Визначення рівня комфортності багатоквартирного житла в залежності від його поверховості - Краткое изложение

Сучасний стан будівництва багатоквартирного житла вказує на ряд проблем, що існують в цій галузі на території України. По-друге, не в повній мірі визначено рівні комфортності багатоквартирного житла, в тому числі, в залежності від поверховості. Закордонними вченими в галузі архітектури, у другій половині 20-го сторіччя, були проведені наукові дослідження, що розвили окремі аспекти впливу поверховості житлового будинку на комфортність проживання в ньому. Результатом цих досліджень постало забезпечення мешканців багатоповерхових житлових будинків новим житлом, що не перевищує 8-12 поверхів, за рахунок державних житлових програм (США, Австралія, Німеччина, Австрія). Фундаментальні дослідження в сфері питань архітектурного проектування житла були проведені у роботах таких науковців як: Дурманов В.Ю., Єжов В.І., Ковальський Л.М., Куцевич В.В., Макухін В.Ф., Мардер А.П., Ніколаєнко В.А., Омельяненко М.В., Рєпін Ю.Г., Фільваров Г.Й., Штолько В.Г., Яблонський Д.Н.Аналіз світового досвіду розвитку багатоповерхових споруд дозволив означити його наступними позитивними рисами: ефективне використання землі в умовах великих міст; інтенсивне зростання економічної активності людей; концентрацію в містах ділових функцій в різних галузях виробництва; можливість задоволення потреб соціуму в приміщеннях різного функціонального призначення, перш за все для житла та для ведення бізнесу; можливість забезпечення нових (підвищеного рівня) вимог до комфортності існування людини в міському середовищі; розвиток будівельної індустрії, а саме - організації праці в галузі будівництва , що забезпечує масове виробництво багатоповерхових споруд. В ході даного дослідження виявлено негативні наслідки розвитку сфери будівництва багатоповерхових споруд: зростання злочинності в районах з значною концентрацією висотних споруд; відхилення в психіці дітей, які народились та зростали в умовах скупченості масштабних споруд; погіршення здоровя дорослих людей - мешканців будинків підвищеної поверховості; неухильне зростання вартості землі в містах; надмірна концентрація споруд як чинник обмеження рекреативного простору людини, що неминуче відриває її від землі і гальмує повноцінне спілкування з природою; створення транспортних проблем від перенаселеності окремих районів та міста в цілому; недоцільність експлуатаційних витрат будинків того чи іншого функціонального призначення Означено основні зарубіжні та вітчизняні проблеми багатоповерхового житла: гальмування фізичного та розумового розвитку у дітей, психічні розлади у мешканців, порушення взаємозвязку людини і природи, погіршення санітарно-гігієнічних умов, ускладнення заходів безпеки проживання та удорожчення експлуатації будинку. У житлових будинках вище відмітки в 12 поверхів з кожним поверхом погіршуються фізичні властивості й хімічний склад повітря. Площа, що не підлягає забудові і має використовуватись під супутні житлу майданчики та забезпечення норми озеленення, в першу чергу формується необхідними розривами між будинками.Аналітичний огляд світового досвіду будівництва та експлуатації багатоповерхових будинків різного функціонального призначення, дозволив визначити доцільність використання багатоповерхового будинку, як офісно-ділового центру або готельного комплексу. На основі аналізу та узагальнення світового досвіду проектування та будівництва багатоквартирного житла, виявлено взаємозвязок поверховості багатоквартирних житлових будинків, призначених для постійного проживання, та загального соціально-економічного рівню розвитку країни. Зясовано, що при зростанні показників загального рівня життя в країні, поверховість багатоквартирних житлових будинків, що будуються в ній, має тенденцію до зниження. Означено проблеми, що виникають при збільшенні поверховості багатоквартирного житла: гальмування фізичного та розумового розвитку у дітей, появу психічних розладів у мешканців, порушення взаємозвязку людини і природи, погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання, ускладнення заходів безпеки проживання, ускладнення та удорожчення експлуатації будинку. По кожному із зазначених чинників виявлено поверховість, до якої є можливим задовольняти його вимогам: коливання будинку - до 12 поверхів, зміни атмосферного тиску - до 9 поверхів, зміни хімічного складу повітря - до 12 поверхів, інсоляція та освітлення приміщень - до 5 поверхів, озеленення прибудинкових територій - до 5 поверхів, візуальне оточення - до 9 поверхів, акустичний режим - до 5 поверхів, можливість спостереження за дітьми - до 7 поверхів, площа інженерних, комунікаційних, конструктивних елементів - до 9 поверхів, експлуатаційні витрати - до 7 поверхів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. В роботі проаналізовано етапи та основні фактори розвитку висотного будівництва в різних країнах світу. Підвищення поверховості споруд визначено, як закономірне явище, що викликане процесом урбанізації та зростанням новітніх технологічних здобутків людства в сфері будівництва.

2. Зясовано, що більшість утопічних проектів із застосуванням багатоповерхових споруд були спрямовані на два основні напрямки: збереження навколишнього середовища та зміну соціального-політичного устрою суспільства. В утопічних проектах 20-го століття виявлено перевагу ознаки збереження природного навколишнього середовища.

