Визначення та систематизація чинників розвитку й функціонування ландшафтів в залежності від їх висотного розташування. Ландшафтознавчий аналіз висотної диференціації натуральних і антропогенних ландшафтів Поділля. Вдосконалення схеми їх районування.
Аннотация к работе
Частково попередній та сучасний досвід оптимізації ландшафтів показує, що врахування їх висотної диференціації є необхідною умовою в розробці різноманітних, особливо регіональних, проектів і схем раціонального природокористування. Зокрема, це стосується висотної диференціації сільськогосподарських та реконструкції, з метою відновлення, лісових ландшафтів, розробки схем контурної організації ландшафтів, оптимізації заповідної мережі тощо. Це й зумовило вибір регіону дослідження - Поділля у межах Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей загальною площею 60,9 тис.км2 (10,1 % території України). Для реалізації мети дослідження були поставлені такі взаємоповязані завдання: - проаналізувати наявні науково-теоретичні напрацювання присвячені дослідженню висотної диференціації ландшафтів, доповнити їх новими методами та прийомами досліджень на прикладі окремого регіону; здійснити ландшафтознавчий аналіз висотної диференціації натуральних і антропогенних ландшафтів Поділля;Слово „висота” трактується більш широко і цим зумовлене вільне використання в географії поняття „висотна” диференціація ландшафтів. У формуванні висотної мезоасиметричної ландшафтної структури окремо взятого регіону провідне значення мають тектоніка, що визначає вертикальний напрям площинної симетрії та атмосферна циркуляція, яка призводить до наявності на різних макросхилах різних зональних типів (підтипів) ландшафтів; На різних абсолютних висотах простежується різна інтенсивність, направленість, енергетика й масштабність процесів які впливають на функціонування ландшафтів, що знайшло своє відображення в ландшафтній структурі регіону. Проте відсутність значних перепадів висот на більшій частині території Подільської височини не призводить до суттєвих змін клімату, тому висотна диференціація ландшафтів проявляється у межах одного зонального типу - лісостепового. Різні за рангом ландшафтні комплекси у залежності від висот, енергетики, місця розташування, характеру, віку, структури, динаміки й функціонування обєднуються у висотно-ландшафтні комплекси (ВЛК).Аналітичний огляд фізико-географічних й ландшафтознавчих напрацювань з досліджуваної проблематики дав можливість зробити такий узагальнюючий висновок: на початку ХХІ ст. детальніше дослідженні особливості горизонтальної диференціації ландшафтів, вертикальної та висотної диференціації природних (натуральних та антропогенних) компонентів - мас земної кори з її поверхневими формами, ґрунтів, приземної атмосфери, рослинності тощо. Дослідження висотної диференціації ландшафтів в подальшому повинно стати невідємною складовою будь-яких ландшафтознавчих досліджень, особливо регіонального рівня. На сучасному етапі розвитку ландшафтної сфери Землі, головні особливості висотної диференціації ландшафтів визначають чотири групи чинників: геолого-геоморфологічні (абсолютна й відносна висоти, крутизна схилів, їх літологічний склад тощо), кліматичні (температура, опади, напрям вітру), гідрологічні (поверхневі й підземні води) й антропогенні (техногенна діяльність людини), а також натуральні й антропогенні процеси зумовлені ними. Особливості проявів висотної диференціації ландшафтів Поділля залежать від: а) масштабу коливань абсолютних і відносних висот (чим більше коливання висот, тим більший таксономічний ранг ландшафтів охоплений висотною диференціацією); б) географічної широти досліджуваного регіону, яка визначає зональний тип висотної диференціації ландшафтів; в) характеру палеогеографічного розвитку; д) енергетики ланшафтоутворюючих процесів; г) експозиційного розташування, що характеризує зволоженість території. При вирішені проблем раціонального природокористування Поділля першочергове значення має врахування висотної диференціації лісових антропогенних ландшафтів (для відновлення натуральної структури ландшафтів та охорони природи) і сільськогосподарських (оптимізація господарського використання регіону) ландшафтів.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Аналітичний огляд фізико-географічних й ландшафтознавчих напрацювань з досліджуваної проблематики дав можливість зробити такий узагальнюючий висновок: на початку ХХІ ст. детальніше дослідженні особливості горизонтальної диференціації ландшафтів, вертикальної та висотної диференціації природних (натуральних та антропогенних) компонентів - мас земної кори з її поверхневими формами, ґрунтів, приземної атмосфери, рослинності тощо. Висотна диференціація ландшафтних комплексів (натуральних й антропогенних) досліджена (є згадки) лише в загальних рисах. Вона не знайшла відображення у наукових розробках, а відповідно й практичних рекомендаціях щодо раціонального природокористування. Дослідження висотної диференціації ландшафтів в подальшому повинно стати невідємною складовою будь-яких ландшафтознавчих досліджень, особливо регіонального рівня.
