Вивчити ефективність використання свиней української м’ясної породи в якості материнської форми при чистопородному розведенні і схрещуванні - Автореферат
Вивчення м’ясних властивостей свиней різних генотипів. Схрещування українських свиноматок з кнурами породи дюрок і великої білої французької селекції. Аналіз показників чистопородного молодняку. Підвищення відгодівельних та репродуктивних якостей тварин.
Аннотация к работе
На даному етапі розвитку галузі свинарства, як і раніше, в якості основної материнської форми в системах схрещування і гібридизації використовують свиней великої білої породи, які відрізняються високими репродуктивними, але дещо відстають за відгодівельними і мясними якостями. Виходячи з цього, слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних і мясних якостей нових заводських типів свиней, встановлення ефективності використання маток спеціалізованих мясних порід у різних варіантах схрещування. Квасницького УААН і була складовою частиною теми „Удосконалити рівень селекційно-племінної роботи по підвищенню продуктивних якостей тварин полтавської мясної породи, центрального типу української мясної породи та червоно-поясного спеціалізованого типу мясних свиней“ (№ державної реєстрації 0101U003256). Метою досліджень було вивчення репродуктивних, відгодівельних і мясних якостей свиней української мясної породи при чистопородному розведенні та схрещуванні при використанні плідників великої білої породи і спеціалізованих мясних порід. Доведено доцільність використання свиней української мясної породи в якості материнської форми в схрещуваннях з кнурами породи дюрок і великої білої французької селекції.Найбільша кількість поросят при відлученні була зафіксована у свиноматок поєднання УМЧВБУ (ІІ група) - 10,40 голів, що на 8% більше проти контролю, хоча різниця між цими групами не вірогідна. У пятій групі було відлучено тільки 8,42 поросяти з гнізда, що на 13,7% менше порівняно з контрольною і на 23% менше ніж в другій групі. Комплексний оціночний індекс (Р), який характеризує материнські якості, був найвищий в IV і II групах і склав 120,02; 114,85 одиниць, що на 15,05 і 9,88 одиниці більше порівняно з I групою (Р<0,001; Р<0,01). Найкращими виявились поєднання, де були використані кнури великої білої породи французької селекції (ІІІ група), пєтрен (V група), дюрок (IV група), ландрас (VI група), в нащадків яких істотно збільшились проміри ширини і напівобхвату заду, а також показник індексу мясності. При відгодівлі до живої маси 100кг найменше корму витрачали підсвинки III і IV груп (4,41корм. од. в обох групах), а тварини II, VI та V груп дещо поступалися за цим показником відповідно на 0,05, 0,01, 0,09 кормової одиниці (табл.Результати проведених науково-господарських досліджень з вивчення ефективності використання свиноматок української мясної породи в якості материнської форми дають підставу зробити наступні висновки: 1. Встановлено ефективність використання свиноматок української мясної породи в якості материнської форми при схрещуванні з кнурами різних порід: велика біла української і французької селекції, дюрок, пєтрен і ландрас. Найкращими репродуктивними якостями відзначались свиноматки, спаровані з кнурами великої білої породи української селекції, дещо нижчими дюрок і ландрас. Поєднання свиноматок УМ з кнурами ВБФ, Д, П та Л сприяло зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення мясних форм, з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку його задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та мясності. Поєднання, де були використані кнури породи пєтрен, не відрізнялись високими відгодівельними якостями і знаходились на рівні чистопородних тварин УМ породи.
Вывод
Репродуктивні якості піддослідних тварин. Аналіз даних відтворювальних якостей свиноматок української мясної породи показував, що репродуктивні якості змінювалися по різному, в залежності від поєднання вихідних генотипів. Так, за багатоплідністю (табл. 2) тварини II і III дослідних груп перевершували I контрольну групу на 0,9 і 0,7 поросяти. Найвищу великоплідність зафіксовано у поєднанні тварин IV і V груп - 1,27 кг. Це на 8,5% більше порівняно з контрольною групою. Максимальне значення показника молочності спостерігалось у свиноматок ІІ групи (УМЧВБУ) - 59,06 кг, що на 14,5% більше у порівнянні з контрольною (Р<0,05). На другому місці за цим показником знаходились свині IV групи (УМЧД) - 57,47 кг, що на 11,5% більше порівняно з контролем (Р<0,05).
