У дисертації вивчалась антиішемічна активність комбінації триметазидину та атенололу у хворих на ішемічну хворобу серця з постінфарктним кардіосклерозом без цукрового діабету і у аналогічних хворих з наявністю інсулінонезалежного цукрового діабету.
Аннотация к работе
Хворі після перенесеного інфаркту міокарда відносяться до групи підвищеного ризику розвитку повторних інфарктів, серцевої недостатності, серцево-судинної та загальної летальності (М.І. Вона може бути обумовлена незворотними фіброзними змінами внаслідок перенесеного інфаркту міокарда і наявністю зон хронічної ішемії, так званого гібернуючого чи “сплячого” міокарда. Цим терміном описують стан дисфункції міокарда ЛШ в спокої, яка викликана його тривалою гіпоперфузією, і яка частково або повністю зникає після покращення коронарного кровообігу чи зниження потреби міокарда в кисні (E. Зворотність дисфункції, яка обумовлена гібернацією, повязана зі збереженням життєздатності кардіоміоцитів, що визначає клінічне значення “сплячого” міокарда та можливість його лікування. Аналізуючи ефективність застосування медикаментозних засобів після перенесеного інфаркту міокарда, важлива оцінка антиішемічної активності препаратів поряд з вивченням їх впливу на внутрішньосерцеву гемодинаміку.Хворі І групи (n=30) приймали триметазидин (Предуктал, ISERVIERI, Франція, № П.10.00/02282) по 20 мг 3 рази на добу і ацетилсаліцилову кислоту (Аспекард, ІКОНЦЕРН СТИРОЛІ, Україна, № Р.05.99/00609) 100 мг 1 раз на добу протягом 3-х тижнів (в середньому 20±0,3 дня). Хворі ІІІ групи (n=38) приймали атенолол (середня доза 75,0±7,2 мг/добу), триметазидин і ацетилсаліцилову кислоту у таких самих дозах. IV групу склали хворі із супутнім цукровим діабетом ІІ типу, які застосовували атенолол (70,0±7,3 мг/добу), триметазидин (60 мг/добу) і ацетилсаліцилову кислоту (100 мг/добу). З метою вивчення стійкості дії триметазидину, наприкінці курсової терапії у хворих І, ІІІ і IV груп відміняли триметазидин при збереженні базисної терапії в ІІІ і IV групах. За даними моніторування ЕКГ за Холтером добова тривалість ішемії зменшилась у всіх групах: в І групі - на 40,2% (з 26,6±1,9 хв до 15,9±1,8 хв; p<0,05), в ІІ групі - на 33,1 % (з 29,1±2,7 хв до 19,5±1,6 хв; p<0,05), в ІІІ групі - на 46,3 % (з 30,9±2,6 хв до 16,6±1,6 хв; p<0,05) і в IV групі - на 49,5 % (з 27,0±2,3 хв до 13,6±1,2 хв; ), але достовірної різниці між групами не було.Антиішемічна активність комбінації триметазидину та атенолола перевищує подібну дію атенололу і характеризується додатковим зниженням кількості епізодів стенокардії (на 19%; p<0,05). Триметазидин та його комбінація з атенололом здатни зменшувати діастолічну дисфункцію у хворих зі "сповільненою релаксацією" (зростає співвідошення Е/А; p<0,05), без впливу на "псевдонормальний" "рестриктивний" типи ДДМ. Комбіноване використання триметазидину та атенололу сприяє зменшенню порожнини лівого шлуночка (зменшенню КСО на 10%; p<0,05, та КДО - на 8,1%; p<0,05), у тому числі у хворих на цукровий діабет (p<0,05). Позитивні терапевтичні ефекти триметазидину та його комбінації з атенололом супроводжуються покращенням вазодилатуючої активності ендотелію і характеризуються збільшенням ендотелійзалежної вазодилатації (p<0,05) як у хворих без, так і при наявності цукрового діабету. У хворих на ІХС із цукровим діабетом також має місце висока антиаритмічна активність терапії триметазидину та атенололу, яка характеризується зменшенням кількості епізодів парної шлуночкової екстрасистолії на 72,7% (p<0,05).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
На підставі клініко-інструментального обстеження хворих на ІХС із постінфарктним кардіосклерозом, як без, так і на фоні цукрового діабету II типу доведена висока антиішемічна активність комбінованої терапії триметазидину й атенололу, показане покращення показників діастолічної, систолічної функції лівого шлуночка та зростання вазодилатуючої активності артерій.
Антиангінальна активність триметазидину та його комбінації з атенололом вища у хворих із зниженою систолічною функцією та збільшеним обємом лівого шлуночка. Антиішемічна активність комбінації триметазидину та атенолола перевищує подібну дію атенололу і характеризується додатковим зниженням кількості епізодів стенокардії (на 19%; p<0,05).
Триметазидин та його комбінація з атенололом здатни зменшувати діастолічну дисфункцію у хворих зі "сповільненою релаксацією" (зростає співвідошення Е/А; p<0,05), без впливу на "псевдонормальний" "рестриктивний" типи ДДМ. Встановлено ВЗАЄМОЗВЧЯЗОК між антиішемічною активністю триметазидину та його позитивним впливом на процеси розслаблення міокарда.