3. Аналітичний огляд світового досвіду будівництва та експлуатації багатоповерхових будинків різного функціонального призначення, дозволив визначити доцільність використання багатоповерхового будинку, як офісно-ділового центру або готельного комплексу. Також, означено, як соціальну, так і економічну недоцільність застосування багатоповерхового будинку, в якості житла.

4. На основі аналізу та узагальнення світового досвіду проектування та будівництва багатоквартирного житла, виявлено взаємозвязок поверховості багатоквартирних житлових будинків, призначених для постійного проживання, та загального соціально-економічного рівню розвитку країни. Зясовано, що при зростанні показників загального рівня життя в країні, поверховість багатоквартирних житлових будинків, що будуються в ній, має тенденцію до зниження.

5. По результатам проведеного дослідження взаємозвязку рівня розвитку країни та поверховістю споруд різного функціонального призначення, що будуються на її території, окреслено тенденцію зростання поверховості нежитлових споруд і зменшенню поверховості житлових у країнах з високими показниками рівня розвитку. В країнах з низькими показниками рівня розвитку, виявлено тенденцію до зростання поверховості, як нежитлових так і житлових споруд.

6. Відповідно до результатів аналітичного огляду принципів розміщення багатоповерхової забудови в структурі міста, виявлено, що розміщення багатоповерхових споруд змішано з існуючою історичною забудовою є притаманним лише країнам з низьким рівнем соціально-економічного розвитку.

7. Означено проблеми, що виникають при збільшенні поверховості багатоквартирного житла: гальмування фізичного та розумового розвитку у дітей, появу психічних розладів у мешканців, порушення взаємозвязку людини і природи, погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання, ускладнення заходів безпеки проживання, ускладнення та удорожчення експлуатації будинку. Виявлено також, що соціальні проблеми житлового району, мають тенденцію до зростання пропорційно зростанню поверховості житлової забудови.

8. Виявлено десять чинників комфортності багатоквартирного житла, що залежать від його поверховості та розділено їх на дві групи: екологічно-гігієнічні та соціально-психологічні. До екологічно-гігієнічних чинників віднесено: коливання будинку, атмосферний тиск, хімічний склад повітря, освітлення та інсоляція приміщень, озеленення прибудинкових територій. До соціально-психологічних чинників віднесено: візуальне оточення, акустичний режим, спостерігання за дітьми, площу інженерних, комунікаційних та конструктивних елементів, а також експлуатаційні витрати будинку.

По кожному із зазначених чинників виявлено поверховість, до якої є можливим задовольняти його вимогам: коливання будинку - до 12 поверхів, зміни атмосферного тиску - до 9 поверхів, зміни хімічного складу повітря - до 12 поверхів, інсоляція та освітлення приміщень - до 5 поверхів, озеленення прибудинкових територій - до 5 поверхів, візуальне оточення - до 9 поверхів, акустичний режим - до 5 поверхів, можливість спостереження за дітьми - до 7 поверхів, площа інженерних, комунікаційних, конструктивних елементів - до 9 поверхів, експлуатаційні витрати - до 7 поверхів.

9. Розроблено пропозиції по диференціації багатоквартирного житла за ознакою тривалості проживання: житло для короткотривалого проживання; житло для тимчасового проживання; житло для постійного проживання.

10. Проведено класифікацію багатоквартирних житлових будинків для постійного проживання, що поділяє житлові будинки на 5 рівнів комфортності за ознакою поверховості, яка включає в себе розроблені автором рекомендації до різних типів обємно-планувальної структури житлового будинку.

1. Росковшенко А.Ю. Аналіз сучасної ситуації щодо озеленення території та поверховості житлових будинків / Росковшенко А.Ю. // Містобудування та територіальне планування. - К.: Київ - КНУБІА, 2008. - № 29. -С. 289 - 294.

2. Росковшенко А.Ю. Взаємозвязок рівня розвитку країни і поверховості житла для постійного проживання / Росковшенко А.Ю. // Містобудування та територіальне планування. - К.: Київ - КНУБІА, 2008. - № 19. - С. 292 - 298.

3. Росковшенко А.Ю. Социально-экономическая эффективность малоэтажного жилья в крупном городе / Росковшенко А.Ю. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: Київ - КУНУБІА, 2007. - № 17. - С. 8 - 13.

4. Росковшенко А.Ю. Образ и тектоника высотных сооружений / Росковшенко А.Ю. // Містобудування та територіальне планування. - К.: Київ - КНУБІА, 2007. - № 28. - С. 227 - 232.

5. Росковшенко А.Ю. Прибыльность - основная причина строительства высотных зданий: сложности при их возведении / Росковшенко А.Ю. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: Київ - КНУБІА, 2006. - № 16. - С. 45 - 51.

6. Росковшенко А.Ю. Проблемы городской среды в современных условиях / Росковшенко А.Ю. // Містобудування та територіальне планування. - К.: Київ - КУНУБІА, 2006. - № 25. - С. 220 - 225.

7. Росковшенко А.Ю. Решение высотного жилья в проектах и утопиях: тенденции высотного строительства. / Росковшенко А.Ю. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: Київ - КНУБІА, 2007. - № 18. - С. 297 - 302.