Предмет психології та її завдання. Природа і сутність психіки. Сучасна психологія, її місце в системі наук. Етапи та вимоги до проведення психологічного дослідження. Будова і діяльність нервової системи. Передумови виникнення людської свідомості.
Аннотация к работе
Психічні факти виявляються обєктивно, зовні: в міміці, психомоторних діях, рухах, діяльності і творчості, і субєктивно, внутрішньо: в процесах відчуттів, сприймання, уваги, памяті, уяви, почуттях, волі і т. Д. Разом з тим їхній зміст може усвідомлюватися або існувати в неусвідомлюваній формі.
Протиріччя внутрішнього і зовнішнього в психіці людини дозволяються рухами, діями і вчинками, що висловлюють відношення людини до людей, природи і суспільства.
Усі психічні явища, які підлягають вивченню психології, поділяються на три групи: 1) психічні процеси;
2) психічні стани;
3) психічні властивості особистості.
Психічний процес - це акт психічної діяльності, що має свій обєкт відображення і свою регульовану функцію.
Психічне відображення - це формування образа тих умов, у яких здійснюється дана діяльність.
Психічні процеси - це орієнтовно-регулюючі компоненти діяльності. Вони підрозділяються на пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, память і уява), емоційні і вольові.
Уся психічна діяльність людини - це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів.
Психічний стан - це тимчасова своєрідність психічної діяльності, обумовлена її змістом і відношенням людини до цього змісту.. Предмет психології та завдання
Сьогодні психологія як наука має своїм предметом вивчення - загальні закономірності роботи психіки людини.
Психіка - це властивість високоорганізованої живої матерії, що полягає у відображенні субєктом обєктивного світу, у побудові загальної картини цього світу і регуляції на цій основі своєї поведінки й діяльності.
З даного визначення виходять наступні судження про природу і механізми прояву психіки. По-перше, психіка - це властивість лише живої матерії. Причому не просто живої матерії, а високоорганізованої живої матерії (такої, яка наділена специфічними органами, що обумовлюють можливість існування психіки).
По-друге, головна особливість психіки полягає у здатності відображати обєктивний світ, що означає те, що високоорганізована матерія, яка наділена психікою, володіє здатністю отримання інформації про оточуючий її світ. В той самий час отримання інформації повязане із створенням цією матерією певного психічного, тобто субєктивного за своєю природою та ідеалістичного (нематеріального) за своєю суттю образу, який з певною мірою точності є копією матеріальних обєктів реального світу.
По-третє, та інформація з оточуючого світу, яка отримується живою істотою, є основою для регуляції внутрішнього середовища живого організму і формування його поведінки, що в цілому визначає можливість відносно тривалого існування даного організму в постійно змінюваних умовах середовища існування. Отже, жива матерія, яка наділена психікою, здатна реагувати на впливи обєктів та зміни зовнішнього середовища.
Психологія спрямована на вирішення таких завдань: - вивчення законів психічної діяльності;
- розкриття сутності, структури і функцій психіки;
- вивчення ролі психічних явищ в пізнанні людиною самої себе та оточуючого світу, в її діяльності та спілкуванні;
- визначення ролі спадкового і набутого, біологічного і соціального в розвитку психіки;
- вивчення співвідношення психіки і мозку тощо.
З іншого боку, на основі цих знань розробляться практичні засоби психологічної допомоги людям в найрізноманітніших сферах їх життєдіяльності - в організації оптимальних умов праці, навчання і виховання, вирішення особистих проблем.
3. Природа і сутність психіки
У процесі дослідження психіки висловлено багато суджень про її сутність і природу, які можна звести до таких положень: а) психіка - ідеальне (нематеріальне) утворення, що існує реально. Вона проявляється в діяльності, спілкуванні, пізнанні людиною світу і себе;
б) психіка - особлива форма відображення («сканування») людиною світу і себе в ньому;
в) психічні явища причинно зумовлені - мають матеріальні та ідеальні умови. їх не завжди легко виявити. Часто психічне одночасно зумовлене кількома причинами. В різних умовах результати їх дії можуть бути різними;
г) психіка - субєктивний образ зовнішнього впливу і внутрішніх переживань. Людина має тіло, мозок, тому психічні явища не можна відокремлювати від матерії, тіла. Психіка завжди належить людині та одночасно залежить від її віку, індивідуальних особливостей, конкретної ситуації;
ґ) пізнання людиною світу за допомогою психіки - нескінченний рух від незнання до знання, від одного знання до іншого. У процесі навчання, спілкування, праці, споглядання людина пізнає навколишній світ, закони розвитку природи і суспільства, засвоює життєвий досвід, розкриває здібності й особистісні якості. У взаємодіях вона перевіряє істинність своїх знань. Критерієм істинності психічного відображення світу є суспільно-історична та індивідуальна практика. Якщо людина, застосувавши знання, досягає позитивного результату, значить, ці знання правильні.
Психіка виконує сигнальну та регулятивну функції. Сигнальна функція психіки полягає в повідомленн