника, нанести удар по німецькій обороні з тилу і сприяти частинам Червоної Армії у визволенні міста. Перед світанком десантники висадились у районі елеватора. Моряки чекали наступу 28-ї армії. Але ні 26, ні 27 березня армія у наступ піти не змогла. Німці, не витримавши потужного удару, почали квапливо відходити до переправ через річку Південний Буг. За мужність, відвагу та героїзм у боях проти німецько-фашистських загарбників весь загін моряків був приставлений до вищої урядової нагороди СРСР - звання Героя Радянського Союзу. А ці «великі сили» - всього шістдесят вісім бійців, що воювали за свою землю. Територіальні межі охоплюють територію Півдня України, Азовське узбережжя Російської Федерації. Миколаївщина на початку 1944 року Досягнутий у результаті гучних перемог Червоної армії під Сталінградом, на Курській дузі, у битві за Лівобережну Україну та Дніпро корінний перелом у ході Великої Вітчизняної війни став визначною військово-політичною подією 1943 року. Пройшовши криваві бої із вермахтом і союзниками Німеччини, радянське військове мистецтво висунуло ціле сузір’я обдарованих полководців нової формації - Г.К. Жукова, О.М. Василевського, І.С. Конєва, К.К. Рокосовського, Ф.І. Толбухіна, Р.Я. Малиновського, І.Д. Черняхівського, М.Ф. Ватутіна та ін. Складовою частиною цього наступу стали Березнегувато-Снігурівська (6 - 18 березня 1944 р.), Одеська (26 березня - 14 квітня 1944р.) фронтові наступальні операції 3-го Українського фронту (командуючий генерал армії Р. Я. Малиновський) та Умансько-Ботошанська (5 березня - 17 квітня 1944 р.) фронтова операція 2-го Українського фронту під командуванням маршала І. С. Конєва. До складу 3-го Українського фронту входили: 1) 6-та армія - командуючий генерал-лейтенант І. Т. Шльомін; 2) 28-ма армія - командуючий генерал-лейтенант О. О. Гречкін; 3) 37-ма армія - командуючий генерал-лейтенант М. М. Шарохін; 4) 46-та армія - командуючий генерал-лейтенант В. В. Глаголєв; 5) 57-ма армія - командуючий генерал-лейтенант М. О. Гаген; 6) 5-та ударна армія - командуючий генерал-полковник В. Д. Цвєтаєв; 7) 8-ма гвардійська армія - командуючий генерал-полковник В. І. Чуйков; 8) 17-та повітряна армія - командуючий генерал-лейтенант В.О. Судець; 9) кінно-механізонана група - командуючий генерал-лейтенант І. О. Плієв. Переслідуючи відступаючого в паніці противника, кінно-механізована група почала свій знаменитий рейд у південному напрямку на Баштанку, Явкине, Снігурівку вздовж залізниці Новий Буг - Миколаїв. У результаті Березнегувато-Снігурівської операції наші війська розгромили й відкинули противника від Дніпра, визволили міста Херсон, Новий Буг, селища Казанку, Баштанку, Нову Одесу, Березнегувате, Снігурівку, вийшли на Південний Буг, повністю ізолювали в Криму 17-ту німецьку армію і частину румунських військ, створили вигідний плацдарм для проведення операції по визволенню Миколаєва, Очакова і Одеси, форсуванню Дністра. Є командири і політпрацівники, що два роки проливають свою кров, піт, несуть величезні труднощі, не