Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов’ян. Особливості, провідні форми і напрямки фізичного виховання у Київській Русі. Фізична підготовка запорізького козацтва.
Аннотация к работе
Останні дослідження археологічної науки свідчать, що в Україні люди жили вже близько 800 тис. років тому. 50 тис. років тому на території України зявляється кремнієва зброя та знаряддя, а приблизно 12-8 тис. років до н.е. було винайдено лук. В добу первіснообщинного ладу було винайдено нові засоби пересування людини: човни (видовбані з дерева), лижі, санчата. В межах трипільських поселень існували культові місця, де відбувалися різноманітні ритуальні дійства з елементами рухливих ігор, забав, змагальних фізичних вправ.Початок раннього залізного віку в Україні був повязаний із виникненням найдавніших великих племінних союзів, таких як Кіммерія та Скіфія. фізичний культура стародавній козацтво Більшість скіфів жили кочовим життям, постійно вели завойовницькі війни, і тому військово-фізична підготовка була невідємною частиною їхнього повсякденного побуту. У звязку із тогочасним військово-політичним становищем у скіфів був неминучий розвиток бойової справи. Геродот зображає скіфів народом хоробрим і войовничим, у якого особливо цінувалися мужність на війні, ненависть до ворогів (Herodot. Майстерне володіння скіфами луком було оцінено багатьма народами, зокрема, стародавні греки запрошували скіфів для навчання стрільбі з луку, скіфські раби-стрільці служили в Афінах в ролі поліцейських.У Північному Причорноморї починаючи з VII ст. до н.е. виникають еллінські поліси, найбільшими серед яких були: Ольвія (поблизу сучасного Миколаєва); Херсонес (в межах сучасного Севастополя); Тіра (в межах сучасного Білгород-Дністровська); міста Боспорського царства: Пантикапей (в межах сучасної Керчі), Горгіппія (в межах сучасної Анапи), Фанагорія (біля сучасного селища Сінне на Таманському півострові), Танаїс (біля сучасної станиці Недвигівської Ростовської області) та ін. Прагнучи бути схожими до своїх богів та з метою виховання здорових боєздатних громадян у будь-якому давньогрецькому полісі повинна була існувати хоча б одна школа фізичного виховання - гімнасій, а у великих містах їх було навіть декілька. За свідченням Павсанія, поселення не могло вважатися містом, якщо у ньому не було гімнасію. Знахідка у цьому гімнасії погруддя Аполлона у вигляді оголеного юнака, дозволяє припустити, що гімнасій у Ольвії, як і у Афінах, був присвячений Аполлону. Латишев, розглядаючи цю знахідку, доводить, що віршований напис було присвячено Гермесу як покровителю ігор, палестр i гімнасіїв та припускає, що на верхній частині даної плити був викарбуваний список переможців у іграх.Вже у V-VI ст. предки українського народу займали майже всю територію сучасної України, від пущ Полісся до Чорного моря і від Карпат до Дону. Давні літописці і мандрівники розповідають про характерні риси життя і поглядів древніх словян, предків українського народу. Серед важких змагань із природою і боротьби із чужими племенами особливого значення набувала фізична сила, загартованість, спритність, Улюбленими заняттями і розвагами наших предків були лови, де не раз доводилося іти із списом на ведмедя або здоганяти і ловити диких коней. Літописець Псевдо-Маврикій наводить дуже цікаві свідчення про вміння древніх словян плавати і про те, що воїни-словяни могли переховуватися тривалий час на дні річки, лежачи з очеретиною в роті. “Словяни - люди відважні і войовничі, і якби не було незгоди серед їх численних племен, то з їхніми силами не міг би боротися жоден народ у світі”, - так характеризує східних словян арабський мандрівник Ібрагім ібн Якуб.Одним із таких древніх ритуалів були “постриги” - перша в житті дитини посадка на коня. В цьому віці в Древній Русі починали навчати грамоти, стрільби із лука, фехтуванню, володінню списом і арканом, їзди верхи, а з дванадцяти років - і військовим хитрощам. Крипякевич, - мусів пізнати всякі роди зброї, різні способи боротьби та лицарських вправ, мусів навчитися кидати списом, стріляти з лука, володіти мечем і шаблею, рубати сокирою, їздити верхи конем, ходити на лови, веслувати, боротися рукопаш. Це були тодішні спорти й підготовка до війни”. Найголовнішими засобами фізичної фізичної підготовки в цей період були різноманітні ігри та фізичні вправи, тісно повязані з трудовою та військовою діяльністю.Козаки стали тією силою, яка впродовж століть пильно стояла на сторожі свободи і гідності України як незалежної, суверенної держави. Козаки були середнього зросту, плечисті, міцні та сильні. Боплана, запорожці в своїй більшості були міцної статури легко переносили голод, холод, спрагу й спеку; у війні невтомні, відважні, хоробрі, або, точніше, дерзновенні і мало дорожать своїм життям. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити три роки в старого козака за чуру. Чура (слуга) робив усяку роботу, а потім, коли навчився від того козака орудувати зброєю і набирав справності в битвах, ставав правдивим козаком і діставав зброю і рушницю, шаблю, спис, лук і стріли.
План
Зміст
1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу
2. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби
3. Розвиток фізичного виховання та спорту в античних державах Північного Причорноморя
4. Значення фізичних вправ у житті стародавніх словян
5. Особливості, провідні форми та напрямки фізичного виховання у Київській Русі
6. Фізична підготовка запорізького козацтва
1. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу