Вивчення та можливості лікування гелікобактеріозу у родинах хворих з ураженням гастродуоденальної зони - Автореферат

бесплатно 0
4.5 193
Розгляд епідеміологічної частоти інфікування гастродуоденальної зони. Динаміка розповсюдження гелікобактеріозу на родичів хворого носія інфекції. Оцінка ефективності комплексної терапії гелікобактеріозу. Аналіз результатів серологічного контролю.


Аннотация к работе
У зарубіжній та вітчизняній літературі існують поодинокі дані стосовно інфікованості Нр членів сімей, що проживають разом з хворим з патологією гастродуоденальної зони, який може бути джерелом даної інфекції (B. Відкритим залишається питання підбору оптимальної неінвазивної методики діагностики Нр інфекції, яка могла б служити для віддаленого контролю за ерадикацією, враховуючи можливість раннього реінфікування у родинах (J.S. Не розроблено чітких показів і суперечливими залишаються підходи щодо тактики лікування дорослих асимптомних інфікованих членів подружжя, а також дітей, що проживають у родинах з хворим на гелікобактеріоз (П.Л. Це доводить актуальність дослідження інфікованості Нр та захворюваності гастродуоденальної зони осіб, що проживають разом з хворим на ВДПК та ХПГ, можливостей проведення ерадикації у родинах, здається також надзвичайно важливим визначення зрушень у показниках мікрофлори, що визначають роль імунопатологічних зрушень та їх взаємозалежності при даній патології, обґрунтовуючи доцільність їх корекції та пошуку нових ефективних методів лікування (А.А. На фоні детального загально-клінічного обстеження хворих та членів їх родин нами використовувалися як інвазивні методи діагностики гелікобактеріозу (цитологічний - мікроскопія мазків-відбитків - та гістологічний, дослідження препаратів гастробіоптатів, отриманих під час ендоскопії, а також біохімічне тестування за допомогою CLO-тесту), так і неінвазивні (імуноферментний аналіз для визначення титру специфічних антигелікобактерних Ig G та метод тривалого динамічного моніторингу титрів специфічних анти-Нр антитіл), методи внутрішньо-шлункової РН-метрії та дослідження показників мікробіоценозу товстого кишечника.Найбільше хворих на ВДПК і на ХПГ припадало на віковий проміжок від 40 до 59 років (близько Ѕ від загальної кількості у обох групах), дещо менше - на вік від 15 до 29 років (близько ј від загальної кількості у обох групах). Аналізуючи дані щодо тривалості захворювань, встановлено, що переважна більшість хворих на ВДПК (2/5 загальної кількості у групі) хворіла впродовж 1-5 років, більш тривалий термін (від 6-10 років, а також понад 10 років) хворіли особи, що складали відповідно по 1/5 загальної групи. Що стосується групи хворих на ХПГ, більшість (близько половини) пацієнтів хворіли протягом 1-5 років, а 1/3 групи було представлено пацієнтами, у яких дане захворювання почалося понад 10 років тому. З дослідження було виключено пацієнтів, у яких було діагностовано пенетруючу, перфоративну виразку, виразку, що кровоточить, хронічний атрофічний гастрит, ахлоргідрію, відсутню інфікованість Нр, супутні захворювання центральної нервової системи, серцево-судинної системи в стадії декомпенсації, а також осіб, що отримували стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби, цитостатики та імуномодулятори, лікувалися антибактеріальними препаратами протягом 6 місяців, хворих віком старше 55 років і тих, чиї родичі відмовилися від обстеження на предмет інфікування Нр. З подальшого дослідження було виключено членів родин, у яких було виявлено супутні захворювання центральної нервової системи, серцево-судинної системи в стадії декомпенсації, а також осіб, що отримували стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби, цитостатики та імуномодулятори, лікувалися антибактеріальними препаратами протягом 6 місяців, дітей віком менше 5 років і осіб старше 55 років.Високий рівень інфікованості Helicobacter pylori було встановлено не лише у хворих на виразку дванадцятипалої кишки та хронічний поверхневий гастрит, але й в членів їх родин, причому у більшості інфікованих родичів на даний момент чи в минулому було виявлено захворювання гастродуоденальної зони, це зумовлювало доцільність призначення одночасної ерадикаційної терапії хворих і інфікованих членів родин і дозволило досягти достовірно вищого ефекту ерадикації та зменшення частоти ранньої реінфекції (оцінених при тривалому динамічному спостереженні за клініко-лабораторними показниками протягом року); Серед членів родин, що проживали разом з хворим на виразку дванадцятипалої кишки та хронічний поверхневий гастрит, показник інфікованості Helicobacter pylori дорівнював 83% і вдвічі перевищував цей показник у контрольній групі здорових осіб з необтяженим родинним анамнезом, причому у 60% інфікованих родичів на даний момент чи в минулому було виявлено захворювання гастродуоденальної зони (в 9% членів обстежених родин - виразку дванадцятипалої кишки, а в 51% родичів - хронічний поверхневий гастрит).