Щодо кореляційної залежності між молочністю і масою гнізда при відлученні, то вона в межах цих двох груп становила r = 0,44 і r = 0,69
Таблиця 2
Продуктивність свиноматок при різних методах розведення, М±m.
Найбільша кількість поросят при відлученні була зафіксована у свиноматок поєднання УМЧВБУ (ІІ група) - 10,40 голів, що на 8% більше проти контролю, хоча різниця між цими групами не вірогідна. У пятій групі було відлучено тільки 8,42 поросяти з гнізда, що на 13,7% менше порівняно з контрольною і на 23% менше ніж в другій групі. У третій, четвертій і шостій групах показник кількості поросят при відлученні коливався в межах 9,30-9,61 голів, що на 0,1-3,0% менше порівняно з чистопородним поєднанням. Найбільша маса гнізда при відлученні була у свиноматок II і VI груп (193,31 і 187,74 кг.).
Вивчення кореляційних звязків показало, що маса гнізда при відлученні тісно повязана не тільки з молочністю (r = 0,69), а й з багатоплідністю (r = 0,71), тоді, як висока великоплідність має низький рівень кореляції з масою гнізда (r = 0,04).
Комплексний оціночний індекс (Р), який характеризує материнські якості, був найвищий в IV і II групах і склав 120,02; 114,85 одиниць, що на 15,05 і 9,88 одиниці більше порівняно з I групою (Р<0,001; Р<0,01).
У четвертій групі також зафіксовано тісний кореляційний звязок з індексом (Р) таких репродуктивних показників як багатоплідність, маса гнізда при народженні, молочність, кількість поросят у 2-місячному віці і маса гнізда при відлученні.
Порівняльна оцінка росту і розвитку піддослідного молодняку свиней. Результати матеріалів щодо лінійних промірів і індексів тілобудови, дозволили зробити висновок про те, що тварини вивчених нами генотипів мали не однакову будову тіла в різні вікові періоди. Найбільша інтенсивність росту спостерігалась за промірами довжини тулуба, обхвату грудей, ширини заду, напівобхвату заду. Менш інтенсивно змінювались показники росту у висоту і за обхватом пясті. Найкращими виявились поєднання, де були використані кнури великої білої породи французької селекції (ІІІ група), пєтрен (V група), дюрок (IV група), ландрас (VI група), в нащадків яких істотно збільшились проміри ширини і напівобхвату заду, а також показник індексу мясності.
Найбільшою живою масою в усі вікові періоди характеризувались тварини ІІІ, IV і VI груп. Різниця, отримана між ними, несуттєва. З самого початку їм поступалися підсвинки поєднання УМ Ч УМ (І група) та УМ Ч П (V група). Тварини ІІ групи зайняли проміжне положення між I, V та III, IV, VI групами (табл. 3).
Найбільш високою інтенсивністю формування росту характеризувались тварини контрольної групи які перевершували дослідні за цим показником на 5-29%. Також підсвинки з цієї групи відзначались і найбільшою напругою росту, хоча такою ж вона була в ІІ, IV і VI групах. Тварини ІІІ і Vгрупи поступались їм відповідно на 4 і 19%. За показником рівномірності росту свині всіх дослідних груп перевершували ровесників контрольної групи, при цьому найкращим цей показник виявився у тварин ІІІ групи, де було використано поєднання УМЧВБФ. Різниця в порівнянні з
Таблиця 3
Динаміка живої маси та інтенсивність росту свиней.
