Причини і умови виникнення держави і права, теорії їх походження. Юридичні джерела формування права у різних народів світу. Зародження класового устрою в східних словян. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Івано-Франківський університет права імені короля Данила Галицького Курсова робота з теорії держави і права: Виникнення права Підготував: Студент І-го курсу Юридичного факультету (Заочна форма) Дмитрук Юрій -Івано-Франківськ 2010- Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні та історичні аспекти виникнення держави і права 1.1 Причини і умови виникнення держави і права 1.2 Основні теорії походження держави 1.3 Особливості виникнення права 1.4 Основні теорії виникнення права 1.5 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу Розділ 2. Зародження класового устрою в східних словян. Дозволяє чіткіше визначити усі властивості їхніх функцій - основні напрямки їхньої діяльності, точніше установити їхнє місце і роль у житті суспільства і політичної системи. Кардинально ускладнилося в період розкладання первісно-общинного ладу буття суспільства, погроза його ослаблення, розпаду і навіть загибелі породжує необхідність в особі, що стоїть над ним, що регулює силу, а звідси й державу, що забезпечує її життєздатність і цілісність. В міру поглиблення соціального розшарування населення механізм держави усе більш виявлявся у володінні верхів суспільства, що ставлять його на службу в першу чергу своїм інтересам. Економічна структура суспільства є реальним економічним базисом цього суспільства, а політичні, ідеологічні і юридичні явища - його надбудовою. Політична влада в державі, її суверенітет поширюються на всіх людей, що проживають на його території Держава має спеціальний апарат - систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідного матеріального засобу для виконання своїх завдань. Адже сьогодні у світі не існує жодного суспільства, у якому б не було держави й права Розуміння держави в історії державно-правової думки можна звязувати з поглядами софістів, Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Г. Гроция, И. Канта, Г. Гегеля й інших філософів Розрізняють два покоління софістів у Древній Греції: старше (Протагор, Горгий, Гиппий і ін.) і молодше ( Фра-Симах, Каликл, Ликофрон і ін.). Він відкидав субєктивізм софістів, їхнє апелювання до звільненого від моральних основ силам; обґрунтовував обєктивний характер моральних оцінок природи, держави й права; розрізняв природне й позитивне право, відстоював законність; обґрунтовував тезу про те, що керувати суспільством повинні професіонали; критикував тиранію; намагався сформулювати морально-розумні основи сутності держави Платон, Аристотель і Цицерон відстоювали правову державність Для періоду буржуазної науки про державу й право були характерні думки й погляди на державу голландського правознавця Гуго Гроция, що розглядав співвідношення війни й права, виступав проти права сили; обґрунтовував патріархальну теорію виникнення держави (батьки сімейств поєднуються в єдиний народ); розглядав державу як зроблений союз вільних людей, що уклали угоду заради дотримання права й загальної користі; уперше із прогресивних позицій розробила положення про міжнародні відносини; запропонував два основних напрямки пізнання державності: розумово-споглядальні й дослідницький Надалі погляди на державу розвивалися в працях Ш.-Л. Монтескє, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка, А. Радищева, Б. Констана, И. Бентама й др. Його навчання зводиться до таких постулатів: перший - людина це абсолютна цінність; другий - право повинне гарантувати соціальний простір моралі, бути загальнообовязковим і підтримуватися силою держави Походження держави філософ виводив із суспільного договору. Як офіційний представник суспільства держава повинне робити все від нього залежне для поліпшення життя людей. 1.2 Основні теорії походження держави Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михай-ловський, М.Н. Покровський). Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою. Договірна (природно-нравова) теорія (Г. Ґроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Козельский, М.Радищев, І.Кант). Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. Воно виявляється у визнанні звязків законів суспільного життя і законів природи, розумінні того, що людина стає істотою суспільною, будучи вже біологічно сформованим індивідом із волею і свідомістю. Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших (у Є. Дюринга - частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Каутського - одного племені іншим). Елементи насильства супроводжують створення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі). Матеріалістична (к