Використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування - Автореферат

бесплатно 0
4.5 188
Теоретичний аналіз основних психофізіологічних особливостей неповнолітніх, які впливають на їх поведінку, психологічних механізмів формування такої поведінки та подолання негативних її проявів. Психологічні причини девіантної поведінки неповнолітніх.


Аннотация к работе
Згідно зі статтею 2 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК України) одним із завдань кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожен, хто скоїв злочин, був притягнутий до кримінальної відповідальності, і жодний невинний не був покараний. Та й теорія поки що не до кінця розробила всі механізми взаємовідносин між слідчим та особами, які володіють спеціальними психологічними знаннями, і неповнолітніми, до яких такі знання у різних формах використовуються (зокрема, не визначено статус консультанта-психолога та порядок його залучення при розслідуванні злочинів за участю неповнолітніх). Окремі аспекти вивчення психологічних особливостей неповнолітніх, психологічних причин вчинення ними злочинів, особливостей мотиваційної сфери, психологічні особливості проведення слідчих дій за участю вказаних осіб, використання спеціальних психологічних знань при розслідуванні окремих категорій кримінальних справ щодо неповнолітніх досліджували як вчені-юристи, так і психологи. Метою дослідження є комплексний аналіз проблем використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування для подальшого розвитку теорії інституту спеціальних психологічних знань, а також розробка практичних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення законодавства, спрямованих на надання допомоги слідчим і прокурорам в їхній практичній діяльності у розкритті злочинів, що вчиняються неповнолітніми або щодо них, що в результаті повинно сприяти встановленню істини у кримінальній справі. · дослідити чинне кримінально-процесуальне законодавство України щодо використання спеціальних психологічних знань до неповнолітніх учасників досудового розслідування, а також особливості кримінально-процесуальної діяльності у справах, де неповнолітні беруть участь як обвинувачені (підозрювані), потерпілі, свідки;У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено звязок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, обєкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи. “Особливості психофізіологічного розвитку неповнолітнього” розглядаються фізіологічні зміни та зміни в психічних процесах дитини в підлітковий та ранній юнацький вік, їх вплив на поведінку неповнолітнього. Проведено характеристику психологічних особливостей підліткового та раннього юнацького віку за такими напрямками: соціальна ситуація розвитку, провідний вид діяльності, новоутворення періодів, розвиток самосвідомості, пізнавальних процесів, відносини з різними віковими групами. Конфлікт з вчителем інколи є мотивом до відмови від навчання (16,85% опитаних нами учнів 9-11 класів вказали, що саме конфлікт з вчителями заважає їм навчатись). Дисертант здійснив аналіз поглядів науковців щодо інституту участі педагога при проведенні слідчих дій за участю неповнолітніх та обґрунтував необхідність реформування його, законодавчо визначивши, що саме психолог повинен залучатися до слідчих дій, які проводяться з неповнолітніми.У дисертації всебічно та комплексно розглянуто актуальну психологічно-правову наукову проблему, повязану із обґрунтуванням необхідності використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування. Для отримання обєктивної характеристики сучасного неповнолітнього обовязково необхідно зясувати: в яких зовнішніх умовах він перебуває; які стосунки склалися із оточуючим середовищем, зокрема, з батьками, вчителями, однолітками та іншими; в якому напрямку відбувається розвиток особистості, пізнавальних процесів, самосвідомості; поведінку неповнолітнього тощо. Вивчення чинного кримінально-процесуального законодавства та аналіз слідчої та судової практики виявило необхідність залучення фахівців-психологів, оскільки, сьогодні залучення педагога є формальним і зводиться лише до констатації законності слідчої дії. Однак тільки психологи можуть професійно вивчити особу неповнолітнього, його поведінку до, під час та після вчинення злочину, встановити психологічний контакт із неповнолітнім обвинуваченим (підозрюваним), потерпілим чи свідком, визначити ефективні та допустимі методи психологічного впливу, а також допомогти при виборі тактики проведення слідчих дій за участю неповнолітніх. Надана характеристика психологічних прийомів, які сприятимуть встановленню психологічного контакту (бесіда на сторонню тему, вимовляння імені неповнолітнього, демонстрація поінформованості слідчого та інші), а також визначено, яка поведінка слідчого допомагатиме у встановленні такого контакту (виважена, чітка, виразна мова слідчого, спокійна обстановка проведення слідчої дії тощо).