ГрупиЖива маса, кг Інтенсивність формування, ?tІндекси
Примітка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001. контрольною групою склала 5%, (Р<0,001).
Встановлено, що у тварин дослідних груп прослідковується низька негативна кореляційна залежність між показниками інтенсивності формування і репродуктивними ознаками (r = -0,079). На противагу репродуктивним показникам, жива маса підсвинків в 3, 4, 5 та 6 місяців мала низький позитивний звязок щодо інтенсивності формування і була на рівні (r = 0,039). Аналогічна картина спостерігалась і при визначенні звязків між індексом напруги росту та репродуктивними (r = -0,001) і ваговими показниками в 3, 4, 5 та 6 місяців (r = 0,315).
Відгодівельні якості чистопородних і помісних свиней. При відгодівлі до живої маси 100кг найменше корму витрачали підсвинки III і IV груп (4,41корм. од. в обох групах), а тварини II, VI та V груп дещо поступалися за цим показником відповідно на 0,05, 0,01, 0,09 кормової одиниці (табл. 4).
Таблиця 4
Відгодівельні якості піддослідного молодняку (M±m).
ГрупиСередньодобовий приріст, гВік досягнення живої маси 100 кг, дніВитрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.
I593±5,81202±0,764,53±0,03
II607±3,97198±0,774,46±0,02
III618±4,49196±0,864,41±0,02
IV621±3,29196±0,864,41±0,02
V599±4,52201±0,504,50±0,02
VI604±4,42199±0,754,47±0,02
В результаті проведеного аналізу відгодівельних якостей виявлено негативний кореляційний звязок (r = -0,221...-0,525) між віком досягнення живої маси 100 кг і середньодобовим приростом за період відгодівлі в усіх групах, а також залежність між середньодобовим приростом і витратами кормів на одиницю приросту у тварин IV та VI груп (r = - 0,029 та r = - 0,003). Це свідчить, що використання, кореляційної залежності дозволяє за однією ознакою, наприклад, за середньодобовим приростом, покращувати й інші показники відгодівельних якостей.
Забійні якості свиней різних генотипів. В результаті досліджень виявлено (табл.5), що максимальний забійний вихід спостерігався у підсвинків ІІІ і V груп (73,73 і 73,50%), що на 4,97-5,29% більше, ніж у тварин контрольної групи. Показник довжини напівтуші повністю залежав від поєднаності генотипів свиней і коливавався в межах 90,38-99,46 см. Найменша товщина шпику над 6-7 грудними хребцями була у свиней V і IV піддослідних груп і становила 24,0 і 24,6 мм, що на 19,0 і 15,9% менше ніж у підсвинків контрольної групи. Маса задньої третини півтуші у свиней дослідних груп коливалась в межах 11,33-12,77 кг. Найбільша маса окосту була у підсвинків ІІІ і V піддослідних груп, що на 1,20 і на 0,95 кг більше, ніж у контрольній групі.
Таблиця 5
Забійні і мясо-сальні якості свиней (M±m).
ГрупиЗабійний вихід, %Довжина півтуші, смТовщина шпику над 6-7 грудними хребцями, ммМаса задньої третини півтуші, кг
I 70,02±0,8295,06±0,4028,5±0,0411,57 ±0,15
II 71,28±1,4293,47±0,8528,2 ±0,2211,40±0,24
III 73,73±1,05*94,47±0,5625,8 ±0,0212,77 ±0,20
IV 71,54±0,8091,2±0,5924,6 ±0,1312,51±0,14
V 73,50±0,76*90,38±0,8224,0±0,1012,52±0,15
VI 69,43±1,3299,46±0,88**24,8±0,2511,33±0,20
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01.
Дані таблиці 6 свідчать про те, що тварини всіх груп характеризувалися досить високими непрямими показниками мясності.
Таблиця 6
Непрямі показники мясності туш (M±m).
