Розгляд специфіки феномена інтертекстуальності на основі здобутків сучасного літературознавства. Основні напрямки інтертекстуального діалогу поета з явищами світової культури. Визначення інтертекстуальної рамки роману Джона Фаулза Колекціонер.
Аннотация к работе
Зміст інтертекстуальність культура фаулз колекціонер Вступ Розділ 1. Інтер текстуальність у літературному процесі 1.1 Інтертекст - основний вид і спосіб побудови художнього тексту в мистецтві модернізму та постмодернізму 1.2 Підходи до концепції інтертекстуальності в сучасному літературознавстві Розділ ІІ. Інтертекстуальність в романі Джон Фаулз Колекціонер 2.1 Жанрово-стильові особливості роману Д. Фаулза Колекціонер 2.2 Постмодерністська складова роману Колекціонер 2.3 Рівні інтертекстуальності роману Колекціонер Висновки Список використаної літератури Вступ Період англійської літератури другої половини XX століття в цілому характеризується постмодерністською спрямованістю літературно-художнього процесу. Теоретичне дослідження тканини постмодерністського тексту надзвичайно складно, і тут не варто забувати, що сам Джон Фаулз насторожено ставився до філософії постмодернізму: Деконструктівізм мене відштовхує. Однією з основних рис постмодернізму є інтертекстуальність - творення свого тексту з чужих. Серед зарубіжних учених, які займалися та продовжують і до сьогодні розробляти цю теорію, слід відзначити М.М. Бахтіна, Ю. Крістеву, Р. Барта, Ж. Женетта, М. Ріффатера, Ю.М. Лотмана, І.В. Арнольд, О.К. Жолковського, Ж.Є. Фомічьову, В.П. Москвіна, І.Р. Гальперіна, Н.О. Фатєєву, Г.В. Денисову, Н.А. Кузьміну, І.П. Смірнова, П.Х. Торопа, М. Зубрицьку та ін. Інтертекстуальність, попри усю свою обтяженість песимістичним усі слова колись були чиїмись, має неабиякий потенціал не лише у процесі художньо-образного моделювання дійсності, а й при літературознавчому аналізі твору. Для успішного вирішення поставлених у даній роботі завдань насамперед необхідно з’ясувати значення терміну інтертекстуальність, оскільки у нашому аналізі роману Колекціонер Джона Фаулза він являється ключовим. При цьому варто зазначити, що у сучасному науковому дискурсі існує чимало визначень поняття інтертекстуальність, що, безумовно, пов’язано із такими сферами його вживання, як: 1) стильова домінанта поетики як окремого митця, так і естетично-стильового модуса; 2) спосіб лінгвістичного аналізу та інтерпретації текстів. Користуючись таким методом, постмодерністи намагаються відродити сюжет і по-новому зацікавити читача відродженням жанру роману. структури і формуванні універсальної, синтезованої художньої мови . Окрім цього, інтертекст вміщує у собі не стільки прямі цитати з певних творів, скільки всі можливі культи, дискурси (соціолектні, побутові, наукові, пропагандистські, маскультурні, літературні тощо), під впливом яких перебуває автор будь-якого твору. Ця концепція, не зважаючи на те, що стала (і залишається) чи не найпопулярнішим концептом постструктуралізму, доволі швидко отримала низку критичних оцінок насамперед з боку представників структуралізму (С. Саме явище міжтекстових зв’язків, назване Крістевою інтертекстуальністю, було, на думку польського дослідника, традиційною проблематикою, котрою займався кожен ретельний історик літератури та компартивіст. Інша польська дослідниця Зофія Мітосек [19, с. Сумнівним виглядає й акцентування постмодерних дослідників в літературно-комунікативному акті на читачеві, котрий вичитує в творі інтертексти різних рівнів, бо таке тлумачення перетворює читача на анонімного користувача мовою, людину-кліше. Звичайно, всі письменники, як фахові читачі, занурені у процес читання, однак з цього читання вони вибирають лише ті фрагменти, що мають якесь особливе значення. За наявності усіх необхідних елементів, структура сюжету роману Колекціонер виглядає більш ніж незвично: передісторія викрадення у викладі Клегга (завязка) > варіант розвитку подій аж до смерті Міранди у викладі Клегга (розвиток конфлікту) > розвиток подій після викрадення у викладі самої Міранди(альтернативне бачення розвитку конфлікту) > кульмінація (смерть Міранди) > дії (точніше, бездіяльність) Клегга під час хвороби Міранди, і його міркування після трагедії (кульмінація спад дії) > знахідка Клеггом щоденника Міранди і зміна намірів (розвязка) > натяк на можливе повторення досвіду колекціонування дівчат(відкрита кінцівка/потенційна завязка другого витка).