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вывод
У дисертації всебічно та комплексно розглянуто актуальну психологічно-правову наукову проблему, повязану із обґрунтуванням необхідності використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування. Одержані результати та пропозиції мають теоретичне та практичне значення. Основними результатами дослідження є наступні висновки: 1. Для отримання обєктивної характеристики сучасного неповнолітнього обовязково необхідно зясувати: в яких зовнішніх умовах він перебуває; які стосунки склалися із оточуючим середовищем, зокрема, з батьками, вчителями, однолітками та іншими; в якому напрямку відбувається розвиток особистості, пізнавальних процесів, самосвідомості; поведінку неповнолітнього тощо. Без урахування всіх психологічних особливостей неповнолітніх неможливо якісно і правильно обрати тактичні прийоми при проведенні окремих слідчих дій в процесі їх планування, розробки слідчих версій, збору і дослідження доказової бази. Вивчення вікових особливостей неповнолітніх не є самоціллю для слідчого, прокурора, але має на меті допомогти у розумінні ступеня впливу вікових особливостей на поведінку неповнолітнього і тим самим встановлення ступеня його суспільної небезпеки.

2. Основними причинами девіантної поведінки неповнолітніх є дисфункційність сімейних відносин (несприятливі сімейні стосунки, відчуженість батьків у ставленні до дитини, конфлікти між батьками, фізичні покарання дітей тощо), помилки у шкільному вихованні (публічні покарання учнів, відсутність мотивації до навчання тощо), проблеми у спілкуванні з однокласниками, негативний вплив засобів масової інформації. Сучасному підлітку притаманні такі риси: низький рівень самостійності, негативізм, відсутність рішучості, невміння контролювати власну поведінку, володіти собою, утримуватися від дій, які усвідомлюються як непотрібні або шкідливі, низький рівень дисциплінованості.

3. Вивчення чинного кримінально-процесуального законодавства та аналіз слідчої та судової практики виявило необхідність залучення фахівців-психологів, оскільки, сьогодні залучення педагога є формальним і зводиться лише до констатації законності слідчої дії. Однак тільки психологи можуть професійно вивчити особу неповнолітнього, його поведінку до, під час та після вчинення злочину, встановити психологічний контакт із неповнолітнім обвинуваченим (підозрюваним), потерпілим чи свідком, визначити ефективні та допустимі методи психологічного впливу, а також допомогти при виборі тактики проведення слідчих дій за участю неповнолітніх.

4. Встановлено, що слідчі під час розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми, поверхнево вивчають особу злочинця, зясовують лише ті мотиви, які мають значення для кваліфікації (користь, помста тощо). Однак у більшості випадків штовхають на вчинення злочину не лише ці, але й дещо інші мотиви. Тому, для повного вивчення обставин справи необхідно провести ґрунтовне психологічне вивчення особистості неповнолітнього. Без знання психології неповнолітніх дізнавачу, слідчому, прокурору важко в повному обсязі отримати достовірну інформацію при розслідуванні злочинів за участю підлітків. Неправильними є намагання вивчити поведінку та діяльність неповнолітнього слідчим самостійно, без залучення фахівців-психологів, для яких ця діяльність є основним предметом дослідження. Саме психологи повинні визначити ті індивідуально-психологічні особливості особи, які вплинули на поведінку неповнолітнього, ті з них, які можуть позитивно або негативно вплинути на результати проведення слідчої дії.

5. Одним із напрямків використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх є допомога у налагодженні психологічного контакту з неповнолітнім учасником слідчої дії. Надана характеристика психологічних прийомів, які сприятимуть встановленню психологічного контакту (бесіда на сторонню тему, вимовляння імені неповнолітнього, демонстрація поінформованості слідчого та інші), а також визначено, яка поведінка слідчого допомагатиме у встановленні такого контакту (виважена, чітка, виразна мова слідчого, спокійна обстановка проведення слідчої дії тощо). Запропоновано залучати фахівців-психологів для вивчення особистісних якостей дитини, таких як комунікабельність, відвертість чи замкнутість, імпульсивність тощо, діагностики жестів та міміки неповнолітнього, що сприятиме налагодженню психологічного контакту.

