Принцип роботи та засади розрахунку випрямлячів з еквівалентом активного навантаження. Двофазний однотактний та однофазний двотактний випрямляч із подвоєнням напруги (за схемою Латура). Схема електрична принципова з двополярною вихідною напругою.
Аннотация к работе
Випрямлячі для електронної апаратури 1. Основні схеми випрямлячів 1.1 Вентиль - основа випрямляча Принципово необхідним елементом випрямляча - базового функціонального вузла джерела вторинного електроживлення є вентиль. Основна властивість вентиля - низький опір (в ідеальній ситуації - нульовий) в, так званому, прямому напрямі, та великий (в ідеальній ситуації - нескінчений) - у зворотному. Вентиль - нелінійній елемент із застосування якого можна із різнополярної напруги (струму) сформувати однополярну, тобто змінити спектральній склад напруги (струму) за наявності сталого складника (складника нульової частоти). Функцію лише випрямлення виконують некеровані вентилі (діоди - вакуумні, напівпровідникові), а якщо й додатково - необхідне регулювання випрямленої напруги тоді застосовують керовані вентилі (тиратрони, тиристори) із відповідними колами комутації. На рис. 1 наведено вольт-амперні характеристики, умовні позначення та вентилів різних типів В цій частині підручника розглянуто джерела електроживлення раді