Використання природних факторів Прикарпаття в комплексному лікуванні захворювань пародонта у хворих сечокам’яною хворобою - Автореферат

Проблема захворювань пародонта у звязку з їх високою поширеністю у людей різного віку, схильністю до прогресування з формуванням комплексу патологічних змін, які призводять до руйнування тканин пародонта і втрати основних функцій зубощелепної системи та відсутністю ефективних методів профілактики і лікування становить важливу медико-соціальну проблему (Г. Н. Висліди вивчення захворювань пародонта дають підставу до узагальненого висновку, що виникнення патологічних змін у зубоутримуючих тканинах відбуваються при зміні загального стану організму внаслідок дії низки ендогенних і екзогенних чинників, які визначають підходи до лікування і профілактики цих захворювань (Т. Д., Заболотний 1992, 2005; 1.Визначити поширеність та інтенсивність захворювань пародонта у хворих на сечокамяну хворобу. Предмет дослідження: патогенетичні механізми, що зумовлюють запально-дистрофічні процеси в пародонті у хворих сечокамяною хворобою та методи їх лікування і профілактики зі застосуванням природних факторів курорту Трускавець Львівської області. Вперше в результаті епідеміологічного обстеження стану тканин пародонта у хворих сечокамяною хворобою, що знаходились на санаторно-курортному лікуванні в місті Трускавець Львівської області встановлена висока поширеність (94,6%) та інтенсивність захворювань пародонта: у 62,14% - генералізований пародонтит, у 16,6% - катаральний гінгівіт, що перевищує рівень цих захворювань у одночасно обстежених осіб без сечокамяної хвороби.Проведено епідеміологічне обстеження стану тканин пародонта у 2632 осіб у віці 30-65 років, з яких 1054 хворих сечокамяною хворобою (СКХ) та 1578 практично здорових осіб. Переважну частину обстежених склали особи віком 30-44 роки, хворих із сечокамяною хворобою - 678 пацієнтів (64,3%), в контрольній групі 1136 осіб (72,0%). Комплексне лікування ГП проводилось у 130 хворих СКХ та у 65 осіб без фонової патології у віці 30-44 роки, які були поділені за ступенем тяжкості захворювання на дві групи: І група - хворі ГП початкового - І ступеня (97 осіб) і ІІ група - хворі ГП ІІ ступеня (98 осіб). Кожна з цих груп була поділена на три підгрупи, з яких дві групи порівняння: хворі ГП без виявлених фонових захворювань (К2) і хворі ГП на фоні СКХ (К1) - з тривалістю СКХ до 10 років. Розповсюдженість ГП ІІІ ступеня також збільшувалась з віком в обох групах, але у хворих СКХ вже у віці від 32 до 39,5 років кількість хворих з цим діагнозом збільшується в 2,3 рази, тоді як в практично здорових людей тільки в 1,2 раза.У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та удосконалене рішення актуальної задачі сучасної стоматології - підвищення ефективності профілактики і лікування генералізованого пародонтиту в хворих сечокамяною хворобою на підставі визначення особливостей розвитку захворювання, розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням санаторно-курортних чинників Прикарпаття. Поширеність захворювань пародонта у хворих сечокамяною хворобою дуже висока і досягає 94,6%, що на 14,7% вище, ніж у осіб без супутньої загальної патології. Особливості перебігу та тяжкість генералізованих захворювань пародонта у хворих сечокамяною хворобою залежать від давності основного захворювання більше ніж від віку пацієнтів. Генералізований пародонтит у осіб із сечокамяною хворобою виникає в перші роки основного захворювання і характеризується швидким переходом початкових стадій у тяжчі з частими загостреннями та вираженою прогресуючою деструкцією кісткової тканини. Розроблена схема комплексних лікувально-профілактичних заходів надала стійкий клінічний ефект при генералізованому пародонтиті початкового - першого ступеню у 93,5%, при генералізованому пародонтиті другого ступеню - у 76% хворих.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та удосконалене рішення актуальної задачі сучасної стоматології - підвищення ефективності профілактики і лікування генералізованого пародонтиту в хворих сечокамяною хворобою на підставі визначення особливостей розвитку захворювання, розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням санаторно-курортних чинників Прикарпаття.