План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
1. Високий рівень інфікованості Helicobacter pylori було встановлено не лише у хворих на виразку дванадцятипалої кишки та хронічний поверхневий гастрит, але й в членів їх родин, причому у більшості інфікованих родичів на даний момент чи в минулому було виявлено захворювання гастродуоденальної зони, це зумовлювало доцільність призначення одночасної ерадикаційної терапії хворих і інфікованих членів родин і дозволило досягти достовірно вищого ефекту ерадикації та зменшення частоти ранньої реінфекції (оцінених при тривалому динамічному спостереженні за клініко-лабораторними показниками протягом року);

2. Серед членів родин, що проживали разом з хворим на виразку дванадцятипалої кишки та хронічний поверхневий гастрит, показник інфікованості Helicobacter pylori дорівнював 83% і вдвічі перевищував цей показник у контрольній групі здорових осіб з необтяженим родинним анамнезом, причому у 60% інфікованих родичів на даний момент чи в минулому було виявлено захворювання гастродуоденальної зони (в 9% членів обстежених родин - виразку дванадцятипалої кишки, а в 51% родичів - хронічний поверхневий гастрит). Встановлено достовірний взаємозвязок між тривалістю сумісного проживання членів родин з хворим та інфікованістю Helicobacter pylori, а також наявністю в них захворювання гастродуоденальної зони, асоційованого з цією інфекцією;

3. Застосування антигелікобактерної схеми, що включала омепразол, аугментин та ципрофлоксацин дозволило досягти успішної ерадикації у 76,2% випадків, але водночас нами достовірно частіше в порівнянні традиційною схемою тритерапії відмічалися такі побічні ефекти, як блювання та фотодерматит, отже цю схему доцільно кваліфікувати як резервну (при виявленні штамів бактерії, резистентних до препаратів класичної методики тритерапії, у курців, а також у тому випадку, коли у минулому вже використовувалися компоненти загальноприйнятої методики);

4. Взаємозвязок результатів оцінки ефективності лікування, одержаних за допомогою інвазивних методів (гістологічного дослідження гастробіоптатів з бактеріоскопією, CLO-тесту), та показниками серологічного моніторингу антигелікобактерних Ig G протягом 1 року дозволяє використовувати останній як альтернативний метод віддаленого контролю за ерадикацією та реінфікуванням Helicobacter pylori. Згідно даних серологічного моніторингу антигелікобактерних антитіл Ig G у осіб, чиї родичі залишалися інфікованими, реінфікування протягом року після проведення ерадикації в них відбувається достовірно частіше (р < 0,05), ніж у групі пацієнтів, пролікованих одночасно з зараженими членами родин;

5. Одночасне лікування всіх інфікованих Нр членів родин разом з хворим на виразку дванадцятипалої кишки чи хронічний поверхневий гастрит дозволило досягти успішної ерадикації у достовірно вищого відсотку осіб (р < 0,05) як за даними інвазивних, так і неінвазивних методів оцінки ефективності ерадикації;

6. При дослідженні показників мікробіоценозу товстого кишечника встановлено достовірне зменшення кількості факультативних анаеробів як у хворих з ураженням гастродуоденальної зони, так і у асимптомних членів родин - на відміну від неінфікованих Helicobacter pylori хворих на невиразкову диспепсію.

