Хімічний склад сировинних матеріалів для виготовлення високоглиноземістих вогнетривів. Способи підготовки маси і пресування виробів на основі андалузиту, кіаніту, силіманіту. Технологія виробництва високоглиноземістих вогнетривів, галузі їх використання.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» (ДВНЗ УДХТУ) Кафедра хімічної технології кераміки та скла Реферат з курсу «Основи наукових досліджень» на тему: Виробництво високоглиноземистих вогнетривів Виконав Студент групи 6-ТК Смирнов В.Ю. Перевірила доцент кафедри ХТКС Науменко С.Ю. Дніпропетровськ 2009 Зміст Вступ 1 Хімічний склад сировинних матеріалів для виготовлення високоглиноземістих вогнетривів 2 Технологія виробництва високоглиноземістих вогнетривів 3 Галузі використання високоглиноземістих вогнетривів Висновок Список використаної літератури ВСТУП Найбільш розповсюдженим видом вогнетривів є алюмосилікатні вогнетриви, що містять у якості головних хімічних компонентів окис алюмінію та двоокис кремнію у різних співвідношеннях. Нижчою межею змісту окису алюмінію в цих вогнетривах прийнято вважати 6 - 10 %, що відповідає 85% кремнезему. Верхня межа, що діє за класифікаціонним стандартом ( ГОСТ 4385 - 68) не встановлена, але при змісті у вогнетривах 96 - 97% Al2O3 і вище їх можна віднести до типу виготовлених з чистих окисів. Серед великої гами алюмосилікатних вогнетривів виділяються високоглиноземісті, що містять від 45 до 90% Al2O3; при більшому змісті глинозему вогнетриви вважаються корундовими. Усі мінерали силіманітової групи відрізняються своїми фізико-хімічними властивостями, у тому числі кристалічною будовою та щільністю. Збільшення змісту плавнів до 4 - 5% значно знижує температуру деформації (на 100 ?С і більше).