1. Поширеність захворювань пародонта у хворих сечокамяною хворобою дуже висока і досягає 94,6%, що на 14,7% вище, ніж у осіб без супутньої загальної патології. Найбільш поширеними є генералізовані захворювання пародонта: генералізований пародонтит - 62,14% і хронічний катаральний гінгівіт - 16,6%. Інтактний пародонт виявлений у 5,4% обстежених, що в 3,7 рази менше, ніж у пацієнтів без сечокамяної хвороби.

2. Особливості перебігу та тяжкість генералізованих захворювань пародонта у хворих сечокамяною хворобою залежать від давності основного захворювання більше ніж від віку пацієнтів. Генералізований пародонтит у осіб із сечокамяною хворобою виникає в перші роки основного захворювання і характеризується швидким переходом початкових стадій у тяжчі з частими загостреннями та вираженою прогресуючою деструкцією кісткової тканини.

3. В осіб із генералізованим пародонтитом при сечокамяній хворобі порушення процесів перекисного окиснення проявилось у частини хворих у значному підвищенні вмісту малонового діальдегіду в крові, а в інших - у його зниженні. Проте в усіх хворих встановлено підвищення в слині активності супероксиддисмутази і значне зменшення концентрації аскорбінової кислоти. Вміст сіалових кислот коливався залежно від віку хворих та тривалості сечокамяної хвороби і свідчив про інтенсивні процеси деструкції тканин пародонта вже в молодому віці при тривалості фонового захворювання 1-5 років.

4. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів з використанням санаторно-курортних чинників курорту Трускавець виявився ефективним у 100% хворих на генералізований пародонтит з супутньою сечокамяною хворобою (основна група): показники протизапального, капіляропротекторного і антигеморагічного ефектів в них були в 2 рази вищі, ніж в контрольній групі. Розроблена схема комплексних лікувально-профілактичних заходів надала стійкий клінічний ефект при генералізованому пародонтиті початкового - першого ступеню у 93,5%, при генералізованому пародонтиті другого ступеню - у 76% хворих.

5.Розроблений метод оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту і прогнозування тривалості ремісії, дозволяє визначити терміни диспансерного спостереження, уникнути загострення патологічного процесу і сприяє профілактиці ускладнень. Метод простий, доступний, економить час лікаря-стоматолога і може бути рекомендований до впровадження в лікувальних установах будь-якого рівня, де лікуються хворі генералізованим пародонтитом із сечокамяною хворобою.

Практичні рекомендації

1. Запропонована методика лікування генералізованого пародонтиту в осіб із сечокамяною хворобою не викликає побічних реакцій, проста та економічна і рекомендується до використання у стоматологічних відділеннях в санаторіях та поліклініках курортів Прикарпаття. Схема профілактики повинна використовуватись на преморбідних та ранніх стадіях, а також у період ремісії захворювань пародонта у хворих сечокамяною хворобою.

2. Запропонована схема диспансерного спостереження, терміни контрольних оглядів і обєм гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів сприяють стабілізації процесу, подовженню термінів ремісії і профілактиці ускладнень. Номограма диспансеризації може бути використана лікарями-стоматологами в стоматологічних установах будь-якого рівня, де проводять лікування хворих генералізованим пародонтитом.

3. Всі хворі сечокамяною хворобою, особливо у молодому віці, повинні бути на диспансерному обліку у лікаря-стоматолога з перших днів встановлення діагнозу - “сечокамяна хвороба”, незалежно від стану пародонта на момент обстеження. У хворих генералізованим пародонтитом початкового - I ступеня на фоні сечокамяної хвороби лікар-стоматолог повинен здійснювати профілактичний диспансерний нагляд 2 рази на рік, у пацієнтів з генералізованим пародонтитом II ступеня - не менше одного разу в квартал.

1. Немеш О. М. Використання препарату імудон у лікуванні запальних захворювань пародонту / О. М. Немеш, А. М. Романишин, І. В. Шилівський // АСТА MEDICA LEOPOLIENSIA. - 2002. - Т.8, №2. - С. 19-21. Дисертантом здійснено обстеження та лікування хворих, проведено аналіз отриманих результатів та підготовано статтю до друку. Співавтори: доцент

О. М. Немеш надала консультативну допомогу і провела загальне редагування; старший лаборант кафедри А. М. Романишин виконав компютерний набір статті.

