Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства - Курсовая работа

У цих умовах керівники підприємств, вивчаючи і формуючи те, що називається цивілізованою формою ринкових відносин, стають своєрідними “архітекторами “розвитку нових господарських звязків і методів здійснення господарської діяльності. В таких умовах розвитку економіки в країнах колишнього радянського союзу, все більше і більше зростає роль витрат підприємства, як невідємної складової виробничого процесу, що в свою чергу вимагає повного переосмислення теорії виробництва починаючи від вхідних ресурсів і закінчуючи кінцевим продуктом, готовим для продажу. У ринковій економіці виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва в натуральному вигляді отримують вартісну оцінку і перетворюються на витрати виробництва.Підприємство (фірма) - це організація, яка формується і управляється з метою отримання максимального прибутку для її власників шляхом виробництва благ для продажу на ринку. Закон України “Про підприємство в Україні” дає таке визначення підприємства: „Підприємство - самостійний господарюючий статутний субєкт, який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну, і комерційну діяльність з метою одержання відповідного доходу (прибутку)". З економічної точки зору підприємство самостійно здійснює виробничу діяльність. Виробництво - це процес використання праці та обладнання, капіталу разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних товарів та надання послуг. Тобто виробництво можна розглядати як продуктивну систему.Виробнича функція підприємства задає максимальний обсяг випуску продукції, який воно може виготовити за умови використання будь-якого заданого набору ресурсів. Виробнича функція - функція, незалежні змінні, якої набувають значення обсягів ресурсів, які використовуються для виробництва продукції (фактори виробництва), а залежною змінною є значення обсягу виробленої продукції найбільш поширеними є виробнича функція з двома змінними ресурсами: працею L і капіталом К: Q = f (К,L) (1.1) IMG_9cbe2024-8f71-48ca-9f37-e28ad1f1f9c2 і IMG_1303b070-dcd6-483d-bbe2-39d6c839e9f7 степеневої виробничої функції є показниками (коефіцієнтами) еластичності випуску продукції відповідних факторів виробництва: в тому випадку, коли IMG_55a20820-a602-4fd4-9a2f-5f70dae0b3e6 З огляду на можливості підприємства змінювати обсяги використання ресурсів у процесі виробництва, діяльність його як мікросистеми досліджують протягом певних періодів часу: миттєвого - період виробництва, протягом якого жодний фактор не може бути змінений; короткострокового - період у виробничій діяльності підприємства, протягом якого один із факторів розглядається як змінний (наприклад, праця), ін. Крім того, використовується показник середнього продукту - сукупного продукту фірми з розрахунку на одиницю змінного фактора виробництва.Однофакторну модель використовують у короткостроковому періоді, коли змінним є тільки один ресурс, а останні лишаються незмінними. І в цьому випадку виробнича функція характеризує залежність обсягу випуску продукції від зміни цього фактора (наприклад, праці). Отже, спробуємо розглянути залежність показників сукупного (ТР), середнього (АР) та граничного (МР) продуктів від змінного фактора на прикладі їх графіків (Рис. Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням змінного фактора Х і досягає у точці А найбільшого значення, потім збільшення припиняється.Перш за все, варто зазначити, що двофакторна (як і багатофакторна) виробнича функція застосовується підприємством у довгостроковому періоді, оскільки у довгостроковому періоді змінюється не тільки кількість праці, що використовується у виробництві, а і кількість капіталу. Двофакторна виробнича функція, або ізокванта варіація факторів виробництва, моделює виробничий процес, в якому змінним є обсяг використання двох факторів виробництва. Чим більша кількість ресурсів, що використовуються у виробництві, тим більшим є обсяг самого виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта. Карта ізоквант - сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції.Багатофакторна модель дає змогу зясувати залежність обсягу виробництва від двох і більше змінних факторів і зробити відповідний аналіз. Для розуміння суті процесу виробництва необхідно також ознайомитись з таким поняттям як ефект масштабу. Справа в тому, що в довгостроковому періоді крива середніх витрат носить V-подібний характер, тобто додаткові капітальні витрати призводять до зниження витрат на одиницю продукції. Після досягнення певного обсягу виробництва настає момент, коли подальше збільшення масштабу виробництва призведе до зростання середніх валових витрат.Ізокостою називається лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад, праці та капіталу). Наприклад, якщо ТС - сума грошей, яку витрачає виробник на придбання факторів праці і капіталу за цінами PL і PK,, то рівняння ізокости має такий вигляд: (1.5) Усі поєднання праці ф капіталу, я

Зміст конкуренція ринковий поведінка короткостроковий рівновага

Вступ

Розділ 1. Основи виробництва

1.1 Підприємство як виробничо-ринкова система

1.2 Параметри підприємства як мікроекономічної моделі

1.3 Однофакторна виробнича функція

1.4 Двофакторна виробнича функція

1.5 Багатофакторна виробнича функція

1.6 Оптимум або рівновага виробника

Розділ 2. Витрати виробництва

2.1 Витрати виробництва за короткостроковий період

2.2 Витрати в довгостроковому періоді

Розділ 3. Ринок досконалої конкуренції

3.1 Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики

3.2 Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді

3.3 Ефективність ринку досконалої продукції

Розділ 4. Показники економічної діяльності підприємства

4.1 Витрати, дохід і прибуток підприємства малого розміру

4.2 Витрати підприємства середнього розміру в другому короткостроковому періоді

4.3 Витрати великого підприємства в третьому короткостроковому періоді

Висновки

Список використаної літератури