Визначення та причини найбільших світових фінансових криз ХХ-ХХІ століть, етапи та напрямки їх розвитку. Аналіз та наслідки світової фінансової кризи 1997–1998 рр., а також 2008–2009 рр. Досвід країн світу щодо їх подолання, використовувані інструменти.
Аннотация к работе
Вступ світовий фінансовий криза Поява і розвиток світових фінансових криз невідємно повязане з розвитком економіки країн світу. Економічні кризи до XX століття обмежувалися межами декількох країн, але з розвитком процесів інтеграція та залучення в економіку більшої кількості країн стали набувати загальносвітовий характер. В останні часи економічним співтовариством створюються і розробляються все більш досконалі механізми боротьби з фінансовими кризами (державне регулювання, створення міжнародних контролюючих організацій, фондів, постійний моніторинг ситуації), фінансових колапсів уникати не вдається. Кризові явища накладають відбиток як на економіку країн, так й у людські долі, перетворюючи багатьох (іноді навіть найбільш забезпечених) на злидарів за день [2]. У цій роботі розглянуті найбільші світові фінансові кризи кінця ХХ та початку ХХІ століть: Азіатська фінансова криза 1997-1998 рр. та світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. Світові фінансові кризи зумовлюють виникнення цілого кола проблем та, послабленням фінансової безпеки країн світу. Предметом дослідження є вивчення механізму виникнення та розвитку світових фінансових криз ХХ-ХХІ століть. Серед вітчизняних учених, які займалися дослідженням цієї проблематики: В. Гейць, Є. Перепьолкін, A. Гончарук, Д. Лукяненко, В. Василенко, а серед російських учених-економістів - В. Іноземцева, Є. Балацького, С. Глазьєва, С. Меньшикова, Ю. Яковця та ін. Кризи поділяються на економічні, політичні, соціальні, фінансові, грошово-кредитні, біржові, аграрні, тієї чи іншої економічної, соціально-політичної системи, світової валютної системи та ін. Вона завдала удару народному господарству та суспільному житті США, Німеччини, Англії та Франції. Торкнулась: США, Великобританії, Франції, Японії, Італії. 19 жовтня 1987 американський фондовий індекс Dow Jones Industrial обвалився на 22,6%. Світова криза 1997-1998 рр. (Азіатська фінансова криза) торкнулася більшість країн, що розвивалися - Чехії, Малайзії, Таїланду, Індонезії, Південної Кореї. У 1998 році - Російська криза один з найважчих економічних криз в історії Росії. Дефолт. У 2008 році почалась світова фінансова криза. Обвал ринку нерухомості, стрімке зростання кількості неповернених кредитів, банкрутство кредитних фондів, списання світовими банками сотень мільярдів доларів збитків, обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення темпів світової інфляції та зниження темпів росту світової економіки - всі ці події взаємопов’язані і відбулися за період менше 1 року. Отже більш детально розглянемо одну з серйозніших криз кінця ХХ століття - фінансову кризу 1997-1998 рр. Азіатська фінансова криза 1997-1998 років - економічна криза в Південно-Східній Азії, яка вибухнула в липні 1997 року і стала серйозним потрясінням світової економіки наприкінці 1990-х років. Валютні та фінансові проблеми, з якими зіткнулися країни Південно-Східної Азії (АСЕАН) в 1997 р., для багатьох виявилися несподіванкою, оскільки ці країни вважалися найбільш благополучними і служили прикладом для інших держав, що розвиваються. У надії збільшити доходи в період низьких процентних ставок і уповільнення зростання ВВП у розвинених країнах інвестори переводили капітали на фінансові ринки, недооцінюючи повязані з цим ризики. Таблиця 1.1 - Сальдо балансу поточних операцій азіатських країн напередодні фінансової кризи у 1997 році Країна Відсотків ВВП Індонезія 2,9% Південна Корея 2,8% Малайзія 5,8% Філіппіни 4,5% Таїланд 3,9% Фінансувати дефіцити рахунку поточних операцій за допомогою припливу іноземного капіталу допомагали фіксовані валютні курси. Загострилася конкуренція країн АСЕАН з державами «нової хвилі» відкритих економік, насамперед з Китаєм. Таким правом володіє тільки ФРС США [25]. 5 серпня: МВФ і азіатські держави надали кредит в розмірі 17,2 млрд. доларів для порятунку тайської економіки. 2 трильйони доларів в загальний пакет стимулів становить близько 3% світового валового внутрішнього продукту, що перевищує заклик Міжнародного валютного фонду протистояти погіршенню економічних умов у світі та виділити для фінансового стимулу суму грошей на загальну суму 2% від світового ВВП. З 1 листопада 2008 року, МВФ, за його угодою стенд-бай, забезпечила або знаходиться в процесі надання фінансового пакету підтримки для Ісландії (2,1 млрд. дол.), України (16,4 млрд. дол.), Угорщині (25,1 млрд. дол.), Пакистану (7,6 млрд. дол.), Білорусі (2,46 млрд. дол.), Сербії (530 300 000 дол.), Вірменії (540 млн. дол.), Сальвадору (800 мільйонів доларів), Латвії (2,4 млрд. дол.), Сейшельськім островам (26,6 млн. дол.), Монголії (229 200 000 дол.), Коста-Ріці (735 млн. дол.), Гватемалі (935 млн. дол.) і Румунії (17,1 млрд. дол.).