2. Шилівський І. В. Стан пародонту у хворих із сечокам’яною хворобою / Шилівський І.В. // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10, №1, ч. 2. -

С. 166-169.

3. Шилівський І. В. Гігієнічний стан порожнини рота у хворих на сечокам’яну хворобу / І. В. Шилівський // Практична медицина. - 2004. - Т. 10, №1. - С.100-103.

4. Шилівський І. В., Немеш О. М., Васьків Н. Б. Важкість перебігу генералізованого пародонтиту у хворих із сечокамяною хворобою / Стоматологічні новини: збірник праць з актуальних проблем стоматології. - Вип. 4-5. - Львів, 2004-2005. - С.60-63. Дисертантом особисто здійснено клінічне обстеження хворих, проведено аналіз та статистичну обробку отриманих результатів і підготовано статтю до друку. Співавтори: доцент

О. М. Немеш провела загальне редагування статті; лікар-стоматолог

Н. Б. Васьків виконала компютерний набір.

5. Шилівський І. В. Особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на сечокамяну хворобу / І. В. Шилівський, О. М. Немеш, Н. Б. Васьків // Практична медицина. - 2006. Т. 12, №2. -

С. 106-108. Дисертантом особисто здійснено клінічне обстеження хворих, проведено аналіз отриманих результаті, статистичну обробку отриманих результатів та підготовано статтю до друку. Співавтори: доцент

О. М. Немеш провела загальне редагування статті; лікар-стоматолог

Н. Б. Васьків виконала компютерний набір.

6. Заболотний Т. Д. Щільність кісткової тканини у хворих із сечокамяною хворобою / Заболотний Т. Д., Шилівський І. В., Немеш О. М. // Імплантологія, пародонтологія, остеологія. - 2006. - №1. - С. 98-99. Дисертантом особисто здійснено клінічне обстеження хворих, проведено аналіз отриманих результатів і підготовано статтю до друку. Співавтори: професор Т. Д. Заболотний надав консультативну допомогу та провів загальне редагування статті; доцент О. М. Немеш допомогла виконати статистичну обробку отриманих результатів.

7. Звязок захворювань пародонта з загальносоматичною патологією. / Немеш О. М., Гонта З. М., Шилівський І. В., Скалат А. П. // Новини стоматології - 2006. - № 2. - С. 34-37. Дисертантом особисто здійснено пошук і аналіз літературних джерел та написання статті. Співавтори: доцент О. М. Немеш провела загальне редагування статті; асистент З. М. Гонта допомогла провести аналіз літературних джерел; асистент А. П. Скалат виконала компютерний набір.

8. Шилівський І. В. Лікувальні властивості мінеральних вод та їх застосування у комплексній терапії захворювань пародонту / Шилівський

І. В., Немеш О.М. // Імплантологія, пародонтологія, остеологія. - 2006. -

№ 2. - С. 78-80. Дисертантом особисто здійснено пошук і аналіз літературних джерел та написання статті. Співавтор доцент О. М. Немеш провела загальне редагування статті.

9. Шилівський І. В. Індексна оцінка стану тканин пародонту у хворих із сечокамяною хворобою / Шилівський І. В. // Новини стоматології. - 2006. - № 4. - С. 78-81.

10. Озокеритотерапія в комплексному лікуванні хвороб пародонту / Марков А. В., Гонта З. М., Шилівський І. В., Тлустик Л. І. // Стоматологічні новини: збірник праць з актуальних проблем стоматології. - Львів, 2006 - 2007. - Вип. 6-7. - С. 31. Дисертантом проведено лікування хворих та написання статті. Співавтори: асистент к.м.н. А. В. Марков провів загальне редагування статті; асистент Гонта З. М. допомогла в оформленні статті; клінічний ординатор Л. І. Тлустик виконав компютерний набір.

11. Шилівський І. В. Прогнозування тривалості ремісії і термінів диспансерного спостереження хворих генералізованим пародонтитом та сечокамяною хворобою / І. В. Шилівський // Практична медицина. - 2008. - Т. 14, № 6. - С. 79-83.