Хімічний аналіз поживної цінності основних кормів раціонів свиней. Особливості гематологічних змін в організмі молодняка свиней під впливом основного кормового фактору. Проведення контрольного забою та аналіз забійних і м"ясних якостей молодняка свиней.
Аннотация к работе
Дисертаційна робота є розділом наукової теми «Регіональні зерносуміші з балансуючими мінеральними добавками у годівлі і формуванні продуктивних якостей тварин: біологія, проблеми, технологічні шляхи і методичні аспекти вирішення» (державний реєстраційний номер 0109U005447), що виконується на кафедрі зоології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Експериментально вивчити і обґрунтувати науково-виробничу доцільність часткової і повної заміни (за масою) у раціонах молодняка свиней (свинки і кабанчики) зерна гороху екологічно чистим рослинним жиропротеїновим комплексом, зокрема зерном озимого ріпаку безерукових низькоглюкозинолатних сортів «00», кормових бобів та сої у різних вагових співвідношеннях у комплексі з балансуючою мікромінеральною добавкою (БММД-1). Уперше експериментально вивчено доцільність часткової і повної заміни за масою у регіональних зерносумішей раціонів молодняка свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ) різних статей при вирощуванні на мясо зерна гороху кормовими сумішами високобілкових і жиромістких екологічного чистих рослинних компонентів регіонального виробництва (РЖПК), що включають зерно кормових бобів, озимого ріпаку безерукових низькоглюкозинолатних сортів «00» і сої у співвідношенні 1:3 у поєднанні з БММД-1. Уперше вивчено вплив нового кормового фактора на ріст, розвиток, гематологічні показники організму, забійні і мясні якості, стан здоровя і фізіологічний стан системи травлення тварин на основі гістохімічних досліджень окремих ділянок і травних залоз шлунково-кишкового тракту свиней з визначенням економічної ефективності вирощування свиней на мясо. До складу регіональних зерносумішей входили (% за масою): КЗС - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, гороху - 24; кухонна сіль - 1 і преципітат - 1; ДЗС1 - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, гороху - 12, суміш КБ ЗР (1: 3) - 12 (3: 9); кухонна сіль - 1 і преципітат - 1; ДЗС2 - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, суміш КБ ЗР (1:3) - 24 (6: 18); кухонна сіль - 1 і преципітат - 1; ДЗС3 - дерті: ячменю - 40, кукурудзи - 14, пшениці - 20, суміш КБ Соя (1: 3) 24 - (6: 18); кухонна сіль - 1 і преципітат - 1.У проведених дослідженнях теоретично обгрунтовано та експериментально доведено доцільність використання у годівлі рослинних високобілкових і жиромістких екологічно чистих кормів місцевого виробництва (рослинних жиро-протеїнових концентратів) у складі регіональних зерносумішей з частковою (50% за масою) і повною (100% за масою) заміною зерна гороху сумішшю кормових бобів озимого ріпаку (1:3) і кормових бобів сої (1:3) у комплексі з розробленою мікромінеральною добавкою (БММД-1). Структура розроблених середньодобових раціонів піддослідного молодняка свиней склала (% за енергетичною поживністю): соковиті (силос кукурудзяний) - 5,0, коренеплоди (цукровий буряк - 7,0), сухий жом - 23,0 та зерносуміш (концкорми) - 65,0, а загальна енергетична поживність раціонів за основний період коливалась у межах 2,8 корм. од., обмінна енергія - 30,3-30,7 МДЖ, а суха речовина раціонів була 2,17-2,25кг. Загальна поживна цінність 1 кг дослідних регіональних зерносумішей з БММД-1 при заміні в них 50-100% за масою гороху рослинними жиро-протеїновими концентратами (озимий ріпак, кормові боби, соя) у співвідношеннях 1:3 коливались у межах 1,13-1,20 корм. од., а обмінна енергія - 12,4-13,3 МДЖ проти відповідно 1,12 корм. од. і 12,2 МДЖ у контролі. Встановлено, що згодовування у раціонах регіональних зерносумішей з БММД-1 забезпечило підвищення середньодобових приростів у свинок дослідних груп Д1, Д2 і Д3 порівняно з контрольними аналогами відповідно на 0,4% (Р>0,05), 2,2% (Р0,05), 6,9 (Р<0,001) і 4,5 % (Р<0,001) порівняно з контрольними аналогами, при менших затратах корму відповідно на 2,7, 6,1 і 4,2%, що засвідчує позитивний вплив кормового фактору на інтенсивність росту досліджуваних тварин при зменшенні затрат корму на 1 кг приросту живої маси. Забійний вихід залишався на однаковому рівні у всіх піддослідних групах, маса туші у свинок дослідних груп була більшою на 0,1-3,1% у порівнянні з контрольною групою, а у групах кабанчиків Д1; Д2 і Д3 забійна маса була вища відповідно на 2,0; 4,8 і 2,3%, а маса туші і забійний вихід у дослідних групах переважав контроль відповідно на 2,0-7,5% і 1,03-1,41%.