ГрупиДовжина, см Площа „мязового вічка“, см<2>
півтушібеконної половинки
I95,06±0,4079,16±0,4632,32±0,58
II93,47±0,8576,77±0,9328,73±0,46
III94,47±0,5677,19±0,4436,20±1,24
IV91,2±0,5974,90±0,9832,76±0,78
V90,38±0,8273,82±0,9037,92±0,89*
VI99,46±0,88**81,96±0,8834,60±0,51
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01.
Так, за довжиною півтуші та довжиною беконної половинки, поряд з іншими, вирізнялись тварини VI групи, що на 4,4 і 2,6 см більше порівняно з контролем (Р<0,01). Свині усіх інших груп поступалися контрольній на 0,62-5,17% (за довжиною півтуші) і 2,55-7,23% ( за довжиною беконної половинки). Однак, ця різниця була статистично не вірогідною.
Той факт, що туші, одержані від свиней поєднання УМХД (IV група) і УМХП (V група) виявилися помітно коротшими, є цілком закономірним і пояснюється впливом породи кнурів.
Найбільша площа „мязового вічка“ в наших дослідженнях була у тварин V групи і перевершувала контрольну на 17,32 %. Дещо нижчий показник площі „мязового вічка“ (36,20см2) зафіксовано у тварин поєднання УМХВБФ (ІІІ група). Однак різниця порівняно з ровесниками контрольної групи виявилась не вірогідною.
Морфологічний склад туш. Для встановлення різниці між тваринами піддослідних груп за виходом окремих частин, робили розруб напівтуш. Характеристика показників маси та процентного виходу окремих частин півтуші наведена в табл. 7
Таблиця 7
Вихід окремих частин півтуші у піддослідного молодняку при забої у 100 кг, М±m.
ГрупаМаса півтуші, кгЧастини півтуші, % від загальної маси півтуші
переднясереднязадня
І34,22±0,4934,27±0,7031,95±0,2733,78±0,56
II34,83±0,7235,39±0,8131,92±0,2832,70±0,66
III36,25±0,5833,54±0,7131,26±0,3035,20±0,44
IV34,88±0,3833,52±0,6230,63±0,2435,85±0,68
V36,16±0,4235,58±0,5029,79±0,1434,62±0,39
VI33,84±0,5934,84±0,6931,72±0,1733,45±0,59
Дані таблиці вказують на те, що важчу задню частину напівтуші мали підсвинки IV групи і перевищували за цим показником тварин контрольної групи на 2,1%, хоча достовірної різниці виявлено не було.
Також високий відсоток окосту в туші спостерігався у поєднань УМЧВБФ (III група) і УМЧП (Vгрупа), відповідно 35,20 і 34,62%. Щодо вмісту в напівтуші середньої частини, то найбільшою вона була у підсвинків контрольної (31,95%) і найменшою у тварин V дослідної групи (29,79%). Найвищий відсоток передньої частини зафіксовано у свиней V дослідної групи - 35,58%, що на 1,3% більше порівняно з аналогами контрольної групи.
Аналіз морфологічного складу туш піддослідного молодняку (табл. 8) дає підставу зробити висновок, що схрещування позитивно вплинуло на підвищення мясних якостей. Так, найбільший вихід мяса був у тушах забитих свиней V групи (УМЧП) - 61,59 %, а найнижчий у ІІ групи (УМЧВБУ) - 55,63%. В свою чергу показники вмісту сала в тушах свиней цих груп розмістилися в обернено пропорційному порядку. Досить високий вихід мяса спостерігався у чистопородного поєднання УМЧУМ (58,69%), що свідчить про високі мясні якості свиней української мясної породи.
Таблиця 8
Морфологічний склад туш піддослідного молодняку, % (M±m).
ГрупиМясоСалоКісткиСпіввідношення мясо : сало.