6. До методів психологічного впливу, що сьогодні застосовуються в слідчій діяльності, належать: переконання, зараження, навіювання, наслідування та маніпуляція, із яких допустимими під час розслідування злочинів, що вчинені неповнолітніми або щодо них, є переконання та зараження. Навіювання може застосовуватися лише, щоб спонукати неповнолітнього говорити правду. Наслідування передбачає копіювання неповнолітнім поведінки слідчого, і тому не буде ефективним методом психологічного впливу. Маніпуляція є неправомірною і незаконною, а отже, і недопустимим способом психологічного впливу взагалі, і щодо неповнолітнього зокрема. Саме залучення фахівців-психологів повинно, з одного боку, допомогти слідчому обрати ефективні прийоми і методи психологічного тиску, а з іншого, не допустити будь-який неправомірний психологічний вплив, зокрема, маніпуляцію, психологічне насильство тощо.

7. Психологічні знання, в першу чергу, необхідно використовувати, щоб сам процес розслідування не поглибив дію наслідків вчинення злочину щодо неповнолітнього. Крім того, фахівці-психологи можуть нівелювати дію усіх факторів, що можуть впливати на обєктивність і правдивість показань неповнолітніх потерпілих. Ефективним буде використання спеціальних психологічних знань для діагностики правдивості показань неповнолітніх свідків, викриття неправди, а також виявлення та усунення помилок в їх показаннях.

8. Найнебезпечнішим проявом злочинності неповнолітніх є групова злочинність. Використання спеціальних психологічних знань при розслідуванні таких злочинів повинно бути спрямоване на встановлення причин формування злочинних груп неповнолітніх, їх структуру та внутрішньогрупові звязки. Запропоновано залучати психологів для визначення впливу учасників групи один на одного, їх ролей у групі. Лише психолог може фахово визначити спосіб та етапи формування групи, її тип та спрогнозувати подальшу поведінку у разі продовження злочинної діяльності.

9. У ході проведеного дослідження ми дійшли висновку про необхідність внесення змін до КПК України, а саме: · частину 2 статті 107 доповнити реченням такого змісту: “Допит неповнолітнього підозрюваного, віком до шістнадцяти років, а за розсудом особи, що проводить допит - віком до вісімнадцяти років проводиться в присутності психолога, а при необхідності - ще й педагога або батьків чи інших законних представників неповнолітнього”;

· частину 1 статті 168 викласти в наступній редакції: “Допит неповнолітнього свідка віком до шістнадцяти років, а за розсудом слідчого - віком до вісімнадцяти років проводиться за правилами статті 167 цього Кодексу в присутності психолога, а при необхідності - педагога, батьків чи інших законних представників”;

· в частині 2 статті 168 слова “педагогом або лікарем” замінити словами “психологом або педагогом”;

· частину 2 статті 171 доповнити реченням такого змісту: “Допит неповнолітнього потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених частині 1 і 2 статті 168 цього Кодексу”;

· частину 2 статті 173 доповнити реченням наступного змісту: “Очна ставка за участю неповнолітнього віком до шістнадцяти років, а за розсудом слідчого чи прокурора - віком до вісімнадцяти років, проводиться в присутності психолога, а при необхідності - ще й педагога”;

· частину 2 статті 438 викласти в такій редакції: “Предявлення обвинувачення та допит неповнолітнього, віком до шістнадцяти років, а за розсудом слідчого або прокурора - віком до вісімнадцяти років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, за клопотанням захисника, проводиться в присутності психолога, а при необхідності - ще й педагога або батьків чи інших законних представників неповнолітнього”;

· частину 3 статті 438 викласти в наступній редакції: “Слідчий розяснює психологу, педагогу, батькам чи іншим законним представникам неповнолітнього, які присутні при предявленні обвинувачення та допиті, їх право задавати обвинуваченому запитання та викладати свої зауваження”.

Список литературы
1. Петечел О. Ю. Деякі питання участі психолога у допиті неповнолітнього / О. Ю. Петечел // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Зб. наук. статей. 2005. Випуск XV. С. 246-250.

2. Петечел О. Ю. Необхідність встановлення психологічного контакту з неповнолітнім допитуваним як одна з умов отримання правдивих показів / О. Ю. Петечел // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Зб. наук. статей. 2006. Випуск XVI. С. 262-266.

