Вплив теоретичної спадщини Г. Сковороди на утворення української соціальної думки, протосоціологічних ідей. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні. Наукові ідеї українських соціологів XIX-XX століть. Школи сучасної української соціології.
Аннотация к работе
Процес відображав різні етапи розвитку України, поступове накопичення соціологічних знань. В період племінного устрою з буттям народу були тісно повязані фольклор, пісні та думи, народні приказки та обряди, що так чи інакше відображали людські відносини, силу громади тощо. З виникненням писемності в Київській Русі зявляються перші літературні твори: "слова", "повчання", "патерики", "життя святих", що сприяли поширенню християнства і прославленню князів, бояр, монахів. Однією з протосоціологічних памяток першої половини XI ст. була "Руська правда" Ярослава /мається на увазі стародавня частина твору/, де відображається процес посилення залежності населення від феодалів, зміцнення князівської влади та феодальної власності на землю тощо. Автор спростовує твердження про існування в світі певного "богообраного народу", відкидає ідею "всеперемагаючої" імперії церкви.Визнано, що початком самостійних соціальних праць стали дослідження женевського гуртка українських вчених у 80-ті рр. XIX ст., які друкувалися в часописі "Громада". Характерною ознакою їх діяльності була активна пропаганда положень, уже вироблених західною соціологічною думкою. Він розглядав соціологію як науку про суспільство, закликав українських вчених-суспільствознавців використовувати в своїх дослідженнях ті ідеї і принципи що заклала західна соціологічна думка. Будучи прихильником "теорії факторів", тобто плюралістом, визнання обумовленості будь-якого соціального факту багатьма причинами, принципової їх рівнозначності, відсутність в них провідної і визначної, вчений виходив при цьому з думки про єдність всіх сторін суспільного організму і підкреслював, наполягав на єдності, універсальності методу.Саме вони, ці умови, не завжди були сприятливими для розвитку соціології в Україні. Опосередкований характер щодо проблем соціології мала також діяльність комісії по вивченню соціального руху, яка зібрала значний емпіричний матеріал, досліджувала залежність продуктивності праці від заробітної плати та інших чинників. Йому також належить розробка курсу "генетичної соціології", який він читав з 1919 по 1921 рр. в Українському соціологічному інституті, що перебував у Відні. Повернувшись у 1921 році в Україну, М.Грушевський очолив науково-дослідницьку кафедру з історії України, що мала секцію методології та соціології, якою керував Й. Гермайзе. Після 1930 року соціологія як наука поступово втрачає свій самостійний статус.
План
План
1. Основні етапи становлення і розвитку соціологічної думки в Україні
2. Наукові ідеї українських соціологів XIX- XX століть
3. Українська соціологія сьогодні: школи і напрями
1. Основні етапи становлення і розвитку соціологічної думки в Україні