I58,69±0,2128,95±0,7012,36±0,492,03
II55,63±0,5832,77±0,4011,61±0,18 1,69
III57,74±0,4729,16±0,7113,10±0,241,98
IV58,36±0,1729,10±0,7812,55±0,602,00
V61,59±0,2927,51±0,6410,90±0,352,23
VI58,87±0,8628,71±1,1612,43±0,312,05
Дослідженнями встановлено, що майже всі непрямі показники мясності позитивно корелюють з виходом мяса в туші, особливо тісний кореляційний звязок спостерігається у чистопородних тварин і помісей VI групи.
Матеріал, представлений в табл. 9, характеризує рівень кореляційних залежностей між показниками мясної продуктивності піддослідних тварин. Як бачимо товщина шпику негативно корелює з площею „мязового вічка“ ( r = -0,17) і виходом передьої частини туші (r = -0,45). В свою чергу забійний вихід має позитивну залежність між площею „мязового вічка“ (r = 0,36) і долею задньої частини напівтуші (r = 0,86). Площа „мязового вічка“ тісно корелює з виходом мяса у туші (r = 0,77) і виходом задньої частини туші (r = 0,51) і негативно - з виходом сала (r = -0,81). Довжина півтуші позитивно повязана з виходом середньої частини туші (r = 0,69) і негативно з виходом передньої (r = -0,23) і задньої частин туші (r = -0,39).
Фізико-хімічні показники якості мяса піддослідних тварин. В наших дослідженнях активна кислотність найдовшого мязу спини через 48 годин після забою у свиней різних поєднань коливалась в межах 5,44-5,55 од. РН, тобто, в усіх групах цей показник знаходився в межах норми. Найвища кислотність зафіксована у мясі свиней V групи, що на 2,2% вище порівняно з контролем. В свою чергу найнижчою кислотністю характеризувалась мязова тканина тварин IV групи - 5,40 од. РН. Показник ніжності мяса в середньому у тварин всіх груп становив 6,79 с. Більш ніжне мясо було у підсвинків І і IV групи, тоді як, в інших групах тривалість перерізання мязових волокон була дещо вища (різниця не вірогідна), а показники ніжності мяса знаходились в межах норми. Кращі показники вологоутримуючої здатності мяса мали свині І і V груп (62,15 і 59,65%). Їх мясо мало і найменші втрати при термічній обробці. Підсвинки решти груп відзначались дещо іншими показниками гідратаційної здатності мяса, які коливались в межах
Таблиця 9
Кореляційна залежність між показниками мясної продуктивності піддослідних тварин.
Показники Товщина шпикуЗабійний вихідПлоща мязового вічка“Вихід у туші Довжина півтушіВихід частин туші
53,90-59,15%. Враховуючи все вище зазначене, можна зробити висновок, що використання кнурів різних генотипів не спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у помісних тварин.
Хімічний аналіз мязової тканини. Результати наших досліджень свідчать, що хімічний склад найдовшого мяза спини залежить від генотипу кожного з поєднань. Так, за вмістом протеїну в мясі, кращими були тварини I, III і VI груп, що склало відповідно 21,1; 20,4 і 19,8%.
Дещо підвищена кількість жиру в мясі спостерігалась у поєднаннях, де були використані кнури порід велика біла української і французької селекції та породи дюрок.
Вони перевершували контрольну групу на 1,79; 1,41; 1,03%. Особливе значення має вміст у мязовій тканині кальцію і фосфору. Отриманні результати свідчать, що співвідношення кальцію і фосфору в мясі свиней різних генотипів відповідало фізіологічній нормі і було на рівні 1:1,9 і 1:3,0.
Гематологічні дослідження. Концентрація загального білку в сироватці крові підсвинків усіх досліджуваних груп була практично однаковою і коливалась в межах 69,41-75,52 г/л.
Дещо більша його концентрація відмічена у контрольній групі, що на 4,8-8,7% вище ніж у дослідних групах, але ця різниця статистично невірогідна. Концентрація альбумінів знаходилась в межах фізіологічної норми - 40-55 %, що свідчить про практично однаковий перебіг обмінних процесів в організмі всіх порівнюваних груп тварин.
