Розробка економіко-математичних моделі, що дозволяють ухвалювати рішення про доцільність подальшої експлуатації шахти або про необхідність її ліквідації та визначати оптимальні значення стратегічних параметрів господарської і фінансової діяльності шахти.
Аннотация к работе
Суть задачі саме і полягає в тому, що в умовах самовиживання шахт для підтримки їх потужностей потрібні не тільки капітальні вкладення, але й принципово нові підходи з оцінки економічного потенціалу підприємств. Елементи дисертації знайшли своє відображення в планових держбюджетних науково-дослідних роботах кафедри менеджменту Національного гірничого університету (тема ГП-316 “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічної надійності та інвестиційної привабливості вугільних шахт” № 0103U001287, тема ОБ-26 “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації та механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій за специфікою окремих регіонів Донбасу” № 0104U004633). Автор дисертаційної роботи здійснив розробку теоретичних питань оцінки економічного потенціалу шахт, що відпрацьовують пласти антрациту, моделювання на багатокритеріальній основі економічних аспектів підтримки потужності антрацитових шахт, розробку методичних рекомендацій з оптимального розвитку малоефективних шахт з урахуванням адресності державних дотацій. розроблені економіко-математична модель визначення оптимальних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти і підхід до встановлення пріоритетності їх досягнення, що дозволяє реалізувати економічний потенціал підприємства; При розробці економіко-математичної моделі визначення оптимальних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти і підходу до встановлення пріоритетності їх досягнення використовуються методи оптимального програмування.У звязку з цим реструктуризація вугільної промисловості повинна розумітися як процес кардинального оновлення галузі, спосіб адаптації діяльності вугільних підприємств до ринкових умов шляхом проведення комплексу заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного і фінансового характеру, що забезпечують зростання ефективності вуглевидобувного виробництва, підвищення конкурентоспроможності галузі і зміцнення фінансової стійкості шахт. Проте залишається не вирішеним питання визначення кількісної оцінки економічного потенціалу антрацитових шахт, що дозволяє ухвалювати рішення про доцільність подальшої експлуатації конкретної шахти або рішення про необхідність її закриття і ліквідації. У другому розділі дисертації “Дослідження складових і розробка оцінки економічного потенціалу шахт ”розроблено методичні підходи до визначення економічного потенціалу шахт на основі рівня економічної доданої вартості. Поставлена задача звелася до відбору якнайменшого числа чинників, які б найадекватніше відображали величину створюваної доданої вартості не як функціональну залежність, а як наслідок взаємодії чинників фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності шахти в конкретних гірничо-геологічних і технологічних умовах. Для побудови рівняння множинної регресії, що описує показник “економічна додана вартість” як інтегральну оцінку економічного потенціалу антрацитових шахт, використаний покроковий метод включення 56 змінних в рівняння регресії.Рішення даної задачі реалізоване шляхом розробки системи моделей визначення можливості підприємства створювати економічну додану вартість. Аналіз економіко-регіональних особливостей функціонування антрацитових шахт Донецького басейну, зумовлюючих їх економічний потенціал, причин збиткового характеру виробництва більшості шахт в цих регіонах, підтвердив вірогідність наростання соціальної напруженості і розширення групи депресивних регіонів Донбасу. Зараз не існує єдиного підходу до оцінки економічного потенціалу шахт, при цьому найбільш суперечливими питаннями є вибір відповідних критеріїв та доцільність використання категорії “додана вартість” до глибоко збиткових підприємств. Пріоритетність значень кожного із стратегічних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти засновується на використанні системи координат економічного потенціалу шахти і порівняння фактичних значень параметрів з їх оптимальними і критичними значеннями. Універсальний алгоритм економіко-математичного моделювання визначення економічного потенціалу шахти і стратегічних параметрів його реалізації зводиться до встановлення критичного рівня економічного потенціалу і критичних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти шляхом рішення системи рівнянь і потім порівняння еталонного і критичного рівнів економічного потенціалу шахти.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
В результаті виконаного дослідження вирішена нова науково-практична задача в області економіки, організації і управління підприємствами з визначення економічного потенціалу антрацитових шахт в депресивних регіонах Донбасу. Рішення даної задачі реалізоване шляхом розробки системи моделей визначення можливості підприємства створювати економічну додану вартість. Основні висновки і результати, одержані в ході виконаних досліджень, зводяться до наступного: 1. В процесі реструктуризації вугільної галузі і побудови дієвої інвестиційної політики обовязковим є визначення економічного потенціалу шахт через відсутність надійного обєктивного критерію оцінки можливості їх адаптації до ринкових умов. Крім того, визначення життєздатності антрацитових шахт обумовлене збитковим характером діяльності більшості з них і цінністю марок вугілля, що видобувається, для національної економіки.
2. Аналіз економіко-регіональних особливостей функціонування антрацитових шахт Донецького басейну, зумовлюючих їх економічний потенціал, причин збиткового характеру виробництва більшості шахт в цих регіонах, підтвердив вірогідність наростання соціальної напруженості і розширення групи депресивних регіонів Донбасу.
3. Зараз не існує єдиного підходу до оцінки економічного потенціалу шахт, при цьому найбільш суперечливими питаннями є вибір відповідних критеріїв та доцільність використання категорії “додана вартість” до глибоко збиткових підприємств. Спроби встановлення взаємозвязку між окремими характеристиками локальних потенціалів не дозволяють стверджувати про наявність універсальної цілісної оцінки, що має конкретний фізичний і економічний сенс за винятком рейтингової оцінки. Відсутність єдиної універсальної оцінки економічного потенціалу підприємств не дозволяє враховувати його галузеві складові, що є вельми значущими для підприємств вугільної промисловості.
4. Основою надійної інтегральної оцінки економічного потенціалу шахт є використання максимально досяжного значення показника “економічна додана вартість”. При цьому необхідно оцінювати достовірність вказаної категорії за критеріями: тривалість операційного циклу, загальний коефіцієнт покриття і рентабельність основного капіталу. Оптимізація показника “економічна додана вартість” грунтується на пошуку компромісу значень трьох її складових - рентабельності, ліквідності і ділової активності. Для цього встановлені відповідні аналітичні залежності з участю основних чинників-аргументів і чинників нижчих порядків.
5. Пріоритетність значень кожного із стратегічних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти засновується на використанні системи координат економічного потенціалу шахти і порівняння фактичних значень параметрів з їх оптимальними і критичними значеннями.
6. Універсальний алгоритм економіко-математичного моделювання визначення економічного потенціалу шахти і стратегічних параметрів його реалізації зводиться до встановлення критичного рівня економічного потенціалу і критичних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти шляхом рішення системи рівнянь і потім порівняння еталонного і критичного рівнів економічного потенціалу шахти.
7. Аналіз економічного потенціалу антрацитових шахт Торезько-Шахтарського регіону підтвердив нежиттєздатність шахт ім. Лутугина, ім. Кисельова, “3-БІС” та “Вінницька”, а оптимізація параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності решти шахт регіону дозволила спрогнозувати сумарне збільшення створюваної економічної доданої вартості на 104517,4 тис. грн. і приріст загального річного обсягу видобутку антрациту на 1680,7 тис. тонн.
Список литературы
У фахових наукових виданнях: 1.Салли В.И., Бойченко Н.В., Чмыхун В.А. К проблеме инвестиционной привлекательности угольных шахт с ограниченными запасами // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечений иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. - Донецк: ДОННУ, 2001. - С. 95-97.
2. Бойченко Н.В. К вопросу экономической устойчивости угольных шахт в депрессивных районах Донбасса // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 159. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 157-164.
3. Салли В.И., Бойченко Н.В. Перспективы отработки экономических запасов шахтами небольшой мощности // Економіка промисловості. - 2002. №4(18). - С. 129-133.
4. Бойченко Н.В. Определение экономического потенциала антрацитовых шахт // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 197. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.330-339.
5. Дробот Я., Бойченко М. Антикризовий менеджмент на підприємствах вугільної промисловості України // Схід. - 2003. - №2(52). - С. 7-13.
В інших наукових виданнях (матеріали наукових конференцій): 6. Павленко И.И., Бойченко Н.В., Бардась А.В. Создание ТПР в угледобывающих регионах - один из выходов в сложившейся кризисной ситуации// Проблемы внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. - Донецк: ДОННУ, 2002.- С. 526-528.
7. Бойченко Н.В. Особенности оценки экономической устойчивости малоэффективных угольных шахт // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Випуск 1 (20). - Рівне: УДУВГП, 2003. - С. 168-172.
8. Бойченко Н.В. К вопросу оценки экономического потенциала угольных шахт // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу “2004”. Том 20. Економіка підприємства.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 12-13.
Розділ у монографії: 9. Павленко И.И., Бойченко Н.В. Оценка состояния шахтного фонда на многокритериальной основе // Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины / Салли В.И., Райхель Б.Л., Швец В.Я. и др. - Днепропетровск, 2002. - С. 109-158.
Особистий внесок здобувача в роботи, опубліковані в співавторстві: [1] - виконано аналіз доцільності адресного інвестування технологічних ланок шахт; [3] - розглянуто границі доцільності закриття шахт у депресійних регіонах; [5] - розглянуто принципи формування рівня параметрів, що визначають економічний потенціал шахт; [6] - автором розглянуті наслідки масового закриття вугільних шахт; [9] - виконана систематизація технічних рішень щодо підтримки потужності глибоко збиткових шахт.