Проблема визначення фразеологічного звороту, класифікація у науковій літературі. Семантичні та структурні особливості фразеологічного звороту на позначення характеру людини в англійській та українській мовах. Особливості англо-українського перекладу.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Проблема визначення фразеологічного звороту 2. Класифікація ФЗ у науковій літературі 2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості 2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом 2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою 2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню 2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей 2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті 3. Перекладацькі стратегії при відтворенні ФЗ у перекладі 4. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах 5.1 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській мові 5.2 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в українській мові 5.3 Зіставлення ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою 5.4 Синонімія та антонімія у ФЗ на позначення якостей характеру 5.5 Походження ФЗ на позначення рис характеру людини 5.6 Особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини Література Вступ Англійська мова має тисячолітню історію. Проблема вивчення ФЗ в аспекті зіставлення являється однією із основних при підготовці перекладачів. Проблема перекладу ФЗ досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С. [11], Комісарова В.Н. [15], Паршина А. [21]. Такі науковці як Шанський Н.М. [26, 27], Кунін А.В. [18, 19], Сміт Л.П. [23], Амосова Н.Н. [1, 2] широко досліджували питання класифікації ФЗ. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Баллі Ш. [8], Кунін А.В. [16], Телія В.Н. [25], Арнольд І.В. Встановити походження ФЗ зазначеної групи в обох мовах; 4. З використанням методів узагальнення, порівняння, класифікації, були виділені спільні для всіх науковців і відмінні погляди на мовні явища, пов’язані з дослідженням. У сучасному мовознавстві немає єдиної думки щодо питання про сутність і визначення фразеологізму як мовної одиниці. Причиною цього, багато в чому, є різне розуміння дослідниками сутності самої фразеологічної одиниці. Визначення загального характеру фразеологізму дав швейцарський учений Ш. Баллі: сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними одиницями [8]. Дослідники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телія визначають фразеологізм як язикову одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність і синонімічність слову. Деякі вчені найбільш загальними ознаками фразеологічних одиниць називають “мовленнєву стійкість, семантичну цілісність і окремо оформленість ” [5,170].В. В. Виноградов висував як найбільш істотну ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність і синонімічність слову [9]. Таким чином, фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак: 1) це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з памяті цілком; 2) це мовні одиниці, для яких характерна сталість у значенні, складі й структурі (аналогічно окремим словам); 3) в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, у яких складові їхнього компонента мають два (або більше) основні наголоси; 4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова [26]. Наприклад, to hear the grass grow дослівно переводиться “чути, як трава росте”, а саме значення фразеологічного вираження - “бути дуже чуйним”. О.С. Ахманова в Нарисах по загальній і російській лексикології (1957) досліджувала структуру фразеологізмів. · конструкції із запереченням не не шкодуючи живота, не з полохливих, не в гуморі, не від миру цього. 2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню Н.М. Шанський виділяє чотири групи фразеологізмів за їхнім походженням: · споконвічні фразеологізми · запозичені фразеологізми · фразеологічні кальки · фразеологічні напівкальки Споконвічна фразеологічна одиниця - це таке стійке сполучення слів, що вживається в якості відтвореної мовної одиниці або виникло в даній мові, або успадковане нею з більше древньої мови - джерела [26]. В окрему групу варто виділити кальки-інтернаціоналізми, тобто висловлювання видатних історичних діячів, цитати із всесвітньо відомих творів і т.д., які використаються в українській, англійській й ряді інших мов світу: блудний син, to cast pearls before swine - метати бісер перед свинями; to cherish a viper in ones bosom - пригріти гадюку за пазухою; Buridans ass - буріданів осел. У поняття коннотаціи включаються також різноманітні фонові знання етнічного і історичного характеру, що не зачіпають сигніфікативного значення мовних одиниць, але що маркірують його в національно-культурному відношенні (Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. 1980, с.15 і слід.). (Федоров А.І. 1980, с.33-99). Субєкт і предикат семантично взаємозвязані: значення предиката задається субєктом, і, навпаки, предикат імпліцирує тип субєкта (Эмирова А.М. 1984).