Аналізуючи складові компоненти глобулінів, слід відмітити, що за вмістом ?-глобулінів перевагу мала IV дослідна група, що на 14,8% більше, ніж у контрольній групі.
Щодо вмісту ?-глобулінів, то найвища їх концентрація містилась у свиней ІІ дослідної групи і була на рівні 17,46% (Р<0,01). За вмістом в сироватці крові ?-глобулінів всі дослідні групи, крім IV і V, переважали за цим показником контрольну, що характеризує підвищену резистентність тварин цих поєднань.
Показник вмісту загальних ліпідів у сироватці крові в VI і II групах був найвищий, відповідно 4,56 і 4,88 ммоль/л, в свою чергу підвищений вміст холестерину спостерігався в сироватці крові молодняку свиней, одержаного від поєднання УМЧВБУ (ІІ група), УМЧВБФ (ІІІ група) і УМЧД (IV група). В цілому ж вивчені нами біохімічні показники крові свиней різних генотипів знаходилися у межах фізіологічної норми і не мали суттєвого впливу на формування господарсько-корисних ознак свиней.
Економічна ефективність відгодівлі чистопородних і помісних свиней. На підставі отриманих результатів контрольної відгодівлі та вирощування піддослідних тварин, були проведені розрахунки деяких економічних показників.
Найбільшу кількість чистого прибутку на одну тварину отримано від поєднання свиноматок української мясної породи з кнурами породи дюрок, відповідно, 13,21 грн.; дещо нижчим цей показник був у помісей з кнурами великої білої породи французької селекції - 12,55 грн. Фактично в ході вирощування та відгодівлі тварин було додатково отримано 1641,10 грн. прибутку.
Одним з основних економічних показників ефективності відгодівлі є рівень рентабельності виробництва. Якщо при чистопородному розведенні він складав 34,33%, то при використанні схрещування цей рівень збільшився до 37,27%.Результати проведених науково-господарських досліджень з вивчення ефективності використання свиноматок української мясної породи в якості материнської форми дають підставу зробити наступні висновки: 1. Встановлено ефективність використання свиноматок української мясної породи в якості материнської форми при схрещуванні з кнурами різних порід: велика біла української і французької селекції, дюрок, пєтрен і ландрас.
2. Найкращими репродуктивними якостями відзначались свиноматки, спаровані з кнурами великої білої породи української селекції, дещо нижчими дюрок і ландрас. Так, за багатоплідністю і молочністю, свиноматки поєднання УМХВБУ і УМХД перевершували тварин контрольної групи на 0,9 і 0,7 поросяти і за молочністю на 14,5 і 11,5% (Р<0,05). За масою гнізда при відлученні, найкращими виявились матки УМ породи, покриті кнурами ВБУ і Л, відповідно 191,31 і 187,74 кг.
3. Найбільш високою інтенсивністю формування характеризувались свині контрольної групи, які перевершували тварин дослідних груп за цим показником на 5 - 29%. Підсвинки з цієї ж групи на рівні з помісями УМЧВБУ, УМЧД, УМЧЛ мали найбільшу напругу росту, при цьому їм поступались тільки тварини поєднань УМЧВБФ і УМЧП , відповідно на 4 і 19%. За рівномірністю росту всі свині дослідних груп перевершували контрольну, при цьому найкращим цей показник виявився у підсвинків поєднання УМЧВБФ, що на 5% вище контрольної групи (Р<0,001).
4. Поєднання свиноматок УМ з кнурами ВБФ, Д, П та Л сприяло зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення мясних форм, з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку його задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та мясності.
