Зародження політичної економії. Класична політична економія першої половини XIX ст.: її основні положення, розвиток у різних країнах Європи. Марксистська політико-економічна теорія, її основні недоліки та здобутки. Історична школа та маржиналізм.
Аннотация к работе
Класична політична економія першою досліджувала економічні закони, їх обєктивний характер, механізм дії, необхідність урахування та використання цих законів у господарській практиці й політиці. Сміт чітко розмежував валовий і чистий національний доход, основний і оборотний капітали, а предметом політичної економії вважав вивчення умов виробництва і нагромадження матеріального багатства і законів їх розвитку. Держава не повинна втручатися в економіку (або має мінімально втручатися, що відповідає принципам лібералізму - основної ідеї вчення А. Рікардо було те, що в його теорії чіткіше розмежовані споживча і мінова вартості, вартість товару зводиться до праці. Рікардо було відображено теорію додаткової вартості (хоча він не відокремив її від таких особливих форм додаткової вартості, як прибуток, рента, відсоток), сформульовано закони обернено пропорційної залежності між величиною заробітної плати і прибутком, зясовано механізм диференціальної ренти, розвинуто теорію ціни, ренти.