Вывод
Високобілкові і жиромісткі корми мають велике значення при вирішенні проблеми білкового дефіциту та балансування раціонів за протеїном, лізином та іншими амінокислотами. У проведених дослідженнях теоретично обгрунтовано та експериментально доведено доцільність використання у годівлі рослинних високобілкових і жиромістких екологічно чистих кормів місцевого виробництва (рослинних жиро-протеїнових концентратів) у складі регіональних зерносумішей з частковою (50% за масою) і повною (100% за масою) заміною зерна гороху сумішшю кормових бобів озимого ріпаку (1:3) і кормових бобів сої (1:3) у комплексі з розробленою мікромінеральною добавкою (БММД-1).
1. Структура розроблених середньодобових раціонів піддослідного молодняка свиней склала (% за енергетичною поживністю): соковиті (силос кукурудзяний) - 5,0, коренеплоди (цукровий буряк - 7,0), сухий жом - 23,0 та зерносуміш (концкорми) - 65,0, а загальна енергетична поживність раціонів за основний період коливалась у межах 2,8 корм. од., обмінна енергія - 30,3-30,7 МДЖ, а суха речовина раціонів була 2,17-2,25кг. Загальна поживна цінність 1 кг дослідних регіональних зерносумішей з БММД-1 при заміні в них 50-100% за масою гороху рослинними жиро-протеїновими концентратами (озимий ріпак, кормові боби, соя) у співвідношеннях 1:3 коливались у межах 1,13-1,20 корм. од., а обмінна енергія - 12,4-13,3 МДЖ проти відповідно 1,12 корм. од. і 12,2 МДЖ у контролі.
2. Встановлено, що згодовування у раціонах регіональних зерносумішей з БММД-1 забезпечило підвищення середньодобових приростів у свинок дослідних груп Д1, Д2 і Д3 порівняно з контрольними аналогами відповідно на 0,4% (Р>0,05), 2,2% (Р0,05), 6,9 (Р<0,001) і 4,5 % (Р<0,001) порівняно з контрольними аналогами, при менших затратах корму відповідно на 2,7, 6,1 і 4,2%, що засвідчує позитивний вплив кормового фактору на інтенсивність росту досліджуваних тварин при зменшенні затрат корму на 1 кг приросту живої маси.
3. Аналізом встановлено збільшення у свинок групи Д2 вмісту еритроцитів у крові до контролю на 23,7%, (Р0,05). Вміст загального білка у сироватці крові свинок дослідних груп Д1, Д2 та Д3 переважав контрольних аналогів відповідно на 10,6 (Р<0,05); 18,1 (Р<0,001) і 7,8 (Р<0,05) %, а у кабанчиків відповідно на 4,9; 18,4 (р<0,01) і 4,2%, що засвідчує високий рівень інтенсивності білкового обміну в їх організмі і оптимальне протеїнове живлення свиней.
4. Виявлено, що досліджених кормовий фактор позитивно вплинув на забійні і мясні якості свиней. Відмічено збільшення передзабійної маси свинок у групах Д2 і Д3 на 2,3 (Р<0,01) і 1,7%, а кабанчиків груп Д2 і Д3 відповідно на 3,4 (Р<0,001) і 2,0% (Р<0,01) до контрольних аналогів. У другій дослідній групі свинок відмічено більшу забійну масу, порівняно з контрольною на 3,2 % (Р<0,05). Забійний вихід залишався на однаковому рівні у всіх піддослідних групах, маса туші у свинок дослідних груп була більшою на 0,1-3,1% у порівнянні з контрольною групою, а у групах кабанчиків Д1; Д2 і Д3 забійна маса була вища відповідно на 2,0; 4,8 і 2,3%, а маса туші і забійний вихід у дослідних групах переважав контроль відповідно на 2,0-7,5% і 1,03-1,41%.