2. На сучасному етапі розвитку ландшафтної сфери Землі, головні особливості висотної диференціації ландшафтів визначають чотири групи чинників: геолого-геоморфологічні (абсолютна й відносна висоти, крутизна схилів, їх літологічний склад тощо), кліматичні (температура, опади, напрям вітру), гідрологічні (поверхневі й підземні води) й антропогенні (техногенна діяльність людини), а також натуральні й антропогенні процеси зумовлені ними. Провідне ландшафтоутворююче значення мають геолого-геоморфологічні, мікрокліматичні й антропогенні групи чинників, за якими змінюються й інші.
3. Особливості проявів висотної диференціації ландшафтів Поділля залежать від: а) масштабу коливань абсолютних і відносних висот (чим більше коливання висот, тим більший таксономічний ранг ландшафтів охоплений висотною диференціацією); б) географічної широти досліджуваного регіону, яка визначає зональний тип висотної диференціації ландшафтів; в) характеру палеогеографічного розвитку; д) енергетики ланшафтоутворюючих процесів; г) експозиційного розташування, що характеризує зволоженість території. Сучасна висотна диференціація ландшафтних комплексів. Поділля тісно взаємоповязана з палеоландшафтами регіону. У межах Поділля простежується чотири висотно-ландшафтних палеокомплекси: міоцен-ранньопліоценовий, пліоценовий, плейстоценовий, голоценовий.
4. Висотно-ландшафтним комплексам Поділля властива чітко виражена диференціація. Виділено три висотно-ландшафтних рівні: „молодий” акумулятивний - презентований заплавними, надзаплавно-терасовими і дюнними місцевостями; „типовий” акумулятивно-денудаційний - найбільш розповсюджений і представлений схиловими (прирічковими), каньйоноподібними („низькогірними”) та плакорними місцевостями; „старий” денудаційний з нехарактерними, але оригінальними місцевостями: останцево-вододільними, товтровими та горбисто-грядовими. Явище висотної диференціації характерне не лише для натуральних природних компонентів і ландшафтних комплексів, але і антропогенних. Серед антропогенних ландшафтів висотна диференціація найбільш чітко виражена у структурі міських і гірничопромислових ландшафтів (локальний рівень); лісових антропогенних і сільськогосподарських ландшафтів (регіональний рівень). Здебільшого вона проявляється у формуванні нових антропогенних висотно-ландшафтних ярусів. Їх розвиток призведе до поступової заміни натуральних висотно-ландшафтних рівнів і ярусів Поділля антропогенними.
5. У вирішенні загальних і регіональних проблем раціонального природокористування врахування особливостей висотної диференціації сучасних ландшафтів є такою ж необхідністю, як широтної та довготної (провінційної). При цьому особливе значення мають межі представлені екотонами, катенами і перехідними смугами. Їх пізнання й розробка проектів раціонального використання має таке ж важливе значення як і дослідження висотної диференціації ландшафтів загалом.
6. Різноманітність та своєрідність висотно-ландшафтних комплексів необхідно враховувати в практиці природокористування і при розробці заходів направлених на оптимізацію ландшафтно-екологічної ситуації в регіоні. При вирішені проблем раціонального природокористування Поділля першочергове значення має врахування висотної диференціації лісових антропогенних ландшафтів (для відновлення натуральної структури ландшафтів та охорони природи) і сільськогосподарських (оптимізація господарського використання регіону) ландшафтів. Перше стосується трьох висотно-ландшафтних рівнів, друге - переважно „типового”.
7. Створення оптимальної системи природоохоронної мережі Поділля в подальшому неможливе без урахування висотної диференціації ландшафтів. Особливу увагу необхідно звернути на створення заповідних обєктів на „типовому” акумулятивно-денудаційному висотно-ландшафтному рівні, який займає 68% території Поділля, але містить незначну кількість геологічних та гідрологічних заповідних обєктів. Формування мережі природно-заповідних обєктів тут можливе також завдяки заповіданню не лише натуральних, а, здебільшого, антропогенних ландшафтних комплексів.
