Особливості мовного втілення світобачення японців у лексиці, релігійно-філософський та культурологічний контексти її функціонування. Фіксація сприйняття японської мовної картини світу в іншомовних (українських, російських та англійських) текстах.
Аннотация к работе
Отже, існує потреба глибшого вивчення ментальності, культурних традицій, побуту і звичаїв, світоглядних уявлень японців та їхнього відображення в японській мові. Дисертаційне дослідження виконане в межах загальної наукової теми "Актуальні проблеми східної філології класичної та сучасної доби", що розроблялася в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в 2000-2005 рр. (номер державної реєстрації - 02БФ044-01). Увагу зосереджено на тих лексичних одиницях, які визначають специфіку японського мовно-культурного простору порівняно з іншими мовами, передають ключові поняття (концепти) мовної картини світу. Матеріалом дослідження виступають лексикографічні джерела, японська художня література мовою оригіналу, навчальні посібники на японську тематику українською мовою (автори В.С.Гриценко, В.А.Рубель), японська поезія в українських перекладах І.П.Бондаренка, наукові, науково-популярні, публіцистичні тексти про Японію російською мовою (С.А.Арутюнова, Р.С.Васильєвського, А.І.Мамонова, Г.Б.Навлицької, В.В.Овчинникова, В.А.Пронникова і І.Д.Ладанова, М.Т.Федоренка, В.Я.Цвєтова, Є.С.Штейнера), і англійською мовою (Хорі Мотоко, Іде Сатіко, Курода Тосіо, Накамура Хадзіме, Ч.Т.Кіллі, М.Колкутта, Р.Е.Міллера, Й.В.Неуступного, Б.Ортолані та ін.), прозові художні тексти японських авторів у російському перекладі (Акутагава Рюноске, Кавабата Ясунарі, Сайкаку Іхара, Сей-Сьонагон). Мета роботи полягає у виділенні, класифікації та науковому осмисленні семантики й функціонування тих лексичних елементів японської мови, які втілюють специфічні (ідіоетнічні) особливості японської ментальності й культури і є ключовими для японської мовної картини світу.Тому у працях дослідників мови і мислення (О.С.Мельничук, Г.В.Колшанський, В.М.Мигирин та ін.), філософії граматики (О.Єсперсен) не можна оминути тих ідей, які стосуються вираження картини світу в мові. Відбите у мові фольклорно-міфологічне бачення світу порівняно з сучасним раціонально-науковим баченням значною мірою виступає як інша, не співвідносна з сучасною система координат (парадигма), частково збережена з часів архаїчної культури не лише мовою, а й дитячим, поетичним та художнім світосприйняттям. Дослідження міфологічних аспектів архаїчного мислення, проблеми мовної сугестії у звязку з уявленнями про магію слова тощо (М.Я.Марр, С.О.Токарєв, В.М.Топоров, Н.В.Слухай та ін.) створює основу для наукового осягнення процесів генези і становлення мовної картини світу, що особливо актуально для таких суспільств, як японське, де глибоко архаїчні уявлення збережено досі, навіть в умовах постіндустріального інформаційного суспільства, і втілено не тільки в питомій народній релігії (синто), а й в інших галузях духовного життя та матеріальної культури, у багатьох елементах родинної, навчальної, виробничої й загалом суспільної структури. У другому розділі - "Дослідження мовної картини світу як проблема лінгвістичної японістики: лексичний аспект" - вивчено місце студій над проблематикою мовної картини світу в сучасному японознавстві, зокрема українському. Важливими кроками на шляху до такого дослідження, необхідного для якнайповнішого усвідомлення "японського дива" у різних його аспектах (економічному, включаючи побудову стосунків у фірмах та на підприємствах за родинним принципом, соціальному, включаючи збереження сакральної імператорської влади у високорозвиненому інформаційному суспільстві, релігійному, включаючи збереження глибоко архаїчних питомих народних вірувань "язичницького" типу), є студії над окремими аспектами японської мовної картини світу та їхніми лексичними втіленнями.Стан сучасних теоретичних досліджень у галузі відображення картини світу в мові, зокрема лексиці, дозволяє здійснити комплексне вивчення мовного вираження специфіки світобачення японців. Важливим чинником формування картини світу японців (зокрема, мовної картини) виступало міфологічне мислення (міфологізоване світобачення), взагалі характерне для архаїчних періодів усіх суспільств та їхніх культур. Усталенню такого світобачення у японців значною мірою сприяло збереження і закріплення у них аж до нашого часу власної народної (так би мовити, язичницької) міфологічно-релігійної системи - синто ђ_“№(синтоїзму). Ключовими словами картини світу, втіленої в японській мові, виступають chadф ’ѓ“№"мистецтво чайної церемонії", буквально "шлях чаю", gaku Љw"наука, вчення, заняття", омонім Љz"картина, каліграфічний напис", омонім Љу"музика", giri‹`-? "обовязок", "почуття, усвідомлення обовязку", kami ђ_"божество, дух", ki ‹С"душа", "характер", "дух", "свідомість", kokoro?S "серце, душа", matsuri?O‚e "свято", oni ‹S"чорт, злий дух", rei-м"дух", suki ЌD‚«"любов, схильність", tama Ќ°"душа", te Ћи"рука", ten “V"небо", та ін. Утіленням картини світу в японські
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Дослідження дозволяє зробити низку висновків.
