Страх перед загробним життям, навіяний людям - одна з причин, що штовхає окремих віруючих, особливо похилого віку, до виконання релігійних обрядів. Особливості католицьких містичних практик, що були поширені в Україні наприкінці радянського періоду.
Аннотация к работе
Домогосподарка Н. М. казала: «Я від молитви... від самої релігії почуваю радість у серці» . Коли внаслідок боротьби з релігією зникали різні важелі впливу Церкви на формування і підтримку віри, почуття залишалися і відігравали вагомішу роль у «спустошеній» радянською владою сфері релігійності. Яринівки Березнівського району, який не вважав себе глибоко віруючим, казав, що постійно відчуває страх перед Богом, який «знає всі мої помисли та дії і може в будь-яку мить покарати». Авторові неодноразово доводилося стикатися з молодими людьми, які мали вищу освіту, були високоерудованими, не отримали релігійного виховання, однак, як вони визнавали, страх перед тим, що буде після смерті, був основною чи однією з основних причин їх активної участі в релігійній діяльності. Маслоу стверджував: «Будь-яка релігія, ліберальна чи ортодоксальна, теїстична і не-теїстична, повинна бути не лише інтелектуально і морально стійкою і цим викликати повагу, а має також задовольняти емоційно (я веду мову і про трансцендентні емоції)».