Список литературы
епідеміологічний інфікування гелікобактеріоз

1. Колесник П.О. Ураженість гелікобактеріозом у родинах - можливий наслідок сумісного проживання з хворим з патологією гастродуоденальної зони. // Науковий вісник УЖДУ. - 2001. - №16. - С. 129-132.

2. Колесник П.О., Чопей І.В. Сучасні аспекти сімейного гелікобактеріозу. // Науковий вісник УЖДУ. Серія “Медицина”. - 1999. - №7. - С. 142-144. Здобувач самостійно проводив літературний пошук по темі публікації, підготував статтю до друку.

3. Сучасні погляди на епідеміологію інфекції Helicobacter pylori / І.В. Чопей, П.О. Колесник, В.М. Кузьмик, І.С. Русин. // Сучасні інфекції. - 2000. - №4. - С. 65-69. Здобувач самостійно проводив літературний пошук по темі публікації, підготував статтю до друку.

4. Психологічні розлади в практиці сімейного лікаря / М. Дью, М.І. Товт-Коршинська, А.В. Ілько, П.П. Бігорі, П.О. Колесник / Під ред. І.В. Чопея. - Ужгород, 2000. - 175 С. Здобувач самостійно проводив літературний пошук та підготовку матеріалів розділу монографії до друку. У розділі використані матеріали власних досліджень психологічного статусу осіб чоловічої статі у звязку зі ступенем сприйняття психологічного впливу.

5. Оцінка мікробного біоценозу шлунково-кишкового тракту у родинах хворих, інфікованих Helicobacter pylori / І.В. Чопей, П.О. Колесник, І.С. Русин, Р.Й. Гріщенко // Лабораторна діагностика. - 2001. - №2. - С. 35-39. Здобувачем проведений підбір, клінічне обстеження та інтерпретація результатів мікробіологічного дослідження тематичних хворих та членів їх родин. Здійснена статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку.

6. Вивчення інфікованості Helicobacter pylori у хворих з пептичною виразкою та хронічним гастритом типу В та членів їх родин / П.О. Колесник, І.В. Чопей, В.М. Кузьмик, В.І. Книшов, В.П. Гарчар // Науковий вісник УЖДУ. Серія “Медицина”. - 2000. - №11. - С. 145-147. Здобувач самостійно проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження дослідження тематичних хворих та членів їх родин. Самостійно здійснено статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку.

7. Вивчення ураженості гелікобактеріозом родин хворих з патологією гастродуоденальної зони та можливості використання методу імуноферментного аналізу / І.В. Чопей, П.О.Колесник, В.М. Кузьмик, С. І. Дрозд. // Лабораторна діагностика. - 2000. - №4. - С. 17-21. Здобувач самостійно проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження та лікування тематичних хворих та членів їх родин. Самостійно проведена статистична обробка результатів проведеного лікування, аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку.

8. Серологічний моніторинг антигелікобактерних антитіл - альтернативний метод контролю ефективності ерадикації / П.О. Колесник, І.В. Чопей, В.І. Книшев, Л.М. Вовканець, В.М. Кузьмик, К.О. Петросов. // Науковий вісник УЖДУ. Серія “Медицина”. - 2001. - №16. - С. 119-126. Здобувач самостійно проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження та лікування тематичних хворих та членів їх родин. Самостійно проведена статистична обробка результатів проведеного лікування, аналіз отриманих даних, підготовку статті до друку.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?