Короткострокові валові, постійні і змінні витрати. Закон спадної віддачі. Роль граничних і середніх витрат при виборі підприємством обсягу виробництва. Поняття точки беззбитковості. Трудова теорія вартості. Складові змінних витрат випуску продукції.
Аннотация к работе
Більшість економістів користуються положенням про те, що люди роблять здебільшого раціональний вибір, систематично зіставляючи рівень задоволення потреб з тими «жертвами», які вони мають принести. Таким чином, вважається що і підприємства систематично намагаються зважувати доходи і видатки, щоб максималізувати свій прибуток. В економічній теорії існують різні підходи до визначення категорії «вартість». Це означає, що економічні витрати, або альтернативна вартість, будь-якого ресурсу дорівнюють його вартості, або цінності, за найкращого з усіх можливих варіантів його використання. Витрати, які підприємство або галузь несе в процесі виробництва певного обсягу продукції, залежать від можливості зміни кількості зайнятих ресурсів.Валові (загальні) витрати (ВВ) на виробництві будь - якого товару складаються із двох компонентів: постійних витрат (ПВ), величина яких не залежить від обсягу випуску продукції, і змінних витрат (ЗВ), величина яких змінюється разом з обсягом випуску продукції. Змінні витрати включають видатки на заробітну плату і сировину - вони зростають у міру зростання випуску продукції. Постійні витрати можуть коригуватися у довгостроковому періоді, але вони не змінюються із зміною випуску продукції в короткостроковому періоді (ці витрати оплачуються навіть тоді, коли продукція зовсім не випускається). Щоб вирішити, скільки випускати продукції, керівникам підприємства необхідно знати, як зростуть змінні витрати із зміною випуску продукції. Для цього слід визначити деякі додаткові критерії вимірювання витрат.Оскільки постійні витрати не міняються із зміною обсягу випуску продукції підприємства, то граничні витрати визначаються зростанням лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції, що виражається за допомогою формули: ГВ = ? ЗВ / ? Об Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю. Валові витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які не міняються, коли міняється обсяг випуску продукції. Оскільки постійні витрати не змінюються, то середні постійні витрати знижуються в міру збільшення обсягу випуску продукції. У цілому середні валові витрати являють собою витрати на виробництво одиниці продукції.Зміщення кривих витрат відбувається під впливом змін у цінах на ресурси або технології. Застосування більш ефективної технології виробництва знижує показники витрат і зміщує криві витрат вниз.Змінні витрати безпосередньо залежать від обєму виробництва продукції. Так, за наявності безробіття і знаходженні на ринку праці робітників відповідної кваліфікації легко збільшити обєм виробництва за рахунок маси живої праці. Так, приріст обєму продукції (наприклад, у виробництві меблів за індивідуальним замовленням) можна легко отримати шляхом залучення додаткових робітників. Але складається зовсім інакша ситуація коли необхідно розширити виробничі потужності, площі виробничих приміщень і т. п. Поки граничні витрати менші середніх витрат, має місце зменшення середніх витрат, яке буде продовжуватись до тих пір, поки останній приріст граничних витрат буде меншим, за всі попередні.
План
План
Вступ
1. Короткострокові валові, постійні і змінні витрати
2. Середні та граничні короткострокові витрати
3. Криві короткострокових витрат виробництва
Висновок
Література
Вывод
Змінні витрати безпосередньо залежать від обєму виробництва продукції. Різні складові змінних витрат по різному впливають на їх загальну величину. Так, за наявності безробіття і знаходженні на ринку праці робітників відповідної кваліфікації легко збільшити обєм виробництва за рахунок маси живої праці. Подібна ситуація може мати місце при використанні додаткових ресурсів сировини або енергії. Звичайно, що при цьому необхідно враховувати специфіку виробництва. Так, приріст обєму продукції (наприклад, у виробництві меблів за індивідуальним замовленням) можна легко отримати шляхом залучення додаткових робітників. Але складається зовсім інакша ситуація коли необхідно розширити виробничі потужності, площі виробничих приміщень і т. п. Тут необхідний час вимірюється місяцями, а іноді, в важкому машинобудуванні або металургії - роками.
Із цього випливає, що при економічному аналізі необхідно розрізняти короткостроковий і довгострокові періоди. З точки зору економіки, різниця між ними складається з можливості зміни виробничих потужностей. В межах короткострокового періоду не можливо ввести в роботу нові виробничі потужності, але можливо підвищити ступінь їх використання. В межах довгострокового періоду можна розширити виробничі потужності. Звичайно, рамки цих періодів для різних виробництв різні. Розподіл на два періоди має велике значення під час визначення стратегії і тактики фірми для максимізації прибутку.
Для діяльності фірми вирішальними є наступні моменти. Поки граничні витрати менші середніх витрат, має місце зменшення середніх витрат, яке буде продовжуватись до тих пір, поки останній приріст граничних витрат буде меншим, за всі попередні. В точці, де перетинаються криві граничних витрат (ГВ) і середніх витрат (СВ), має місце мінімум середніх витрат (СВ). З права від цієї точки валові витрати починають зростати. Звідси випливає, що в цій точці ринкова ціна рівна середнім валовим витратам. Ця точка називається точкою беззбитковості, тобто критичного обєму виробництва. При падінні ринкової ціни нижче цієї точки підприємці почнуть покидати галузь (або дане виробництво). Продовжувати працювати за таких умов можна, якщо перехід на випуск іншої продукції повязаний з більшим ризиком або аналіз перспектив дозволяє зробити висновок про можливість за короткий час підвищення ціни на продукцію в силу зростання попиту або погіршення становища конкурентів.
Значно гірше положення фірми, якщо вона опинилась в точці, де продажна ціна рівна тільки змінним витратам. В цьому випадку продаж продукції не дозволяє вимістити всі витрати на її виробництво. Керівництву фірми не залишається нічого іншого, як припинити виробництво даної продукції. Не виключений при цьому варіант оголошення фірми банкрутом.
Список литературы
1. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 481 с.