Стан та перспективи формування і розвитку індустрії оздоровчого харчування в Україні. Хімічний склад і біологічна цінність пектинових речовин, лікувально-профілактичних продуктів на їх основі. Використання інноваційних технологій у молочній промисловості.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Факультет оздоровчих продуктів та готельно-ресторанної справи Кафедра технології функціональних харчових продуктів Тема: Використання пектинових речовин в молочній промисловості Виконала студентка ОП-ІІІ-1 Чмихун І.С. Керівник: Колотуша Т.П. Київ-2010 План Вступ 1. Стан та перспективи формування і розвитку індустрії оздоровчого харчування в Україні 2. Аналіз сучасного стану виробництва пектинових речовин 2.1 Хімічний склад, цінність пектинових речовин 2.2 Види сировини, переробка і застосування 2.3 Використання інноваційних технологій у виробництві обраного продукту 2.4 Біологічна цінність пектинових речовин, лікувально-профілактичних продуктів на основі пектинів 2.5 Використання пектиновмісних речовин у спеціальних лікувальних препаратах Висновок Література Вступ У раціоні харчування населення, враховуючи складні екологічні обставини в Україні, мало продуктів та біологічно активних добавок радіопротекторної, імуностимулюючої та загальнозміцнюючої дії. Водночас, з рослинної сировини, що вирощується в Україні, при відповідних технологіях можливо отримати всі необхідні біокомпоненти для нормального функціонування організму, оздоровлення та профілактики захворювань людей. Розвиток вітчизняного виробництва пектинів за традиційною технологією стримується, що пов’язано із застосуванням агресивних робочих середовищ, великою витратою хімічних реагентів, високою забрудненістю продукту, значною матеріале- та енергоємностю технологічних процесів. У сфері контролю над потенціалом безпеки харчування населення, якістю і безпекою продовольчої сировини і продуктів харчування необхідні наступні заходи: - активізувати прийняття Концепції державної політики в галузі здорового харчування населення України; - визначити основні напрями профілактики аліментарно-залежних захворювань і станів; - забезпечити подальше вивчення впливу генетично модифікованих продуктів харчування на здоровя населення з врахуванням даних науки і розпоряджень керівних органів; - здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг за забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини потенційно небезпечними забруднювачами різної природи; - удосконалити методи оцінки ризику різних рівнів забруднення продуктів харчування, оцінку їх небезпеки для здоровя людини; - визначити найбільш вагомі регіональні забруднювачі навколишнього середовища і продуктів харчування з оцінкою експозиції і дозо-ефективної залежності їхнього впливу на здоровя населення; - посилити контроль за якістю виробленої, ввезеної в Україну і реалізованої продукції, за попередженням харчових отруєнь. Тільки в 1994 р. Комітетом Американського хімічного товариства була розроблена і прийнята номенклатура пектинових речовин. H-пектин (H- pectin) - високоетерифікований пектин (ступінь етерифікації більше 50%; L-пектин - низькоетерифікований пектин, має ступінь етерифікацій менше 50%). Основою пектинових речовин являється молекулярний ланцюг із залишків D-галактуронової кислоти, що мають піранозну конфігурацію і зв’язані 1>4- ? - глікозидним зв’язком (рис.1). Рис.1. Друга група пектиновмісної сировини включає плоди і ділиться на дві підгрупи: насіннєві (яблука, айва), кісточкові (вишня, черешня), ягоди справжні (виноград, смородина), ягоди не справжні (суниця, полуниця, малина), плоди субтропічні і тропічні (лимони, апельсини, мандарини, інжир, гранати).