5. Як свідчать результати, згодовування розроблених зерносумішей з БММД-1 сприяло збільшенню у групах свинок Д1; Д2 і Д3 маси печінки на 6,3; 15,9 (Р<0,01) і 11,1 % (Р<0,01), порівняно з контрольною групою, а у кабанчиків цих груп відповідно на 1,4; 11,8 (Р<0,01) і 6,9% (Р<0,05). Індекс печінки у свинок групи Д2 був вищий на 15,4%, а у кабанчиків відповідно на 7,7% до контролю, а індекс серця у всіх групах свинок і кабанчиків був на одному рівні що є найбільш обєктивним показником впливу характеру годівлі на масу і функцію органа.
6. Експериментально встановлено, що вміст протеїну у найдовшому мязі спини свинок і кабанчиків у дослідних групах збільшився відповідно до контрольних аналогів (0,4-2,01%). В цілому тварини дослідних груп, яким згодовували розроблені регіональні зерносуміші з БММД-1 мали кращі показники хімічного складу мяса, порівняно з контрольними групами. Відмічено зменшення жиру у свинок і кабанчиків групи Д2, на 0,65 (Р<0,001) і 0,11% і відношення протеїну до жиру до контрольних аналогів, що свідчить про кращу трансформацію протеїну у мязову тканину свиней даної групи.
7. Виявлено збільшення у дослідних групах тварин вмісту лінолевої кислоти у печінці в межах 1,82-2,80% і у салі - 8,79-8,99% та її похідних, більш ненасичених жирних кислот (арахідонової), та меншого вмісту олеїнової кислоти в печінці (0,41-2,18%) і салі (10,74-11,06%) в досліджуваних органах та тканинах кабанчиків, що свідчить про краще протікання біохімічних процесів і фізіологічних функцій в організмі тварин, які лежать в основі їх життєдіяльності і продуктивності.
При порівнянні вмісту стеаринової кислоти у мясі і салі свиней спостерігається незначне її зменшення до контролю у дослідних групах у мясі (на 0,8-1,9%), а вміст пальмітинової кислоти найбільший у мясі і салі, тоді як у печінці менше (на 1,7-3,7%), а у кабанчиків вміст стеаринової кислоти був менший у салі, тоді як вміст пальмітинової кислоти був дещо вищим у мясі кабанчиків дослідних груп (на 1,29-1,43%) і у салі на 0,8-1,06%. Такий розподіл повязаний з температурним фактором зимово-стійлового періоду, який впливає на рівень насиченості жиру.
8. Доведено, що стан гістоструктур найбільшої травної залози і дванадцятипалої кишки відповідає фізіологічним нормам і згодовування розроблених регіональних зерносумішей з включенням мікромінеральної добавки БММД-1 сприяло збільшенню у дослідних групах свинок кількості ядер на 0,5-2,5%, а у кабанчиків на 1,4-3,2% до контролю.
9. Економічна ефективність використання основного кормового фактору полягає у зменшенні собівартості 1 ц приросту молодняку груп Д1; Д2 і Д3 на 2,7; 5,7 і 2,3%, збільшенню чистого прибутку і вищої рентабельності виробництва у цих групах на 3,6; 7,8 і 3,0%, порівняно з контрольною групою.
Виробнича перевірка підтвердила ефективність результатів використання у годівлі досліджуваного кормового фактору. Тварини, у раціонах яких повністю заміняли горох (за масою) кормовими бобами і озимим ріпаком (1:3), переважали контроль за середньодобовими приростами на 8,5% при менших затратах корму на 1кг живої маси на 7,3%. У цій групі собівартість 1ц приросту була меншою на 7,2% до контролю, а чистий прибуток і рентабельність виробництва у дослідній групі були вищими, порівняно з контрольною групою.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Враховуючи фізіологічну норму стану здоровя тварин, рівень інтенсивності росту, гематологічні параметри, високі забійні показники, морфологічний статус внутрішніх органів свиней, показники жирнокислотного складу ліпідів печінки, а також продуктивні і мясні якості молодняка обох статей свиней доцільно використовувати у годівлі тварин рослинні високобілкові і жиромісткі екологічно чисті корми місцевого виробництва (РЖПК) у складі регіональних зерносумішей (РЗС) з БММД-1.
