Принципи менеджменту як самостійного виду професійної діяльності, напрями його розвитку. Еволюція функцій менеджменту, горизонтальний та вертикальний розподіл праці. Змістові та процесуальні теорії мотивації. Японська та американська управлінські школи.
Аннотация к работе
Тема курсової роботи “Виникнення та розвиток теорії та практики менеджменту” дуже актуальна, бо кінець XX століття характеризується швидким розвитком економіки: збільшенням кількості підприємств, розширенням старих підприємств, у звязку з цим загострення конкуренції. Виявилась необхідність персоналу, який спеціалізується на управлінні людьми в організації, контролює і мотивує їх діяльність, а також створює плани, тобто, всі ці умови призвели до активного розвитку науки про управління та появи на організаціях менеджерів. У цих умовах особливої гостроти набуває необхідність розвитку підприємницької активності, діяльність підприємсгв і організацій, спрямованих на споживача, і кінцевий результат - прибуток. Оскільки менеджер постійно має справу з людьми, як окремою індивідуальністю, то на сучасному етапі все більше акцентується на соціально-психологічних аспектах управління, що створюють умови для досягнення високих результатів виробничо-господарської діяльності з мінімальними затратами. Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності передбачає, що менеджер незалежний від власності організації, в якій він працює (може мати акції, а може працювати по контракту).У широкому розумінні, яке певною мірою узагальнює різні погляди, менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних менеджерів для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту і мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні, яке у нашому випадку переслідує конкретну мету - вивчення дисципліни «Менеджмент», цю категорію можна визначити як процес планування, організації, мотивації й контролю організаційних ресурсів (див. рис.1.4.) для результативного та ефективного досягнення цілей організації [6, с. Термін "управління" значно ширший і застосовується до різних видів людської діяльності (наприклад, управління автомобілем), сфер діяльності (управління живою і неживою природою, управління державою), органів управління (підрозділів управління в різних формах власності, підприємствах та їх обєднаннях) [6, с. Термін "менеджмент" застосовується лише до управління соціально-економічними процесами на рівні організації (підприємства, фірми), діючої в ринкових умовах. Визначення організації як групи людей(див. рис.1.1.), діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей, дозволяє поширити це поняття на дуже широке коло різноманітних обєктів.Планування дає змогу будь-якій організації передбачати майбутнє. Отже, планування - це один з інструментів, за допомогою якого менеджери формують єдиний напрям зусиль колективу на досягнення цілей організації. Склад організаційних функцій передбачає три основні рівні розвитку, кожен з яких, у свою чергу, також складається з трьох етапів.Організація як функція менеджменту - це процес створення структури підприємства, що дає змогу людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети. Після визначення перспектив організації та завершення її побудови особливого значення набувають питання створення максимальної зацікавленості працівників у результатах діяльності організації, тобто мотивування [17,с.156]. Мотивація - це процес створення системи умов або мотивів, які впливають на поведінку людини, спрямовуючи її в потрібний для організації бік, регулюючи її інтенсивність, межі, що змушує проявляти ретельність, старанність, наполегливість у справі досягнення цілей [20,с.167].Розвиток і розповсюдження цієї концепції, яка отримала назву концепції управління людськими ресурсами, перетворилося в найважливішу тенденцію, що знаходиться у взаємозвязку і взаємодії з такими тенденціями менеджменту: - глобалізацією економіки; Однією з основних причин переорієнтації управління на людські ресурси стало усвідомлення людьми своєї ролі у виробництві під впливом переходу від угамування потреб низького рівня до задоволення потреб більш високих рівнів. У США інтенсивно розробляються наступні напрями з питань управління кадрами: · підхід до управління персоналом, що залежить від випадкових факторів зміни науково-технічних концепцій і попиту на ринку готової продукції; Велику роль, як було вже зазначено, відіграє взаємозвязок стратегії управління персоналом зі стратегією розвитку організації. · інтернаціоналізація управління персоналом, яка виражається в розвитку міжнародних контактів, діяльності посередницьких організацій, центрів підготовки персоналу, спеціалізованих підрозділів підприємств, державних органів, інформаційних служб; формування на цій основі міжнародної школи управління персоналом.Узагальнюючи проведене дослідження можна зазначити, що менеджмент - це самостійний вид професійної діяльності, направлений на досягнення визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів з обовязковим застосуванням економічних методів управління. Управління шляхом постановки цілей здійснюється з урахуванням оцінки можливостей конкретної організації та забезпеченості її ре
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Суть менеджменту та основні напрями його розвитку
2. Функції менеджменту та їх еволюція
3. Сучасний досвід підготовки управлінських кадрів: японська та американська школа