1. Стан сучасних теоретичних досліджень у галузі відображення картини світу в мові, зокрема лексиці, дозволяє здійснити комплексне вивчення мовного вираження специфіки світобачення японців.
2. У японській мові на всіх її рівнях (фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному та ін.) відображена картина світу (світосприйняття) носіїв мови. При цьому найбільш яскравим, показовим, прозорим і очевидним рівнем вираження картини світу виступає лексичний рівень.
3. Важливим чинником формування картини світу японців (зокрема, мовної картини) виступало міфологічне мислення (міфологізоване світобачення), взагалі характерне для архаїчних періодів усіх суспільств та їхніх культур. Усталенню такого світобачення у японців значною мірою сприяло збереження і закріплення у них аж до нашого часу власної народної (так би мовити, язичницької) міфологічно-релігійної системи - синто ђ_“№(синтоїзму). Внутрішня форма багатьох давніх і важливих лексичних одиниць японської мови промовисто свідчить про риси міфологічного світосприйняття.
4. Ключовими словами картини світу, втіленої в японській мові, виступають chadф ’ѓ“№"мистецтво чайної церемонії", буквально "шлях чаю", gaku Љw"наука, вчення, заняття", омонім Љz"картина, каліграфічний напис", омонім Љу"музика", giri‹`—? "обовязок", "почуття, усвідомлення обовязку", kami ђ_"божество, дух", ki ‹С"душа", "характер", "дух", "свідомість", kokoro?S "серце, душа", matsuri?O‚e "свято", oni ‹S"чорт, злий дух", rei —м"дух", suki ЌD‚«"любов, схильність", tama Ќ°"душа", te Ћи"рука", ten “V"небо", та ін. Поряд із ними важливими елементами японської мовної картини світу є ті культурні слова-символи, які нині запозичені в різні мови світу як безеквівалентна лексика разом із відповідними культурними реаліями (зокрема, в українську мову запозичені: ікебана, карате, кімоно, саке, соя, сумо, танка, татамі, харакірі, хоку тощо).
5. Утіленням картини світу в японській мові виступає не лише питома лексика, а й запозичення (напр., ten "небо" від кит. tian). Культурно важливі лексеми запозичувалися разом із відповідним комплексом уявлень (напр., конфуціанських або буддійських), котрі на японському ґрунті у процесі освоєння могли зазнавати значної трансформації.
6. Мовним матеріалом, у якому втілюється світобачення японців, є не тільки масив загальних назв (апелятивна лексика), а і власні назви різних класів (ономастична лексика). Особливо яскравим вираженням картини світу відзначаються найменування божеств (теоніми) і територіальні назви (топоніми).
7. Лексичні японізми широко використовуються в українськомовних текстах різної тематики і жанрів - не лише наукових і науково-популярних, а й публіцистистичних, навчальних та ін. Дослідження такої лексики та її функціонування в іншомовних (українськомовних та інших) текстах сприяє вивченню японської мови та культури, дозволяє поглиблювати й удосконалювати міжкультурну комунікацію.
8. У різножанрових текстах російською й англійською мовами на японську тематику може бути виділений загалом той самий масив лексичних японізмів на позначення ключових концептів культури, що й в українськомовних текстах.
РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ
Основні
1. Відображення мовної картини світу в японських географічних назвах // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Східні мови та літератури. - 2003. - №7. - С. 48-51.
2. Вираження мовної картини світу в лексиці японської мови // Українське мовознавство. - К.: Видавничий дім Д.Бураго, 2004. - Вип. 29/30. - С. 110-113.
3. Внутрішня форма японської міфологічно-релігійної термінології у мовній картині світу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий центр Київського національного лінгвістичного університету, 2004. - С. 256-259.
4. До проблеми визначення ключових слів картини світу японської мови (на матеріалі лексикографічних та навчальних видань) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 6. - С. 307-308.
5. Перспективи дослідження картини світу японської мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Вид. центр Київського національного лінгвістичного університету, 2005. - Вип. 13. - С. 334-338.
6. Відбиття мовної картини світу в українській лексиці і фразеології // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових праць / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Видавничий центр Київського національного лінгвістичного університету, 2005. - Вип. 15. - С. 119-123. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, Р.І.Синишин, О.І.Сушко.