3. Петечел О. Ю. Деякі питання використання спеціальних психологічних знань при оцінці показань неповнолітнього свідка / О. Ю. Петечел // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Зб. наук. статей. 2007. Випуск XVIII. С. 258-264.

4. Петечел О. Ю. Форми використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового слідства / О. Ю. Петечел // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. Випуск 36. С. 478-485.

5. Петечел О. Ю. Деякі питання використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх потерпілих на досудовому слідстві / О. Ю. Петечел // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. Випуск 39. С. 550-553.

6. Петечел О. Ю. Деякі психологічні причини девіантної поведінки неповнолітніх / О. Ю. Петечел // Реформування кримінально та кримінально-процесуального законодавства України: сучасний стан та перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Івано-Франківськ, 30 верес. 1 жовт. 2005 р. / редкол: В. Д. Басай, П. В. Мельник, М. В. Костицький [та ін.]. Івано-Франківськ, 2005. С. 112-115.

7. Петечел О. Ю. Сімейні конфлікти як одна з причин девіантної поведінки неповнолітніх / О. Ю. Петечел // Деліквентна поведінка дітей та молоді: сучасні технології протидії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 31 берез. 1 квіт. 2006 р.: у 2-х ч. / За заг. ред. О. Ф. Долженкова, В. О. Меркулової. Ч.ІІ. Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2006. С. 106-112.

8. Петечел О. Ю. Види та значення психологічного впливу при проведенні допиту неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених, потерпілих і свідків та його межі / О. Ю. Петечел // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: матеріали всеукр. міжвуз. наук. конф. молодих вчених та аспірантів, Івано-Франківськ, 28 квіт. 2006 р. / редкол: В. Д. Басай, П. В. Мельник, М. В. Костицький [та ін.]. Івано-Франківськ, 2006. С. 385-388.

9. Петечел О. Ю. Перспективи використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування / О. Ю. Петечел // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності: матеріали наук.-теор. семінару, Івано-Франківськ, 12-13 трав. 2006 р. / редкол: В. Д. Басай, П. В. Мельник, М. В. Костицький [та ін.]. Івано-Франківськ, 2006. С. 52-53.

10. Петечел О. Ю. Деякі психологічні особливості формування злочинних груп неповнолітніх / О. Ю. Петечел // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 2-3 черв. 2006р.): у 2 т. / Уклад. Т. Д. Климчик, І. М. Якушев. Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. Т. 2. С. 210-213.

11. Петечел О. Ю. Консультант-психолог на досудовому слідстві у справах за участю неповнолітніх / О. Ю. Петечел // Актуальні проблеми юридичної психології: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 29-30 верес. 2006 р. / ред. кол.: Є. М. Моісеєв, В. М. Дзюба, О. М. Джуджа [та ін.] - К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. С. 279-281.

12. Петечел О. Ю. Використання спеціальних психологічних знань при розслідуванні корисливих та корисливо-насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми / О. Ю. Петечел // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: матеріали всеукр. міжвуз. наук. конф. молодих вчених та аспірантів, Івано-Франківськ, 20 квіт. 2007 р. / редкол: В. Д. Басай, Л. Стадніченко, П. В. Мельник [та ін.]. Івано-Франківськ, 2007. С. 282-387.

13. Петечел О. Ю. Використання спеціальних психологічних знань при розслідуванні умисних вбивств, вчинених неповнолітніми / О. Ю. Петечел // Верховенство права у правозастосовчій діяльності: матеріали регіональної наук.-практ. конф., присвяченої 15-ій річниці Юридичного інституту, Івано-Франківськ, 12-13 жовт. 2007 р. / редкол: В. Д. Басай, Л. Стадніченко, П. В. Мельник [та ін.]. Івано-Франківськ, 2007. С. 368-372.

14. Петечел О. Ю. Необхідність законодавчого регулювання участі психолога в розслідуванні злочинів, у яких підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі є неповнолітніми / О. Ю. Петечел // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права: тези доп. наук.-теорет. конф., Київ, 26 січня 2008 р. / редкол.: Є. М. Моісеєв, О. М. Джужа, М. В. Костицький [та ін.] ; передмова О. М. Джужі. К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2008. С. 136-138.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?