Використовувати у годівлі молодняка свиней при вирощуванні на мясо регіональні зерносуміші, у склад яких замість 100% (за масою) гороху включати суміші кормових бобів і зерна ріпаку (1:3) та кормових бобів і сої (1:3) у комплексі з балансуючою мікромінеральною добавкою (БММД-1) із солей: CUSO4 x 5H2O (2,98г), ZNSO4 x 7H2O (15,1г), COCL2 x 6H2O (0,32г), MNSO4 x 5H2O (0,86г) КІ (0,05г) у розрахунку 19,3г солей на 100кг зерносуміші, що забезпечує вищі на 2,2-6,9% середньодобові прирости живої маси при нижчих на 2,1-6,0% затратах корму, нижчій собівартості 1 ц приросту на 2,3-5,7% і вищій на 3,0-8,7% рентабельності виробництва свинини.
Список литературы
1. Голіней Г.М. Регіональні балансуючі зерносуміші у раціонах свиней при мясній відгодівлі/ Г.М. Голіней, В.І. Кваша //Матер. міжнар. наук.-практ. конференції «Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції» (21-22 травня), Камянець-Подільський, 2009. С. 61-62 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
2. Голіней Г.М. Ріст і морфобіохімічні параметри організму молодняку свиней при згодовуванні в їх раціонах регіональних зерносумішей з ріпако-бобово-соєвим комплексом та мікромінеральною добавкою / Г.М. Голіней, В.І. Кваша // Збірник наукових праць. Камянець-Подільський, 2010. Вип. 18. С. 33-35 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
3. Голіней Г.М. Вплив регіональних зерносумішей з мікромінеральною добавкою на інтенсивність росту і розвитку свиней / Г.М. Голіней, В.І. Кваша // Науковий вісник ЛНУВМІБ ім. С.З. Гжицького, Львів. 2010. Т. 12. №3 (45). Ч. 3. С. 27-30 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
4. Голіней Г.М. Насичені ріпако-бобово-соєвим комплексом (РБСК) з мікромінеральною добавкою регіональні екологічно чисті зерносуміші у раціонах молодняку свиней при вирощуванні на мясо в умовах Західного Поділля/ Г.М. Голіней, В.І. Кваша // Матер. між нар. наук.-практ. конференції «Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи» присв. 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнол. ф-ту Подільського держ. аграрного у-ту, Камянець-Подільський, 2010. С. 55-56 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
5. Голіней Г.М. Вплив використання у раціонах кабанчиків рослинних високобілкових і жиромістких кормів у складі регіональних зерносумішей з БММД-1 на їх забійні якості / Г.М. Голіней, В.І. Кваша // Збірник наукових праць. Камянець-Подільський, 2011. Вип. 19. С. 37-39 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
6. Голіней Г.М. Жирнокислотний склад ліпідів сала, мяса і печінки молодняку свиней за умов повноцінної годівлі / Г.М. Голіней, В.І. Кваша // Сільський господар. Львів, 2011. №1-2. 6-10 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
7. Голіней Г.М. Вплив регіональних зерносумішей з БММД-1 на стан гістоструктур органів і тканин кабанчиків / Г.М. Голіней, В.І. Кваша // Сільський господар. Львів, 2011. №5-6. 11-14 (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
8. Голіней Г.М. Вплив регіональних зерносумішей з ріпаково-бобово-соєвим комплексом та мікромінеральною добавкою (БММД-1) на склад і метаболізм у крові молодняка свиней різної статі / Г.М. Голіней //Наукові записки. Серія: Біологія. 2011. №1 (46). С. 86-89.
9. Голіней Г.М. Жирнокислотний склад ліпідів печінки, найдовшого мяза і сала молодняку свиней за умов використання у їх раціонах високобілкових та енергетичних кормів /Г.М. Голіней, В.І. Кваша// Науково-технічний бюлетень. Львів, 2011. Вип. 12. №1,2. С. 29-33. (Дисертантом проведено дослідження, їх аналіз, обробка і написано статтю).
10. Патент України на корисну модель 54396, МПК (2009) / Зерносуміш і БММД-1 для мясної відгодівлі молодняка свиней./ Г.М. Голіней, В.І. Кваша, Я.С.Стравський. № u 2010 04540; заявл. 19.04.2010; опубл. 10.11.2010. Бюл. №21.
11. Кваша В.І. Рекомендації по використанню регіональних зерносумішей з БММД-1 у годівлі молодняка свиней при вирощуванні на мясо (науково-методичні)/ В.І. Кваша, Г.М. Голіней// Тернопіль, ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. 17 с.