Список литературы
Монографії та посібники
1. Денисик Г.І., Воловик В.М., Кирилюк Л.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства. - Вінниця: Арбат, 1999. - 150 с.
1. Кирилюк Л.М., Мудрак О.В. Висотна диференціація рівнинних ландшафтів: суть та історія дослідження // Географія і сучасність. - К.: Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова, 1999 - С. 34-39.
2. Кирилюк Л.М. Висотно-ландшафтні рівні і ступені височин півдня Східно-Європейської рівнини // Ландшафти і сучасність. - Київ - Вінниця, 2000. - С. 278-281.
3. Денисик Г.И., Кирилюк Л.М., Хаецкий Г.С., Рябой В.Е. Историко-географические особенности формирования и высотной дифференциации прудов Правобережной Украины // Материалы международной. конференции. посвященной 70-летию Калининградского государственного университета. - Калининград, КГУ. - 1999. - С. 8-10.
4. Кирилюк Л.М. Аналіз перспективних змін у висотній диференціації сільськогосподарських, дорожних та лісових антропогенних ландшафтів Поділля // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. - Вінниця, 2001. - Вип. 1. - С. 93-99.
5. Кирилюк Л.М. Висотна диференціація ландшафтів та районування Поділля // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія - Вінниця, 2002. - Вип. 3. - С. 27-33.
6. Кирилюк Л.М., Висотна диференціація водних антропогенних комплексів Хмельницької області // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. - 2002. - Вип. 4. - С. 62-66.
7. Кирилюк Л.М., Боднар С.В. Особливості висотної диференціації антропогенних ландшафтів „молодого” акумулятивного висотно-ландшафтного рівня Поділля // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. - 2003. - Вип. 6. - С. 94-97.
8. Мудрак О.В., Кирилюк Л.М., Ворона Є.І. Про необхідність створення національного природного парку „Центральне Поділля” // Наук. зап. Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Географія. - 2004. - №2. - С. 226-231.
9. Мудрак О.В., Ворона Є.І. Кирилюк Л.М. Природоохоронні обєкти Вінницької області, характер і особливості їх розподілу у фізико-географічних районах // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. - 2005. - Вип. 10. - С. 90-96.
10. Мудрак О.В., Кирилюк Л.М., Ворона Є.І. Перспективи створення національного природного парку „Подільське Полісся” // Екологічний. Вісник. - 2005. - № 1. - С. 22-25.
11. Яворська О.Г., Кирилюк Л.М. Досвід впровадження просторових елементів екологічної мережі на локальному рівні на прикладі Немирівського району Вінницької області // Науковий вісник Національного аграрного ун-ту. - 2006. - 93. - С. 160-174.
12. Денисик Г.І., Кирилюк Л.М., Чиж О.П., Война І.М. Висотна диференціація рівнинних ландшафтів // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. - 2006. - Вип. 11. - С. 5-12.
Тези
1. Кирилюк Л.М. Екологічне виховання учнів на уроках географії та під час гурткової роботи // Тези доп. міжвуз. конф. „Сучасні проблеми екологічного виховання молоді в педагогічних вузах України”: - Вінниця, 1991. - С. 69-70.
2. Кирилюк Л.М. Висотні рівні та ступені Поділля // Тези наук. конф „Українська геоморфологія: стан і перспективи”. - Львів: Меркатор, 1997. - С. 139-141.
3. Кирилюк Л.М. Врахування висотної диференціації ландшафтів в екологічному вихованні // Мат. Всеукр. наук-практ. конф. „Екологічна освіта та виховання учнівської молоді”. - Камянець-Подільський, 1998. - С. 95.
4. Денисик Г.І., Кирилюк Л.М. Рівні екологічної освіти в національному вихованні // Мат. Всеукр. наук-практ. конф. „Екологічна освіта та виховання учнівської молоді”: - Камянець-Подільський, 1998. - С. 5.
5. Кирилюк Л.М. Природоохоронна мережа Поділля та її висотна диференціація // Тези Другої всеукр. наук.-метод. конф. „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України”. - Чернівці, 2000. - С. 117-118.
6. Кирилюк Л.М., Кирилюк Т.О. Малополіська рівнинна висотно-ландшафтна область // Антропогенна географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ ст. - Вінниця - Воронеж, 2003. - С. 189-191.
7. Денисик Г.І., Кирилюк Л.М. Висотно-ландшафтні комплекси Поділля та їх класифікація // Мат. наук.-практ. конф. „Природничі науки на межі століть”. - Ніжин, 2004. - С. 143-144.