Зміст поняття "кримінологічна діяльність суб’єктів кримінального судочинства", його правові та теоретичні основи. Нормативне забезпечення діяльності суб’єктів кримінального судочинства з виявлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів.
Аннотация к работе
Однією з таких проблем, що позначена комплексним характером та зумовлена необхідністю пошуку найбільш оптимальних шляхів подолання криміногенних детермінант є кримінологічна діяльність субєктів кримінального судочинства, повязана з виконанням вимог закону щодо виявлення й усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів. У названих роботах поряд із питаннями кримінологічної профілактики злочинів, розглянуто питання організації та провадження роботи слідчих та інших субєктів кримінального судочинства щодо виявлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, а також питання організації прокурорського нагляду за виконанням законодавства, яке регулює цю діяльність. Попри те, що діяльність основних субєктів кримінального судочинства - слідчого (органів дізнання), прокурора, адвоката-захисника і суду - із виявлення й усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, на практиці виступає як єдиний кримінологічний процес, комплексному дослідженню цей напрямок на теоретичному рівні не був підданий. Мета дослідження полягає в розробленні на підставі комплексного вивчення кримінологічної діяльності субєктів кримінального судочинства як комплексної підсистеми протидії злочинності, націленої на виявлення й усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, науково обґрунтованих результатів у вигляді висновків та пропозицій щодо вдосконалення цієї кримінологічної діяльності. зясувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності субєктів кримінального судочинства з виявлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочині, в Україні та в деяких зарубіжних країнах;У підрозділі 1.1 «Правові та теоретичні основи кримінологічної діяльності субєктів кримінального судочинства» автор на підставі аналізу правових норм та теоретичних основ кримінологічної діяльності субєктів кримінального судочинства дійшов висновку, що слідчий, прокурор і суд зобовязані виявляти причини і умови конкретного злочину і вживати заходів з їх усунення незалежно від того, посилить чи послабить це позиції обвинувачення. На підставі аналізу останніх виділено дві їх основні групи: перша група включає охорону прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний; друга група включає виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів. 23, 23-1, 23-2 КПК України та положення законів України «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України» та ін.; теоретичною ж основою практичної діяльності цих субєктів з виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню злочину, є концепція, згідно з якою кожен злочин є результатом взаємодії негативних властивостей особистості та конкретної життєвої ситуації. У підрозділі 1.2 «Теорія причин і умов конкретних злочинів» аналізуються концепції причин злочинності у кримінології та підтримується позиція, що в детермінації злочинності та окремих злочинах однаково відіграють роль як обєктивні, так і субєктивні фактори. У підрозділі 2.1 «Поняття та зміст кримінологічної діяльності субєктів кримінального судочинства і виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів» автором надається поняття кримінологічної діяльності субєктів кримінального судочинства, під якою розуміється діяльність спеціально уповноважених субєктів (слідчих, органу дізнання, прокурора, суду, адвоката-захисника) під час розслідування кримінальної справи та її розгляду в суді, спрямована на своєчасне виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, та вжиття обґрунтованих процесуальних і не процесуальних заходів, спрямованих на усунення та мінімізацію їх криміногенного впливу.У дисертації сформульовано низку теоретичних та практичних положень, здійснено нове вирішення наукового завдання щодо комплексного дослідження кримінологічної діяльності субєктів кримінального судочинства, спрямованої на виявлення та усунення причин і умов злочинів, на підставі чого отримано нові науково обґрунтовані висновки та пропозиції: 1. Встановлено, що здійснювати кримінологічну діяльність з виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, мають право всі учасники кримінального судочинства. Однак правовий обовязок покладено лише на чотирьох субєктів: слідчого (орган дізнання), прокурора, адвоката-захисника та суд. 23, 23-1 і 64 КПК України; б) обовязки прокурора також випливають із вимог зазначених норм КПК України, а також наглядової функції прокурора в кримінальному судочинстві; в) кримінологічні завдання адвоката-захисника підпорядковано інтересам підзахисного, і тому адвокат бере участь у виявленні лише тих криміногенних факторів, які можуть бути визнані судом обставинами, що помякшують покарання; г) обовязки суду у виявленні причин і умов злочину визначаються його керівною роллю в судовому процесі, наглядово-контрольною функцією суду стосовно досудов