Комбіноване використання триметазидину та атенололу сприяє зменшенню порожнини лівого шлуночка (зменшенню КСО на 10%; p<0,05, та КДО - на 8,1%; p<0,05), у тому числі у хворих на цукровий діабет (p<0,05).
Позитивні терапевтичні ефекти триметазидину та його комбінації з атенололом супроводжуються покращенням вазодилатуючої активності ендотелію і характеризуються збільшенням ендотелійзалежної вазодилатації (p<0,05) як у хворих без, так і при наявності цукрового діабету. Виявлено зворотній кореляційний звязок між ендотелійзалежною вазодилатацією, віком пацієнтів (r = -0,73; p<0,05) та числом епізодів стенокардії (r = -0,54; p<0,05) і прямий звязок із систолічною функцією міокарда (r = 0,63; p<0,05).
Комбінація триметазидину та атенололу сприяє зменшенню кількості епізодів парної шлуночкової екстрасистолії на 75,6% (p<0,05). У хворих на ІХС із цукровим діабетом також має місце висока антиаритмічна активність терапії триметазидину та атенололу, яка характеризується зменшенням кількості епізодів парної шлуночкової екстрасистолії на 72,7% (p<0,05).
Через місяць після відміни триметазидину зникає антиішемічний ефект терапії і позитивний вплив препарату на діастолічну функцію лівого шлуночка. При поєднаному використанні атенололу та триметазидину, після відміни останнього також зникає позитивний вплив терапії на діастолічні показники: Е/А зменшується до вихідного рівня, збільшується час сповільнення (р<0,05) і загальна тривалість трансмітрального потоку (р<0,05), в тому числі й у хворих на цукровий діабет.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Комбінацію триметазидину і атенололу рекомендовано призначати з метою посилення антиішемічної активності терапії хворим на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом, особливо з зниженою систолічною функцією та збільшеним обємом лівого шлуночка, у тому числі при наявності цукрового діабету II типу. Цим хворим показане більш тривале, ніж в стаціонарі, застосування триметазидину.
Можливо рекомендувати призначення триметазидину з метою зменшення діастолічної дисфункції зі "сповільненою релаксацією".
Додатковим критерієм до включення триметазидину до терапії ІХС є наявність ендотеліальної дисфункції.
Список литературы
Пархоменко А.Н., Гончарова И.И. Сосудодвигательная функция плечевой артерии у пациентов с ишемической болезнью сердца и постинфарктным кардиосклерозом: возможности коррекции дисфункции эндотелия при применении триметазидина // Український кардіологічний журнал.- 2003.- №3.- С. 34-38. (Обстежувала усіх хворих, проводила двомірну ехокардіографію, Доплер-ехокардіографію трансмітрального потоку та ультразвукове сканування плечової артерії, аналізувала результати досліджень, здійснювала статистичну обробку даних та оформила результати у вигляді статті).
Гончарова И.И. Влияние антиангинальной терапии на примере комбинации атенолола и триметазидина на диастолическую функцию миокарда левого желудочка и на сосудодвигательную функцию эндотелия у больных ИБС с постинфарктным кардиосклерозом и инсулиннезависимым сахарным диабетом // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 2/1. - С.462-464. (Обстежувала та лікувала усіх пацієнтів, проводила парну двомірну ехокардіографію, Доплер-ехокардіографію трансмітрального потоку та ультразвукове сканування плечової артерії, проводила статистичну обробку отриманих даних, підготувала та оформила результати у вигляді статті).
Гончарова І.І. Клініко-фармакодинамічні ефекти триметазидину та атенололу у хворих на ІХС із постінфарктним кардіосклерозом і супутнім цукровим діабетом та динаміка клініко-інструментальних параметрів через місяц після відміни триметазидину // Вісник морфології.-2003.- №2.- С.312-314. (Проводила моніторинг клінічного стану та обстежувала усіх хворих за допомогою ультразвукового дослідження серця та судин, проводила двомірну ехокардіографію, Доплер-ехокардіографію трансмітрального потоку, здійснювала статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку).
Гончарова І.І. Монотерапія триметазидином у хворих з ішемічною хворобою серця // Проблеми військової охорони здововя. - 2000.- Випуск 7.- С.55-57. (Обстежувала та лікувала усіх хворих, проводила динамічне моніторування ЕКГ по Холтеру та ехокардіографію, аналізувала отримані дані за допомогою пакета статистичних програм на персональному компютері, оформила результати у вигляді статті).
Гончарова И.И., Пархоменко А.Н. Антиишемическая активность триметазидина у больных ишемической болезнью сердца с постинфарктным кардиосклерозом // Матеріали української науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології- від гіпотез до фактів".- 2001.- С. 183-184. (Особисто проводила клініко-інструментальне обстеження та лікування усіх хворих, здійснювала статистичний аналіз отриманих даних та підготувала тези до друку).
Гончарова И.И., Пархоменко А.Н. Результаты отдаленного наблюдения за больными ИБС с постинфарктным кардиосклерозом, леченных триметазидином // Матеріали пленуму правління українського наукового товариства кардіологів “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми.”- 2003.- С.55-56. (Самостійно проводила набір клінічного матеріалу та інструментальне дослідження усіх хворих, статистичну обробку, аналіз отриманих даних і підготувала тези до друку). хвороба ішемічний діабет цукровий