5. Найкращими відгодівельними якостями і зокрема, найвищим середньодобовим приростом, характеризувались тварини поєднання УМХВБФ та УМХД (618 і 621 г). Вони досягли живої маси 100 кг на 6 днів раніше підсвинків контрольної групи. Тварини поєднань УМХЛ та УМХВБУ мали середньодобові прирости відповідно 604 і 607 г і на 3-4 дні коротший період відгодівлі - порівняно з контрольною групою. Поєднання, де були використані кнури породи пєтрен, не відрізнялись високими відгодівельними якостями і знаходились на рівні чистопородних тварин УМ породи.
6. Максимальний забійний вихід спостерігався у помісей поєднань УМХВБФ і УМХП (73,73 і 73,50%), що на 4,97-5,29% більше, ніж у тварин контрольної групи. В цих же групах тварин відмічалася і найбільша маса задньої третини напівтуші (12,47 і 12,52 кг). Щодо площі „мязового вічка“, то найбільшою вона була у ровесників УМХП - 37,92 см.
7. За більшістю ознак, які характеризують мясність тварин, перевага була на боці свиней поєднань УМХВБФ і УМХП. Найвищим виходом мяса характеризувалися помісні тварини від поєднання УМХП - 61,59%, вони перевершували контрольну групу на 2,90%. Для цієї групи характерне оптимальне співвідношення мяса і сала. Найбільший вихід сала зафіксовано у поєднання УМХВБУ - 32,77%
8. Вивчення фізико-хімічних властивостей мяса і сала показало, що поєднання кнурів різних генотипів із свиноматками УМ породи суттєво не вплинуло на якість продуктів забою помісних тварин. При цьому показники РН, ніжності та вологоутримуючої здатності мяса відповідали вимогам продукції високої якості.
9. Дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності тварин до того чи іншого поєднання, знаходились у межах фізіологічної норми і тільки в окремих випадках спостерігались незначні коливання. За вмістом ?-глобулінів у сироватці крові перевагу мали свині поєднання УМХД, які на 14,8% переважали представників контрольної групи. Найвища концентрація ?-глобулінів містилась у тварин поєднання УМХВБУ і була на рівні 17,46%, (Р<0,01). Підвищений рівень холестерину відмічено у молодняку свиней, одержаного від поєднання УМЧВБУ, УМЧВБФ і УМЧД.
10. При поєднанні свиноматок УМ з кнурами Д і ВБФ, за рахунок покращення відгодівельних якостей, можна додатково отримати 13,21 і 12,55 грн. чистого прибутку на одну голову. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1641,10 грн. прибутку, при чому рівень рентабельності коливався в межах 34,33 і 37,27%.
Пропозиції виробництву: 1. Використовувати свиноматок української мясної породи в якості материнської форми в поєднаннях з кнурами різних генотипів.
2. Для одержання помісного молодняку з підвищеними мясними якостями доцільно використовувати поєднання свиноматок української мясної породи з кнурами великої білої французької селекції, дюрок та пєтрен.
Список литературы
1. Онищенко А. О. Відтворні якості свиноматок української мясної породи при чистопорідному розведенні та схрещуванні / А. О. Онищенко // Тваринництво України. - 2006. - № 3 - С.15 - 16.
2. Онищенко А. О. Фізико-хімічний склад мяса у свиней різних генотипів / А. О. Онищенко // Тваринництво України - 2006. - № 7. - С. 17-19.
3. Онищенко А. О. Лінійні показники чистопородного і помісного молодняку / А. О. Онищенко // Вісник Полтавської Державної аграрної академії. - 2006. - № 1. - С.154 - 156.
4. Онищенко А. О. Порівняльне вивчення відгодівельних та мясних якостей свиней різних генотипів / А. О. Онищенко // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2006. - № 3. (35) - С.103.
5. Онищенко А. А. Интерьерные показатели продуктивности чистопородных и гибридных свиней / А. А. Онищенко, А. А. Манько // Современные проблемы интенсификации производства свинины: междунар. науч.-прак. конф... по 2007 г. : сборник научных трудов ТОМ 1. - Ульяновск, 2007. - С. 313.