Складові компоненти мовно-виражальних засобів. Визначення понять мистецтво, література та інтерпретація. Трагікомічне світобачення Чапліна. Розпис партитури мімічних рухів. Літературознавчий аналіз тексту. Поетичні засоби творів Л. Костенко та О. Вишні.
Аннотация к работе
Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями. Водночас вона є різновидом мистецтва, власне, мистецтвом слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результатом творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер. Секрет інтонації полягає в тому, що за допомогою інтонації мовець може передати настрій, виділити важливе в повідомленні, привернути увагу слухача (слухачів) до певної думки, дати зрозуміти, що висловлювання закінчене або буде продовжене і т. д. Сутність ексцентричного мистецтва полягає в тому, що, в театрі, цирку, кіно, на естраді - це специфічний художній прийом гостро-комедійного і пародійного зображення дійсності, заснований на «навмисному» порушенні логіки і причинно-наслідкових звязків у дії чи події, як би химерному зміщення звичних понять, а також використанні предметів у невластивих їм функціях (наприклад, використання пляшок, каструль, сковорідок, вилок, ложок, відер та іншої господарського начиння в якості музичних інструментів), в результаті чого буденні, звичні дії та життєві явища отримують несподіване переосмислення. Ексцентрика таким чином розкриває світ у його нових якостях і по-своєму бере участь у процесі оновлення «застарілих» (звичних) образів, понять і уявлень, - виходячи з меж звичайного («нормального») і приймаючи часом дуже дивні, безглузді, дивакуваті, смішні, саркастичні і навіть епатажні форми вираження.